Постанова № 26235612, 25.09.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

25 вересня 2012 р. (16:51 год.) Справа №2а-13860/11/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

до Малого підприємства "Майстер"

про стягнення коштів за нікчемним правочином

представники сторін:

від позивача - Чекамов Олег Анатолійович, довіреність №670/10/10-0 від 14.03.2012р.;

від відповідача - Гололобов Андрій В'ячеславович, довіреність №б/н від 24.09.2012р.

Суть справи: Красноперекопська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим (далі - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про стягнення з Малого підприємства "Майстер"( далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мертенс" (далі - відповідач 2) в дохід держави, одержану за нікчемними правочинами суму у розмірі 1369323,72 грн., в т.ч. ПДВ - 228221,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами внаслідок укладання нікчемних правочинів неправомірно задекларовані показники, оскільки на підставі нікчемних договорів отримано будівельні матеріали та здійснено будівництво об'єкту на загальну суму 1369323,72 грн., в т.ч. ПДВ - 228221,62 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.12.11 р. відкрите провадження в адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

На адресу суду 01.12.2011р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив стягнути з МП "Майстер" в дохід держави вартість робіт за нікчемними правочинами, а саме за договором №27 від 06.09.2010р., №38 від 01.12.2010р., №04 від 04.01.2011р. у розмірі 1369329,72 у тому числі ПДВ 228221,62 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.02.2012 р. провадження у справі №2а-13860/11/0170/18 зупинено до набрання законної сили рішення по справі №2а-11353/11/0170/4.

Ухвалою суду від 10.09.2012р. було поновлено провадження в адміністративній справі №2а-13860/11/0170/18 за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим до Малого підприємства "Майстер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Мертенс" про стягнення коштів за нікчемним правочином з 25.09.2012 року.

У судовому засіданні 25.09.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.09.2012 р. проти позову заперечував, надавши суду копії рішень першої та другої інстанції, відповідно до яких відповідач стверджував, що висновки акту документальної перевірки № 957/23-0/31314621 від 19.08.2011 стосовно нікчемності правочинів не відповідають дійсності, у зв'язку з чим, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд-

ВСТАНОВИВ:

На підставі наказу Красноперекопської ОДПІ № 657 від 03.08.2011 року та згідно до вимог п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка Малого підприємства "Майстер"з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Мертенс"за період з 01.09.2010 року по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 957/23-0/31314621 від 19.08.2011 року.

В ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем було порушено вимоги п.п. 5.3.9. п. 5.3. статті 5, п. 5.1., п. 5.9. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.94 р. № 334/94-ВР, п.1.7. ст.1, п.п. 7.2.1. , п.п.7.2.3, п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, п. 198.1 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України № 2755-ІУ від 02.12.2010 р. Порушення вказаних норм податкового законодавства пов'язано з завищенням позивачем показників рядку 01.2 Декларацій "приріст балансової вартості запасів"на загальну суму 1064 гри. по операціях з придбання ТМЦ від ТОВ "Мертенс"(у тому числі: за 3 квартали 2010 року в сумі 4354 грн, за 2010 рік в сумі 3987 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 2923 грн.); завищення валових витрат на загальну суму 1120455,72 гри. по операціям з придбання послуг та ТМЦ від ТОВ "Мертенс", у тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 107364,72 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 985328,21 грн., за І квартал 2011р. на суму 27762,79 грн. та у зв'язку з чим встановлено заниження податку на прибуток у сумі 279847,18 грн., у тому числі по періодах: за 3 квартал 2010р. у сумі 25752,68 грн, за 4 квартал 2010р. у сумі 246423,55 грн., за 1 квартал 2011 р. у сумі 7670,95 грн. та завищенням позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 228221,62 грн., в тому числі за вересень 2010р. у сумі 5369,07 грн., жовтень 2010р. у сумі 91361,49 грн., листопад 2010р. у сумі 17363,93 грн., грудень 2010р. у сумі 89127,13 грн. та за лютий 2011р. у сумі 25000,0 грн.

На підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки відповідачем були прийняти податкові повідомлення-рішення № 0000242310 від 31.08.2011 р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 285277 грн. 02 коп., у тому числі: за основним платежем 228221,62 грн., за штрафними санкціями 57055,4 грн. та № 0000232310 від 31.08.2011 р., яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 349808 грн. 97 коп., у тому числі: за основним платежем 279847,18 грн., за штрафними санкціями 69961,79 грн.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

За період перевірки з 01.09.2010р. по 28.01.2011р. МП "Майстер" з ТОВ "Мертенс"уклало договори субпідряду №27 від 06.09.2010р., №38 від 01.12.2010р. та № 04 від 04.01.2011р. на виконання робіт. Згідно умов даних договорів субпідряду МП "Майстер" виступав як генпідрядник та ТОВ "Мертенс"як субпідрядник. ТОВ "Мертенс"за умовами договорів субпідряду № 27, № 38 та № 04 зобовязувався виконувати по завданню генпідрядника власними силами всі, передбачені заказом роботи, ввести об'єкт в експлуатацію. Позивач зобов'язувався за даними договорами прийняти виконані субпідрядником роботи та сплатити їх вартість.

Проте, як зазначає позивач, вказані порушення вимог Закону № 334, Закону № 168 та ПК України були здійснені позивачем у зв'язку з наявністю у періверяемому періоді взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ "Мертенс", який фактично не здійснював господарських операцій за цивільніми угодами, укладеними як із позивачем, так і з іншими контрагентами -покупцями. Згідно інформації за актом документальної перевірки ТОВ "Мертенс", складеному ДПІ у Печерському р-ні м. Києва, не підтверджено здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від ТОВ "Мертенс" до підприємств-покупців, у зв'язку з ненаданням до перевірки первинних документів.

Таким чином, фінансово-господарська діяльність відповідачів здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчіть про не набуття належним чином цивільно-правової дієздатності, фінансово-господарські взаємовідносини між ними та позивачем є фіктивними правочинами, та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Проте, суд вважає необхідне зазначити наступне.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Суд відзначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

При судовому розгляді предметом доказування є факти,які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

В свою чергу, частиною 1 статті 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарський справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2011 р. у адміністративній справі №2а-11353/11/0170/14 за позовом Малого підприємства "Майстер" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000242310 та № 0000232310 від 31.08.2011 р., встановлено про безпідставність висновків Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим ДПС, викладених в акті перевірки 957/23-0/31314621 від 19.08.2011 р. щодо не отримання та не використання у господарській діяльності будівельних матеріалів для будівництва будівель, отриманих за вищевказаними договорами.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2011 р. у адміністративній справі №2а-11353/11/0170/14, зокрема встановлено, що матеріалами справи підтверджено виконання субпідрядних робіт та сплата за такі роботи (послуги) за договорами субпідряду № 27 від 06.09.2010р., №38 від 01.12.2010р. та № 04 від 04.01.2011р.

Судом також було встановлено, що витрати позивача, понесені у періоді, на який розповсюджувалася перевірка, підтверджені документально, що відповідає вимогам пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Крім того, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2011 р. у адміністративній справі №2а-11353/11/0170/14, визнано протиправними та скасувані податкові повідомлення -рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000242310 від 31.08.2011 р. та № 0000232310 від 31.08.2011 р.

Зважаючи на приписи ч.1 ст.72 КАС України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.12.2011 р. в адміністративній справі №2а-11353/11/0170/14, яка залишена без змін згідно ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 р. має преюдиціальне значення. Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок про те, що зміст правочинів між відповідачами не суперечать законодавству, моральним засадам суспільства, договори спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаних правочинів.

Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем нікчемності правочинів та відсутність достатніх доказів для стягнення з відповідача суми 1369323,72 грн. у т.ч. ПДВ - 228221,62 грн., одержаної за вищеназваними договорами, у зв'язку з чим, в задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити, оскільки у суду не має правових підстав для стягнення вказаної суми.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 25.09.2012 р.

У повному обсязі постанову складено та підписано 01.10.2012р.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.