Постанова № 26236561, 06.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8156/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9 год. 40 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Куденков К.О.

при секретарі Окрибелашвілі В.О.

за участю:

прокурора: Дмитрук О.С.

представника позивача: не з’явився

представника відповідача: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель плюс»

про стягнення заборгованості по сплаті єдиного внеску

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (надалі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель плюс» (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості у загальному розмірі 1 453,94 грн.

Позов мотивовано наявністю у відповідача заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, фінансових санкцій та пені.

Прокурор у судовому засіданні від 06.08.2012р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання від 06.08.2012р. не з’явився, про дату, місце й час розгляду справи був повідомлений належним чином, позивач надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.

Представник відповідача у судове засідання від 06.08.2012р. не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоитель плюс» зареєстроване у якості юридичної особи, про що зазначено в інформації з веб-сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (станом на 06.08.2012р.), доступ до якого впроваджено на підставі Наказу Міністерству юстиції України від 19.08.2011р. №2009/5 «Про організацію доступу до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Відповідач знаходиться на обліку у позивача з 20.03.2006р., про що зазначено у повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску.

Відповідачем подані до позивача звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України за грудень 2011р., січень 2012р., лютий 2012р., відповідно до яких відповідачем визначено розмір єдиного внеску, що підлягає сплаті за грудень 2011р. – лютий 2012 р., у розмірі 1 330,99 грн.

Також, позивачем були прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску: №02-22/45 від 16.01.2012р., яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 42,71 грн. та нарахована пеня у розмірі 5,98 грн.; №02-22/46 від 16.01.2012р., яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 42,71 грн. та нарахована пеня у розмірі 2,56 грн.; №02-22/1096 від 01.11.2011р., яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 28,42 грн. та нарахована пеня у розмірі 0,57 грн., які отримані відповідачем 19.01.2012р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення із відповідним супровідним листом.

Із картки особового рахунку відповідача вбачається, що відповідач має недоїмку по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 330,99 грн., заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 113,84 грн., та пені у розмірі 9,11 грн.

Також, у матеріалах справи наявна копія корінця виставленої відповідачу вимоги від 03.04.2012р. № Ю-26 на суму 1 453,94 грн., яка була повернута установою зв’язку.

Пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п. 1 ч. першої ст. 4 зазначеного Закону встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідач, як платник єдиного внеску, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, про що зазначено у п.1 ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 12 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно частини 14 статті 25 зазначеного Закону, про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується, про що зазначено у ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Таким чином, на підставі звітності відповідача, у останнього виникла недоїмка зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 1 330,99 грн., а на підставі рішень позивача - заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 113,84 грн., та пені у розмірі 9,11 грн., що підтверджується витягами з картки особового рахунку відповідача.

Частиною другою ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Пунктом 7 ч. 1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Частиною 4 ст. 25 зазначеного Закону встановлено, що у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Підпунктами 1 та 2 п. 2.1 розділу ІІ Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002р. N 8-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730, встановлено, що основними завданнями Управління є: облік платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.

Відповідно до пп. 1 п. 2.2 розділу ІІ зазначеного Положення, управління відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно п. 2.4 зазначеного Положення, управління має право стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.

Таким чином, недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та заборгованість відповідача зі штрафів та пені підлягає примусовому стягненню.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та вбачає наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову.

Частиною 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель плюс» заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за грудень 2011 року – лютий 2012 року рік на суму 1 330 (одна тисяча триста тридцять) гривень 99 (дев’яносто дев’ять) копійок, фінансові санкції на суму 113 (сто тринадцять) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки, пеню на суму 9 (дев’ять) гривень 11 (одинадцять) копійок, на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька (на рахунок № 256083012005 у ДОУ ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106, ідентифікаційний код 21956033).

2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 6 серпня 2012 року, складання постанови у повному обсязі - 10 серпня 2012 року.

3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Куденков К.О.