Ухвала суду № 26238539, 17.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 року м. Київ К-20851/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2010 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 р.

у справі №22-а-16118/09 (16/52-08 номер справи у суді першої інстанції)

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Солекс»(далі -позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2010 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 р., у позові відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким визнати протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 р. №0004272330/0.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено перевірку господарської діяльності позивача стосовно питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, результати якої викладені в акті від 18.09.2008 р. №0078/26/57/23/24102644.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у використанні 37 гральних автоматів, які обладнані купюроприймачами, під'єднані до мережі електроживлення та знаходяться у робочому стані, проте не переведені у фіскальний режим роботи.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом прийнято спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.10.2008 р. №0004272330/0, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12 680,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, відповідно до п.1 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Статтею 17 цього ж Закону встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року №430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»(наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року №581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Таким чином, з 1 липня 2008 року, суб'єкти господарювання, які використовують гральні автомати, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом перевірка застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій була проведена 18 вересня 2008 р., тобто на час проведення відповідачем перевірки, встановлений Кабінетом Міністрів України термін застосування реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів вже настав, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце.

Зважаючи на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками попередніх судових інстанцій, що застосування штрафних (фінансових) санкцій було здійснено податковим органом цілком правомірно.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Солекс»залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.03.2010 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2010 р. у справі №22-а-16118/09 (16/52-08 номер справи у суді першої інстанції) залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.