Ухвала суду № 26239158, 25.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року м. Київ К-46307/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Судді-доповідача:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адмінстривного суду від 27.07.2009 р.

у справі № 2-27/2219-2007А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Джанкойський машинобудівний завод»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство «Джанкойський машинобудівний завод»(надалі -позивач, ВАТ «Джанкойський машинобудівний завод») звернулось до суду з позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (надалі-відповідач, Джанкойська ОДПІ в Автономній Республіці Крим) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004861530/1 від 20.12.2006 р.

Позивач заявою від 03.03.2009 р. уточнив позовні вимоги та просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004861530/1 від 20.12.2006 р.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Джанкойська ОДПІ в Автономній Республіці Крим № 0004861530/1 від 20.12.2006 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Джанкойський машинобудівний завод» 3,40 грн. державного мита.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адмінстривного суду від 27.07.2009 р. постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Джанкойська ОДПІ в Автономній Республіці Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адмінстривного суду від 27.07.2009 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Джанкойська ОДПІ в Автономній Республіці Крим провела невиїзну документальну перевірку з питання сплати податку на додану вартість ВАТ «Джанкойський машинобудівний завод»за період з 30.05.2005 року по 26.10.2006 року, за результатами якої було складено акт № 1919/15-2/00231878 від 08.11.2006 р.

В акті перевірки було зазначено порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яке полягало у несвоєчасній сплаті податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.05.2005 року по 26.10.2006 року на загальну суму 119 930,00 грн.

17.11.2006 р. Джанкойська ОДПІ в Автономній Республіці Крим прийняла податкове повідомлення-рішення № 0004861530/0, яким до позивача було застосовано штрафні санкції у розмірі 59 965,03 грн. за затримку на 434 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 119 930,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення у відповідності зі статтею 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Джанкойською ОДПІ в Автономній Республіці Крим прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004861530/1 від 20.12.2006 року про застосування штрафу у розмірі 59 965,03 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у період з 30.05.2005 року по 26.10.2006 року позивачем скеровувалися платіжні доручення на сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідні платіжні доручення платника податку були прийняті банком до виконання.

Проте, Джанкойською ОДПІ в Автономній Республіці Крим у погашення наявного податкового боргу було спрямовано кошти, які позивач сплатив у погашення поточних податкових зобов'язань з податку на додану вартість у період з 30.05.2005 року по 26.10.2006 року.

У зв'язку з вищевказаними діями податкового органу , у позивача виник податковий борг за поточними податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість за період з 30.05.2005 року по 26.10.2006 року.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі 50 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Таким чином, грошовий платіж платника податку є єдиною формою самостійної сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Відтак, право визначати призначення платежу належить виключно платнику.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу, який не вказаний у призначенні платежу, під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 р. та ухвала Севастопольського апеляційного адмінстривного суду від 27.07.2009 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим № 2-27/2219-2007А відхилити.

2. Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2009 р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адмінстривного суду від 27.07.2009 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов