Ухвала суду № 26238409, 10.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2012 року м. Київ К-26829/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та Приватного підприємства «Солекс»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2009 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 р.

у справі №2а-3838/09/2670

за позовом Приватного підприємства «Солекс»

до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Солекс»(далі -позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва (далі -відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2009 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 р., позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення від 11.12.2008 р. № 0006072330/0 у частині застосування штрафних санкцій на суму 5000,00 грн. У решті позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач та відповідач звернулись до Вищого адміністративного суду України із касаційними скаргами.

Так, позивач просить суд касаційної інстанції змінити рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання протиправним та скасування рішення від 11.12.2008 р. № 0006072330/0 у частині застосування штрафних санкцій на суму 14 280,00 грн., у решті рішення попередніх судових інстанцій -залишити без змін.

Відповідач, у свою чергу, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати повністю.

Крім того, позивач також надав письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просить залишити її без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Представниками податкового органу було проведено перевірку господарської діяльності позивача стосовно питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, результати якої викладені в акті від 20.11.2008 р. №0349/26/57/23/24102644.

Вказаною перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що полягало у використанні 42 гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим роботи та незабезпеченні суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО на 1000,00 грн.

На підставі встановлених порушень контролюючим органом було прийнято спірне рішення від 11.12.2008 р. №0006072330/0, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 19280,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно зі ст. 12 вказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 «Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року № 430 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції»до Державного реєстру було включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Таким чином, з викладеного випливає, що держава виконала взятий на себе обов'язок щодо забезпечення переведення суб'єктів господарювання на облік розрахункових операцій у готівковій формі при використанні гральних автоматів із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

З моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касової системи «Фіскал», суб'єкти господарювання повинні вжити всіх необхідних заходів для з'ясування питання про сумісність вказаної системи із гральними автоматами, що введені в експлуатацію до її включення до Державного реєстру.

У справі, яка розглядається, суди встановили, що перевірку було проведено 20 листопада 2008 року, тобто після включення зазначеної комп'ютерно-касової системи до Державного реєстру, а відтак вина позивача у порушенні ним порядку використання реєстраторів розрахункових операцій має місце, отже судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із висновками попередніх судових інстанцій, що застосування штрафних (фінансових) санкцій у зазначеній частині було здійснено податковим органом цілком правомірно.

Крім того, відповідно до вимог п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки-загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Зважаючи на той факт, що невідповідність готівки у касі на суму 1000,00 грн. не була належним чином доведена податковим органом, попередні судові інстанцій обґрунтовано визначились із безпідставністю застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5000,00 грн.

Мотивація та докази, наведені у касаційних скаргах, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

На підставі викладеного та зважаючи на приписи ч. 3 ст. 220№ КАС України судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права не вбачається, а тому касаційні скарги слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та Приватного підприємства «Солекс»залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2009 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2010 р. у справі №2а-3838/09/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.