Постанова № 26237761, 19.07.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/3485/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2012 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМихайлова О.О. при секретарі Трубчак А. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та скасування вимоги № Ф-53 від 06.04.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та скасування вимоги № Ф-53 від 06.04.2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені вимоги, з підстав викладених в позовній заяві просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому проти позову заперечив, пояснив, що позивач є страхувальником та платником страхових внесків до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому вимога про сплату боргу № Ф-53 від 06.04.2012 року є правомірною.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа 19.04.2007 року Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому як особа, що обрала особливий спосіб оподаткування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (далі-Закон) у редакції на час виникнення правовідносин, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з п.5 ст.14 Закону страхувальниками визначено застрахованих осіб, зазначених в пунктах 3 і 4 статті 11.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що позивач як суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав особливий спосіб оподаткування підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є платником страхових внесків до Пенсійного фонду.

Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. Мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу) (ст.1 Закону).

Частиною 3 ст.18 Закону визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно зі ст.17 Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до п.6 ст.20 даного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для даної категорії страхувальників є квартал.

З урахуванням зазначених вище положень Закону позивач зобов'язаний сплатити нараховані у порядку, визначеному пп. 4 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону, страхові внески за липень - грудень 2010 року - до 20 січня 2011 року. Копія вимоги про сплату боргу № 53 від 6 квітня 2012 року свідчить, що страхові внески за 2010 рік сплачені позивачем не в повному обсязі.

За змістом ч.2. ст.106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Частиною 3 ст. 106 Закону визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.7 Розділу VIII. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Відповідно до 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (б) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, то вимога формується на підставі даних особових рахунків платника на всю суму боргу. Факт наявності заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 1528,71 грн. станом на 06.04.2012 року, позивачем не спростований. Вимога про сплату боргу № Ф-53 від 06.04.2012 року сформована відповідачем правомірно, в межах повноважень, наданих йому Законом.

Суд не бере до уваги посилання представників позивача невстановлення законом розміру страхового внеску на 2010 рік, оскільки такий розмір передбачено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" у редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням наведеного, Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі при винесенні вимоги про сплату боргу № Ф-53 від 06.04.2012 року діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 20 липня 2012 року

Суддя/підпис/О.О. Михайлов"Згідно з оригіналом" Суддя О.О. Михайлов