Ухвала суду № 26238561, 20.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2012 року м. Київ К-49155/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009

у справі № 2а-30233/08/2070

за позовом Фермерського господарства «Колос»

до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області

про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Колос»звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 адміністративний позов Фермерського господарства «Колос»до Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2009, скасувати ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог фермерського господарства «Колос»в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої та апеляційної інстанції, відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.06.2008 та складено акт №416/29/230-14067976 від 31.10.2008.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000522300/0 від 20.11.2008, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 14598,00 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000522300 на суму 311737,90 грн.

Також актом №416/29/230-14067976 від 31.10.2008 встановлені порушення п.1 ст. 3, п. ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, в період з 01.10.2006 по 30.06.2008 позивачем були здійснені операції по відчуженню основних фондів на загальну суму 62347,58 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що:

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.1993 № 572 національним гарантом перед Міжнародною спілкою автомобільного транспорту щодо відповідальності українських та іноземних перевізників у зв'язку із застосуванням на території України книжок МДП встановлено Асоціацію міжнародних автомобільних перевізників України. Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України надає послуги по видачі книжок МДП.

Відповідно до Закону України «Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП», Конвенція «Про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП»від 14.11.1975 є обов'язковою для України.

Позивач надає послуги по міжнародному перевезенню вантажів, сплачував кошти з призначенням платежу «Послуги по книжкам МДП»та отримував послугу з користування книжкою МДП, що давало змогу позивачу проходити на кордоні спрощений порядок митного оформлення згідно зі ст. 79 Митного кодексу України та користуватися процедурою МДП.

Відповідно до Митної Конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП»від 14.11.1975 міжнародні перевезення за системою МДП можливі лише при наявності у перевізника книжок МДП.

Згідно Конвенції «Про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП»від 14.11.1975, Угоди між Державною митною службою України та Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України від 30.07.99, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України є єдиною організацією, уповноваженою видавати книжки МДП національним перевізникам.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, стосовно того, що відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997 позивач правомірно відніс витрати на користування книжками МДП до складу валових витрат звітного періоду, а тому Державною податковою інспекцією у Краснокутському районі Харківської області безпідставно визначено податкове зобов'язання та штрафна санкція. Також колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, оскільки основні фонди підприємства не є продуктом праці, та продукцією власного виробництва, що виробляються або реалізуються суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, який призначений для торгівлі. А тому на операції продажу основних фондів, які належать підприємству і використовуються для надання послуг не розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі № 2а-30233/08/2070 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Краснокутському районі Харківської області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 у справі

№ 2а-30233/08/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко