Ухвала суду № 26238910, 25.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2012 року м. Київ К-41030/10

К-41750/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та Приватного підприємства «Солекс»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року

у справі № 16/31

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Солекс»(позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення № 0005422330/0 від 17 листопада 2008 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року, позов задоволено частково. Визнано нечинним рішення № 0005422330/0 від 17 листопада 2008 року в частині застосування до ПП «Солекс»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач та позивач звернулись до Вищого адміністративного суду України з касаційними скаргами.

ДПІ у Святошинському районі м. Києва, в поданій касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року.

В поданій касаційні скарзі ПП «Солекс», посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року та змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року шляхом задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, в запереченні на касаційну скаргу відповідача позивач просить відмовити в її задоволенні повністю.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва проведено перевірку залу гральних автоматів, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0262/26/57/23/24102644 від 21 жовтня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0005422330/0 від 17 листопада 2008 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 180,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1, 3, 4 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з наданням послуг на двадцяти шести гральних автоматах, які не зареєстровані, не опломбовані та не переведені у фіскальний режим роботи, а також порушенням цілісності засобу контролю (пломби) на реєстраторі розрахункових операцій № 2657002629.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Згідно із статтею 2 Закону № 265/95-ВР реєстратор розрахункових операцій -це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Статтею 11 Закону № 265/95-ВР передбачено, що терміни переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Пунктом 6 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»(далі -Постанова № 121) встановлено строк переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, а саме, при використанні гральних автоматів -з 31 грудня 2006 року.

Відповідно до статті 12 Закону № 265/95-ВР на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 Постанови № 121 на Міністерство промислової політики покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

В свою чергу, наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Зазначене свідчить, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, оскільки, на момент проведення перевірки в жовтні 2008 року комп'ютерно-касову систему «Фіскал»включено до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, то вина позивача в порушенні ним вимог пунктів 1, 3 статті 3 Закону № 265/95-ВР має місце.

Що стосується частини позовних вимог про скасування рішення № 0005422330/0 від 17 листопада 2008 року в частині застосування до ПП «Солекс»штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340,00 грн. за порушення вимог пункту 4 статті 3 Закону № 265/95-ВР, то колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано її задовольнили, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не доведено факту порушення позивачем цілісності засобу контролю (пломби) ВЖ 410213 на реєстраторі розрахункових операцій № 2657002629, що з урахуванням приписів частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для задоволення цієї частини позовних вимог.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та Приватного підприємства «Солекс»відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.