Постанова № 2623378, 12.12.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.12.2008

Справа №2-27/3314-2008А

За позовом ТОВ "Сатурн Сервіс", (95040, пер. Єлеваторний 7, м.Сімферополь).

До ДПІ у м.Сімферополі АР Крим, (95053, вул. М. Залки 1, м. Сімферополь).

Треті особи - ДПА в АРК (вул. Р. Люксембург, 29 м. Сімферополь).

ДПІ у м. Євпаторії ( 97400, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 2/40).

Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Пономаренко Н. О.

представники:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача - Настенко, дор. у справі.

Від третіх осіб - 1. Гайдамака, дор. у справі.

2. не з’явився.

Сутність спору:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення №0009712303 від 20.12.2007 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 204345,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що обставини, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності, а спірне податкове повідомлення – рішення винесене незаконно.

Ухвалою від 19.06.2008 р. було залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ДПА в АРК (вул. Р. Люксембург, 29 м. Сімферополь), так як її посадові особи проводили перевірку та ДПІ у м. Євпаторії ( 97400, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 2/40), так як вона видавала направлення посадовим особам ДПА в АРК.

Третя особа №2 проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

Третя особа №1 проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у запереченнях на позов.

В судове засідання було викликано як свідка співробітника ДПА в АР Крим Монич О. П., який повідомив, що грошові кошти власноруч перераховували Іслямова та Вілкова, які пояснили, що це грошові кошти від реалізіції товару. При цьому, Вілкова пояснила та відобразила в опису готівкових грошових коштів, що це гроші її. Грошові кошти знаходились біля кожного касового апарату ( на 2 столах). Сейф знаходився у приміщенні, не відкривали. З актом ознайомили Іслямову та Вілкову, про що є відповідна відмітка у акті перевірки. А, так як вони відмовились від пидпису акту перевірки, було складено відповідний акт відмови від підпису матеріалів перевірки.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у поясненнях від 12.12.2008 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників відповідача і третьої особи №1, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Наказом ДПА в АР Крим №1158 від 03.12.22007 р. до ДПІ в м. Євпаторія було направлено у відрядження робітники відділу оперативного контролю ДПА в АР Крим Мотич О. П. і Муратов Р. С., строком на 5 днів для проведення перевірок.

07.12.2007 р. вказаними посадовими особами ДПА в АР Крим проведена перевірка по контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності господарського об’єкту - склад, розташованого за адресою: м. Євпаторія, Красноярське шосе, 2 та який належить ТОВ "Сатурн Сервіс".

В ході перевірки виявлені порушення п. 6, 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вказані порушення відображені в акті перевірки № 002362 від 07.12.2007 р. Акт перевірки підписаний не був про що було складено акт №01013196/2330 від 07.12.2007 р.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Сімферополь винесла рішення №0009712303 від 20.12.2007 р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 204345,00 грн.

Позивач правом на адміністративне оскарження вказаного рішення, в порядку ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», не скористався і звернувся до суду.

Судом встановлено, що перевірка була проведена на підставі направлень №02035/2 та №02036/2 від 07.12.2007 р. у відповідності до плану контрольно – перевірочної роботи ДПІ в м. Євпаторія на грудень 2007 р.

В ході проведення перевірки було встановлено не забезпечення збереження книги ОРО №0109008395р/1, яка на момент перевірки була відсутня та перевіряючим надана не була. За вказане порушення у відношенні було застосовано на підставі п. 3. ст.. 17 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III штрафна санкція у розмірі 340.00 грн. ( 17,00 х 20 ).

Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Тобто сам факт того, що використаний КОРО не знаходився на місці проведення перевірки зовсім не свідчить про те, що її не має взагалі і вона знищена.

В судовому засіданні, що відбулося 21.08.2008 р., позивачем була представлена КОРО №0109008395р/1. Перевіряючим вона не була представлена лише в зв’язку з тим, що вона в момент проведення перевірки знаходилася в іншому місці, а саме в м. Сімферополь, в офісі ТОВ «Сатурн – Сервіс».

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено факт вчинення порушення, передбаченого п. 6 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 01.06.2000 р. № 1776 – III.

Також в ході проведення перевірки було встановлено, що за данними двох РРО, що знаходилися на господарському об’єкті, загальна сума коштів, що вказана в їх денних звітах склала 0,00 грн., а сума коштів, що знаходилася на місці проведення розрахунків склала 40801 грн.

Позивач посилається на те, що сума у розмірі 9411,00 грн., яка була зарахована в загальну суму невідповідності належить старшому бухгалтеру Вілкової К. В. та була призначена для придбання побутової техніки, а сума коштів у розмірі 31390,00 грн., яка була зарахована в загальну суму невідповідності, є сумою підзвітних коштів, виданих керівнику регіонального структурного підрозділу Вілкову Д. В. на підставі відрядження у м. Київ.

Вказане суд не може прийняти як доказ в зв’язку з наступним.

Відповідно до ст.. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно п. 13 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-3 суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

В листі ДПА України № 5354\5\23-2116 від 08.07.2002р. вказано, що в ст. 2 Закону України № 1776-3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що місце проведення розрахунків - це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно ст.7 вказаного Закону та п. 4.5 Порядку реєстрації, опломбування і застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари та послуги, який затверджений Наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, зареєстрованим Міністерством юстиції України 05.02.2001р. за № 107\5298 встановлено, що відповідно вказаного Порядку внесення і видача готівки, які не зв’язані з проведенням розрахункових операцій, повинні реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» і «службова видача», якщо таке внесення або видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій.

Пунктом 23 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006р. № 833 передбачено, що касир під час проведення розрахунку зобов’язаний приймати без обмежень банкноти і монети Національного банку, а також забезпечувати наявність у касі банкнот для видачі здачі. Забороняється зберігання на місці проведення розрахунку готівки, що не належить суб’єкту господарювання, а також особистих речей касира чи інших працівників.

Посилання позивача на те, що кошти у сумі 31390 грн. видані на відрядження працівнику та у день перевірки повернуті ним до каси підприємства, також не можуть бути прийняті до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. N 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 р. за N 218/2658 направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, назви підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Підприємство, що відряджає працівника, зобов'язане забезпечити його грошовими коштами (авансом) у розмірах, установлених нормативно-правовими актами про службові відрядження. Враховуючи вимоги Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні і Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, термін видачі готівки працівникам на відрядження має визначатися самим суб'єктом господарювання з урахуванням дати оформлення наказу (розпорядження) про відрядження, реального часу, необхідного для придбання квитків на проїзд, по кожному конкретному відрядженню тощо. Але видача грошового авансу відрядженому працівникові повинна здійснюватися не раніше дати підписання керівником підприємства відповідного наказу (розпорядження), про що зазначається також в листі НБУ від 08.07.2004 р. N 11-113/2295-6866.

Разом з тим, наказ про відрядження Вілкова Д.В. видано 02.12.2007 року, а видатковий касовий ордер, за яким оформлено видачу готівки на відрядження датовано 01.12.2007 року. Крім того, прибутковий касовий ордер від 07.12.2007, за яким оформлено повернення виданих коштів, містить суму 31390,00 грн., ту саму суму було видано працівникові, хоча згідно із посвідченням про відрядження працівник перебував в м. Києві та повинен був понести певні добові витрати та витрати на проїзд. Зазначені обставини надають підстави для сумніву щодо належності і достовірності цих доказів.

Також треба вказати, що вищевказані документи не були представлені позивачем посадовим особам податкового органу під час проведення, а були надані тільки під час розгляду справи.

Також, як вбачається з пояснень касира Іслямової С. К. від 07.12.2007 р., гр. Вілковим Д. В. було їй передано гроші у розмірі 31390 грн., що залишилися після повернення з відрядження. Коли вона хотіла перерахувати данні кошти та виписати касовий документ увійшли податкові інспектори, які запропонували їй перерахувати вказані кошти та включити їх в акт опису грошових коштів. Даний акт гр. Іслямова С. К. підписала.

Крім того, згідно з пп. 4.5 п. 4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 N 614, унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

Таким чином, наявні у матеріалах справи докази не доводять обставини, на які посилається позивач, крім того суду не представлено доказів, які б свідчили, що готівкові кошти в розмірі 40801,00 грн. знаходились не в місці проведення розрахунків.

Таким чином за порушення п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.95 "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до позивача відповідно до ст. 22 вказаного Закону відповідачем застосована штрафна (фінансова) санкція на суму 204005,00 грн. (40801 грн. х 5) згідно зі спірним рішенням N 0009712303 від 20.12.2007 р., що відповідає чинному законодавству.

Відповідно до п.1.6 вказаного Порядку за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Акт перевірки є належним доказом встановлених порушень.

Згідно ст. 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно із частиною 7 ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

У межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" органи Державної податкової служби проводять перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками.

Відповідно до п. 3.1 та 3.2 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 р. N 355, передбачено, що працівниками органів Державної податкової служби здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством. Перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів Державної податкової служби за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій).

До матеріалів справи відповідачем надані направлення №02035/2 та №02036/2 від 07.12.2007 р., план контрольно – перевірочної роботи ДПІ в м. Євпаторія на грудень 2007 р. Перевірка позивача була передбачена згідно плану проведення перевірок, перевірку проведено на підставі направлень №02035/2 та №02036/2 від 07.12.2007 р., тому відповідно у направленнях і зазначено такий вид перевірки як планова.

За таких обставин, твердження позивача щодо неправомірності проведення відповідачем перевірки, порушення встановленого порядку здійснення перевірок є помилковими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Обґрунтованими визнає суд посилання відповідача на те, що визначені ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави проведення планових та позапланових виїзних перевірок стосуються саме фінансово-господарської діяльності платника податків. Зі змісту передбачених підстав вбачаються недоліки саме при веденні фінансово-господарської діяльності, пов'язаної зі сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджету та державних цільових фондів, податкового обліку та фінансової звітності, які жодним чином не можуть застосовуватись відносно сфери готівкового обігу, правил торгівлі та патентування, до них не застосовуються відповідні положення щодо підстав проведення, зокрема, планових чи позапланових виїзних перевірок, передбачених ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.95 N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Як визначено статтею 2 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), визначений у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637.

Пунктом 1.2 Положення визначено таке:

каса - приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій";

касові документи - документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з п. 3.2 Положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Також позивач посилається на те, що перевіряючими було неправомірно складено акт відмови від підпису акту перевірки, однак вказане не може слугувати підставою для визнання нечинним спірного податкового повідомлення - рішення.

Також необхідно вказати, що позивач вибрав невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки визнати нечинним можливо тільки акт нормативного характеру, тоді як в даному випадку предметом спору був акт ненормативного характеру, якій може бути тільки скасований, у разі задоволення позову.

Однак відповідно до ст.. 162 КАСУ суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку скасувати податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим №0009712303 від 20.12.2007 р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340, 00 грн.

Згідно ст. ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтєю 72 цього Кодексу.

Іншіх доказів щодо неправомірності винесених рішень позивач не навів.

При таких обставинах справи, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено і підписано складом суду 12.12.08 р.

17.12.08 р. постанову було виготовлено у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення – рішення державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим №0009712303 від 20.12.2007 р. в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 340, 00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою від повільністю "Сатурн Сервіс", 95040, пер. Єлеваторний 7, м.Сімферополь, ( ЄДРПОУ 22247385, банківські реквізити не відомі ) 1,70 грн. судового збору.

4. В іншій частині у позові відмовити.

Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.