Постанова № 26239337, 24.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/22273/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011

у справі № 2-а-4716/08/1570

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»

до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»подало позов про скасування рішення Ізмаїльської ОДПІ від 29.01.2008 № 0000242200 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2991345,83 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011, у задоволенні позову відмовлено.

ВАТ «Українське Дунайське пароплавство»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Актом перевірки від 18.06.2007 № 01012301/01125821 за період з 01.01.2006 по 31.12.2006 зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 № 185/94-ВР, яке полягало у несвоєчасному надходженні на валютні рахунки позивача валютної виручки за експорт послуг за договорами з групою Мальтійських компаній про експлантаційне управління від 01.10.1999 (термін дії до 01.10.2006).

На підставі акту перевірки Ізмаїльською ОДПІ прийнято рішення від 27.06.2007 № 0000242200 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 № 185/94-ВР у вигляді пені на суму 5366555,51 грн.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА України рішенням від 23.01.2008 № 537/6/25-0415 скасувала рішення Ізмаїльської ОДПІ від 27.06.2007 № 0000242200 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій - пені, нарахованої на збільшену вартість буксирування, а в решті -залишила без змін.

На підставі вказаного рішення ДПА України Ізмаїльська ОДПІ прийняла спірне рішення від 29.01.2008 № 0000242200 про застосування до позивача відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994 № 185/94-ВР штрафних (фінансових) санкцій -пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми несвоєчасно одержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості, що становить 2991345,83 грн.

Виходячи із змісту частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до адміністративно-господарських санкцій (статті 239, 241 Господарського кодексу України), порядок нарахування і стягнення яких не регулювалися Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (чинним на час виникнення спірних відносин).

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно із якою адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Отже, уповноважений орган державної влади при виявленні факту порушення суб'єктом господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, зокрема порушення термінів зарахування валютної виручки на валютні рахунки, мав дотримуватися наведених положень законодавства, у зв'язку з чим міг прийняти рішення про застосування такого виду адміністративно-господарських санкцій, як штрафні санкції, протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Закінчення будь-якого із встановлених статтею 250 Господарського кодексу України строків виключає застосування таких санкцій до суб'єкта підприємницької діяльності за вчинене ним порушення правил здійснення господарської діяльності.

Зважаючи на те, що факт порушення позивачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності відбувся у період з 01.01.2006 по 31.12.2006, а адміністративно-господарські санкції спірним рішенням застосовано податковим органом 29.01.2008, тобто пізніш як через один рік з дня такого порушення, спірне рішення уповноваженого органу державної влади -державної податкової інспекції є протиправним, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій допустили порушення норми матеріального права -ст. 250 Господарського кодексу України, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.05.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2011 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.01.2008 № 0000242200 про застосування Відкритому акціонерному товариству «Українське Дунайське пароплавство»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2991345,83 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство»судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло