Категорія №8.1.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 жовтня 2012 року Справа № 2а/1270/7166/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Смішливої Т.В.
при секретарі судового засідання: Любімовій Г.Ю.
за участю:
представника позивача: Німчілова Л.Ю., дов. № 9/10/10-013 від 28.03.2012,
представника відповідача: Птіцина В.В., дов. № 03/5-564 від 30.12.2011
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Луганську адміністративну справу за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
18 вересня 2012 року позивач звернувся з позовом до Державного підприємства "Луганськвугілля" в якому просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державне підприємство "Луганськвугілля" є платником податку на додану вартість, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 06.06.2003 за № 13.
Станом на 30.08.2012 за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн., заборгованість утворилась, внаслідок несплати самостійно визначених сум у податковій декларації № 9049911837 від 17.08.2012 .
Податковим органом з метою погашення податкового боргу платника податків вживалися заходи, передбачені Законом № 2181, а саме - згідно п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, 31.07.2003 відповідачу вручено першу податкову вимогу від 30.07.2007 № 1/16; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги, платнику податків вручено другу податкову вимогу від 05.09.2003 № 2/22.
Також відповідно до статті 8 Закону № 2181 активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 05.04.2011 № 30936146.
Державне підприємство «Луганськвугілля» не забезпечило виконання зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків та погашенню податкового боргу за рахунок коштів на його розрахункових рахунках.
На підставі викладено позивач просить стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні надав заяву про визнання податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн., у якій також зазначено, що ДП «Луганськвугілля» є збитковим підприємством та отримує державну дотацію. Фінансове становище підприємства, яке склалося на сьогодні не дозволяє сплатити одночасно усю суму податкового боргу, а також суму нарахованих після його сплати штрафних санкцій. Незважаючи на те, що для придбання необхідного обладнання та матеріалів з метою забезпечення технологічного процесу, своєчасності виплати заробітної плати витрачаються значні фінансові ресурси ДП «Луганськвугілля» забезпечує сплату податкових зобов'язань на рівні, що перевищує розмір нарахованих податків, тобто постійно зменшує існуючу податкову заборгованість. Однак, одночасне стягнення всієї заборгованості з податку на прибуток може привести до зупинки діяльності ДП «Луганськвугілля» та подальшого його банкрутства. Разом з цим, з метою поліпшення фінансового стану підприємством залучаються додаткові інвестиції для освоєння та розробки нових лав. Так, розроблено проекти та підготовлено до вводу в експлуатацію нові лави на відокремлених підрозділах ДП «Луганськвугілля», зокрема, на шахті «Черкаська», шахті «Ніканор Нова», шахта «Луганська». Розробка нових лав та збільшення видобутку вугілля в перспективі повинно покращити платіжеспроможність підприємства. У зв'язку з цим представник ДП «Луганськвугілля» просив суд встановити порядок виконання судового рішення шляхом сплати податкового боргу у сумі 5437066,00 грн. щомісячно рівними частинами протягом наступних п'яти років з жовтня 2012 року по вересень 2017 року.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код 32473323) зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 09 квітня 2003 року № 25370169Ю0043256, про що внесено запис в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (а.с.7), має статус юридичної особи (а.с.8,10-16), є платником податку на додану вартість з 22.05.2003, що підтверджується свідоцтвом від 24.06.2003 № 16033049, індивідуальний податковий номер 324733212016 (а.с.17), знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 06.06.2003 за № 13, на даний час перебуває на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби, що підтверджується довідкою № 58/29-011 від 27.08.2010 (а.с.9).
Державним підприємством «Луганськвугілля» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року № 9049911837 від 17.08.2012, у якій самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до державного бюджету у розмірі 5437066,00 грн. (а.с.21-22).
Самостійно визначена у вказаній податковій декларації сума податкового зобов'язання відповідачем своєчасно не сплачено, у зв'язку з чим, станом на 30.08.2012 у ДП «Луганськвугілля» обліковується заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн.
Також сума податкової заборгованості підтверджується актом звіряння розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2012 по 30.08.2012, від 30.08.2012 (а.с.23)
До цього часу податковий борг за податковою декларацією з податку на додану вартість № 9049911837 від 17.08.2012 на суму 5437066,00 грн. відповідачем не сплачений.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратив чинність.
Проте, у зв'язку з тим, що правовідносини, щодо направлення відповідачу податкових вимог виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органи державної податкової служби відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн. підтверджується також даними облікової картки платника податків. (а.с.6-9).
Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
У відповідності до вимог п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) 31.07.2003 податковим органом уповноваженій особі Державного підприємства «Луганськвугілля» вручено першу податкову вимогу від 30.07.2007 № 1/16; у зв'язку з невиконанням першої податкової вимоги платнику податків вручено другу податкову вимогу від 05.09.2003 № 2/22, (а.с.18-19).
Вищезазначені вимоги у встановленому законом порядку не оскаржувалися та не відкликались, тобто є чинними на час розгляду справи.
Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України активи боржника передано у податкову заставу, про що свідчить витяги про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 05.04.2011 № 30936146 (а.с.20).
Факт наявності у відповідача несплаченого податкового боргу підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник ДП «Луганськвугілля» під час судового розгляду справи звернувся з заявою, у якій просив встановити порядок та строк виконання рішення у справі шляхом сплати щомісячних сум боргу з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн., починаючи з жовтня 2012 року по вересень 2015 року рівними частинами по 10000,00 грн. з жовтня 2012 року по вересень 2013 року, по 30000,00 грн. з жовтня 2013 року по вересень 2014 року, по 93072,00 грн. з жовтня 2014 року по серпень 2015 року та у сумі 93077,00 грн. у вересні 2015 року відповідно до графіку погашення податкового боргу.
Представником позивача надано суду заяву про погодження запропонованого відповідачем графіку погашення заборгованості.
Матеріалами справи підтверджено, що ДП «Луганськвугілля» є вугледобувним підприємством, отримує державну дотацію, має велику заборгованість перед бюджетом, а збитки підприємства станом на 01.07.2012 становлять 22,2 млн. грн.
Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Пунктом 100.4 статті 100 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для розстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань та податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.
Тобто інститут розстрочення податкового боргу може бути застосовано лише у разі наявності доказів поліпшення економічного стану боржника у подальшому та наявності даних про погашення боргу в майбутньому.
З матеріалів справи вбачається, що ДП «Луганськвугілля» здійснюються роботи з освоєння нових лав вугілля. Так, представником відповідача надано до суду програму стратегії розвитку ДП «Луганськвугілля» на 2013-2030 роки, з якої вбачається, що підприємством заплановано введення нових лав на 6 шахтах. На даний час вже підготовлено до вводу в експлуатацію нові лави на таких відокремлених підрозділах ДП «Луганськвугілля», як «Шахта «Черкаська», «Шахта «Ніканор Нова», «Шахта «Луганська». Вказаним планом розвитку передбачено збільшення видобутку вугілля ДП «Луганськвугілля» у 2015 році до 4805 тис. тон з 1833 тис. тон у 2011 році.
На думку суду, модернізація виробництва сприяє покращенню господарської діяльності підприємства та збільшує його платоспроможність.
Враховуючи, що представником ДП «Луганськвугілля» під час розгляду справи надано суду переконливі докази знаходження підприємства у скрутному фінансовому стані, а також того, що ДП «Луганськвугілля» має можливість поліпшити свій фінансовий стан у зв'язку з надходженням коштів від підприємств-боржників, яким у 2011 році пред'явлено претензії та стягнуто борг у судовому порядку, а також враховуючи, що заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на додану вартість складає лише 5437066,00, тобто значно меншу суму ніж очікується надходження, з урахуванням клопотання представника відповідача та відсутністю заперечень з боку представників позивача, суд вважає за необхідне відповідно до ч.1 ст.257 КАС України встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення ДП «Луганськвугілля» сплати в доход державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн. починаючи з жовтня 2012 року по вересень 2017 року рівними частинами по 10000,00 грн. з жовтня 2012 року по вересень 2013 року, по 30000,00 грн. з жовтня 2013 року по вересень 2014 року, по 50000,00 грн. з жовтня 2014 року по вересень 2015 року, по 181544,00 грн. з жовтня 2015 року по вересень 2017 року зі сплатою останнього платежу у вересні 2017 року у сумі 181554,00 грн. відповідно до графіку погашення податкового боргу.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з розрахункових рахунків Державного підприємства "Луганськвугілля" (ід. код 32473323) відкритих у банках, обслуговуючих Державне підприємство "Луганськвугілля", на р/р №31111029700002, код платежу 14010100, одержувач УДКСУ у м. Луганську в установі банку ГУДКСУ в Луганській області, код 37991503 МФО 804013 податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн. (п'ять мільйонів чотириста тридцять сім тисяч шістдесят шість грн. 00 коп.)
Встановити порядок виконання судового рішення шляхом сплати Державним підприємством «Луганськвугілля»в доход державного бюджету податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5437066,00 грн. починаючи з жовтня 2012 року по вересень 2017 року рівними частинами по 10000,00 грн. з жовтня 2012 року по вересень 2013 року, по 30000,00 грн. з жовтня 2013 року по вересень 2014 року, по 50000,00 грн. з жовтня 2014 року по вересень 2015 року, по 181544,00 грн. з жовтня 2015 року по вересень 2017 року зі сплатою останнього платежу у вересні 2017 року у сумі 181554,00 грн. відповідно до графіку погашення податкового боргу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
СуддяТ.В. Смішлива
Судове рішення № 26236938, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 02.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1270/7166/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: