Вирок № 26230027, 20.06.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-1269/2011

В И Р О К

іменем України

"20" червня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Федосєєва С.В.

при секретарях Куценко І.В., Левицькій Н.В.

за участю прокурорів Щасної А.Е., Вжешневської М.В.

потерпілого ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Полапи, Любомльського району, Волинської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючоо за адресою: АДРЕСА_5, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, -

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з неповною середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.187, ч.1 ст.309 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

27.10.2010 року приблизно о 22-00 годині 00 хвилин, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, після вживання алкогольних напоїв, знаходячись по АДРЕСА_6, з метою заволодіння чужим майном вступили у попередню змову, після чого здійснюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7 напав на потерпілого ОСОБА_1, застосувавши фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я, вдаривши останнього кулаком декілька разів в голову, від чого ОСОБА_1 впав на землю та втратив свідомість, подолавши таким чином можливий опір з боку потерпілого.

Одночасно ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 підбігли до потерпілого ОСОБА_1, який лежав на землі, та ОСОБА_6 заволодів мобільним телефоном потерпілого марки F480», вартістю 1500 гривень, в якому знаходилась сім-карта мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень, на рахунку якої грошей не було, сім-картою мобільного оператора «Білайн», вартістю 10 гривень, на рахунку якої грошей не було, карткою пам'яті на 2Г, вартістю 70 гривень, а ОСОБА_8 заволодів гаманцем вартістю 80 гривень, в якому було 240 гривень.

В подальшому, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 з місця скоєння злочину зникли та розпорядились майном на власний розсуд.

Всього своїми злочинним діями ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заволоділи майном потерпілого ОСОБА_1 на загальну суму 1910 гривень.

Крім того, ОСОБА_8 31.10.2010р. приблизно о 16-00 годині, з метою незаконного придбання наркотичного засобу на електропоїзді поїхав до м. Бориспіль Київської області та цього ж дня, приблизно о 17-00 годині перебуваючи неподалік залізничного вокзалу в м. Бориспіль Київської області, незаконно придбав наркотичний засіб -канабіс, поклав його до наявного у нього пакету та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання без мети збуту. Після чого, ОСОБА_8 на електропоїзді приїхав до м. Києва, незаконно перевозячи канабіс при собі, який в подальшому почав зберігати за місцем проживання в АДРЕСА_1, а саме під радіатором опалення.

В подальшому, 01.11.2010 приблизно о 12 год. 30 хв. при відвідування працівниками міліції АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_8, останній з метою уникнення кримінальної відповідальності викинув через вікно пакунок з канабісом, який в подальшому в присутності понятих було вилучено на вулиці.

Згідно висновку експерта № 2849х від 17.12.2010, в наданій на дослідження подрібненій речовині рослинного походження зеленого кольору (об.1) виявлено - особливо небезпечним наркотичний засіб канабіс.

Згідно висновку спеціаліста, маса висушеного канабісу становить 52,59 г.

Канабіс, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»«Список № 1 особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено»в «Таблиці І»є особливо небезпечним наркотичним засобом.

Підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, та показав, що 27.10.10р. приблизно о 18-00 год. він з ОСОБА_8 зустрівся біля магазину по вул. Городницькій та разом зайшли в кафе, що знаходилось навпроти магазину з іграшками, де випили по бокалу пива. В цьому ж кафе він познайомився з потерпілим ОСОБА_1, який розмовляв з барменшою в грубій формі, тому він підійшов до нього і запитав що трапилось. До них ще підійшов ОСОБА_7. Після розмови ОСОБА_10 запропонував йому випити і підсів з другом, імя якого він не пам'ятає, до них трьох за столик, де разом продовжили пити пиво, яким пригощав їх ОСОБА_10. Через деякий час ОСОБА_10 запропонував йому поїхати на дискотеку до диско-клубу «Лагуна», але там не пройшли фейс-контроль і повернулися знову до кафе, де залишались ОСОБА_7 з ОСОБА_8. Потім він узяв у ОСОБА_10 мобільний телефон, щоб зателефонувати мамі, при цьому ОСОБА_10 запропонував йому свій телефон, а сам разом із ОСОБА_7 і другом ОСОБА_10 вийшли на вулицю. Він - ОСОБА_6 залишився в кафе і розмовляв по телефону ОСОБА_10, а приблизно через дві хвилини теж вийшов на вулицю. Там було вже темно і людей не було, крім якихось бабусь. Час був приблизно 22-00 година. Він пішов і вже за кафе десь на відстані 40 м. побачив ОСОБА_7 з людьми. Двоє з них ОСОБА_11 та ОСОБА_12 йому були знайомі. Він запитав де подівся ОСОБА_10, а ОСОБА_7 відповів, що пару разів його по морді вдарив. Біля аптеки, яка знаходилась навпроти кафе зібрались бабушки і він зрозумів, що там ОСОБА_10. Потім вони із ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пішли в інше кафе і він там згадав, що в нього залишився телефон ОСОБА_10. Він не повернув телефон потерпілому, тому що злякався, що потім скажуть, що він його бив.

Додому він пішов приблизно о 22-30 год., а вранці, коли йшов з ОСОБА_7 на роботу той йому показав де побився з потерпілим. Це було біля магазину мобільних телефонів та аптеки по вул. Гродницькій. Приблизно о 09-00 год. 28.10.10 року йому зателефонував друг ОСОБА_10 і запитав чи є в нього телефон. Вони домовились зустрітись о 20-00 год. біля того ж магазину, де він залишив координати. Він прийшов на зустріч і повернув телефон. ОСОБА_13 потерпілого сказав, що з ОСОБА_1 все нормально, але він хоче побачити ту людину, яка вдарила його по обличчю. Він запропонував йому свою допомогу, якщо потрібні ліки. Він сказав, що з ОСОБА_1 все нормально, тільки губа підбита.

Підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, та показав, що 27.10.10 р. після роботи о 18-00 год. він разом з ОСОБА_6 прийшли попити пива до магазину мобільних телефонів, де працювали їхні спільні знайомі, після чого приблизно з 19-00 до 19-30 год. пішли до кафе без назви. Біля барної стійки, він побачив ОСОБА_10, який ображав барменшу нецензурною лайкою, через що він зробив йому зауваження, але ОСОБА_10 не реагував, тому він почав з ним сперечатись на підвищених тонах, а ОСОБА_10 почав до нього викрикувати нецензурною лайкою. Потім підійшов ОСОБА_6 і загладив конфлікт, а ОСОБА_10 взяв собі та барменші коньяк і випив. Потім ОСОБА_6 підвів ОСОБА_10 до них за столик і невдовзі під'їхав ОСОБА_8. ОСОБА_6 з ОСОБА_1 та його другом кудись вийшли приблизно о 20 год. 10 хв. та повернулись через 30-40 хв. Потім ОСОБА_10 дав ОСОБА_6 телефон на його прохання і ОСОБА_6 почав телефонувати, а ОСОБА_10 в цей час запропонував вийти поговорити. ОСОБА_10 сказав, що йому немає про що з ним розмовляти, але вийшов з ОСОБА_1 та його другом до магазину їхніх знайомих ОСОБА_22 та ОСОБА_23, де ОСОБА_10 почав висловлюватись на його адресу нецензурною лайкою, через те що він його нібито скривдив. Він попросив його друга аби той заспокоїв ОСОБА_10. ОСОБА_1 почав знімати з себе одяг і пропонував відійти в сторону. Коли вони відійшли, він - ОСОБА_7 наніс ОСОБА_10 два удари кулаком в щелепу та в око, від чого той впав. ОСОБА_13 стояв за 2 метри від них і коли побачив це, то втік. Потім вийшли його знайомі, які працювати в магазині телефонів і вони всі разом пішли, а ОСОБА_13 залишився лежати, після чого він більше його не бачив. Коли вони доходили до трамвайної дороги, їх наздогнав ОСОБА_6 і показав йому мобільний телефон «Верту»і сказав, що ОСОБА_13 дав йому щоб зателефонувати і залишив. На що він сказав ОСОБА_6, що телефон потрібно повернути. На роботі ОСОБА_6 розповідав йому, що хтось від потерпілого зателефонував і просив повернути телефон..

Він визнає себе винним за ст.186 КК України, але не за ст. 187 КК України.

Підсудний ОСОБА_8 вину у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України не визнав, та показав: 27.10.10 р. о 20-00 год. він зустрівся з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по вул. Сиваській, де вони його пригостили пивом біля магазину мобільних телефонів, а потім всі разом пішли в кафе, що навпроти цього магазину. В кафе ОСОБА_6 біля барної стійки познайомився з ОСОБА_1 і в них виник конфлікт. Він це зрозумів з того, що бачив як ОСОБА_6 активно виплескує свої емоції. Потім вони помирились і ОСОБА_6 привів ОСОБА_10 до них за столик і вони разом продовжували пити пиво та слухати музику. Потім ОСОБА_6 кудись виходив з ОСОБА_1 та його знайомим і повернувся через 20 хв. ОСОБА_6 просив у ОСОБА_10 мобільний телефон щоб зателефонувати мамі і той йому дав. Приблизно о 21-30 год. ОСОБА_7 з ОСОБА_1 і його товаришем вийшли з кафе і сказали їм, що скоро повернуться. Він подивився на годинник і побачив, що вже 22-00 год., тому йому потрібно йти додому. Він пішов в сторону трамвайної зупинки і поїхав додому, що в подальшому робили інші йому не відомо.

По епізоду незаконного зберігання наркотичних засобів вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 31.10.10 р. перебуваючи у м.Бориспіль зірвав кущ коноплі та положив його в пакет, а повернувшись додому поклав цей кущ під батарею, щоб висох. Наступного дня працівники міліції прийшли до нього в квартиру, а він злякався і викинув швидко коноплю через вікно. Вони побачили крихти коноплі і на балконі знайшли весь пакунок. Він усвідомлював протиправність своїх діянь по зберіганню наркотичного засобу.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що приблизно 1,5 роки тому він із своїм знайомим ОСОБА_14, приблизно о 18-19 годині випили пива недалеко від їхньої роботи у районі ВДНХ, а потім поїхали на Стару Дарницю і там у кафе випили, ще пива та по 50 грамів коньяку. У кафе вони перебували приблизно до 20-21 години, після чого до кафе зайшли підсудні, чи всі вони зайшли втрьох він теж не пам'ятає. ОСОБА_6 підійшовши до нього запитав чому він штовхнув його троюрідного брата, на що він сказав йому, що нікого не штовхав, вони з ним порозмовляли і владнали цей конфлікт. Оскільки кафе у якому вони відпочивали зачинялось, тому він із ОСОБА_14 вийшли на вулицю, де стояла компанія ОСОБА_6 біля магазину, що був навпроти кафе. Хто до кого підійшов він не пам'ятає, але вони з ОСОБА_14 почали спілкуватись із компанією ОСОБА_6. В ході спілкування ходили до супермаркету за цигарками та напоєм «Рево». Після цього ОСОБА_14 пішов додому на декілька хвилин так як жив у тому районі, а він залишився біля попереднього кафе, але хто саме там був не пам'ятає. У нього з кимось із компанії з якою був ОСОБА_6 виникла суперечка, внаслідок якої хтось вдарив його у ліву скроню. Так як це була вже темна пора, то не побачив хто саме його вдарив. Пам'ятає, що було декілька ударів, після першого він прикрив обличчя руками, а потім втратив свідомість. Прийшов до тями, коли ОСОБА_14 тормошив його. Були розбиті губа та ніс. Перевіривши кишені, виявив, що у нього відсутній мобільний телефон «Верту»та гаманець із грошима. До того як все сталось він виймав телефон, щоб записати номер та давав його ОСОБА_6, мабуть на його прохання, але чи повертав його останній, він не пам'ятає. На момент зустрічі з підсудними він перебував у стані алкогольного сп'яніння, який може охарактеризувати як середній. Йому відшкодували матеріальну шкоду, тому претензій до підсудних у нього немає.

Свідок ОСОБА_14 суду показав, що на час вчинення злочину вони з потерпілим ОСОБА_1 працювали у компанії «УФО»та після роботи випили пива і поїхали у кафе, яке знаходилось у районі Дарницького вокзалу, де випили ще пива та по 50 грамів коньяку. За все розраховувався ОСОБА_10, при цьому він виклав мобільний телефон та гаманець на барну стійку. Крім них у кафе були підсудні, і хтось із них підійшов та почали спілкуватись, про що точно не пам'ятає. Розмовляли спокійно, не сварились. Приблизно о 21-22 годині вони вийшли з кафе, при цьому він та ОСОБА_10 були у нормальному стані. На його думку він був у середньому стані алкогольного сп'яніння, йшов нормально не падав. У супермаркеті вони придбали напій «Рево», цигарок та повернулись до магазину «Мобільні фішки», що знаходився навпроти кафе, де стояли підсудні, і ОСОБА_10 почав їх пригощати напоєм «Рево», після чого ОСОБА_6 запропонував піти на дискотеку у нічний клуб «Лагуна», але їх не пропустила охорона. Через деякий він хотів піти додому та забрати ОСОБА_10 з собою, але той відмовився йти і він пішов у «Еко» за цигарками. Повернувшись, побачив, що магазин «Мобільні фішки»закритий, а ОСОБА_10 лежить біля магазину у калюжі крові і не подає ніяких ознак життя. На лобі була гуля та розбитий ніс. Коли ОСОБА_10 прийшов до свідомості, та перевірив свої кишені, то виявив, що у нього немає мобільного телефону та гаманця. На другий день він прийшов до того магазину «Мобільні фішки», та сказав хлопцям які там були, щоб вони повернули мобільний телефон. На що вони відповіли, що у них його немає і дали номер мобільного телефону ОСОБА_6. Він телефонував ОСОБА_6, та сказав щоб той повернув телефон, та що потрібно вирішити все по нормальному, а ОСОБА_6 відповів, що не знає ні про який мобільний телефон. Проте через деякий час ОСОБА_6 сам йому зателефонував та повідомив, що о 18-00 годині, він зможе забрати мобільний ОСОБА_10 у дівчини, що працює у кіоску з квітами. Невдовзі вказана дівчина віддала йому телефон.

Свідок ОСОБА_11 суду показав, що приблизно 1,5 роки тому назад він орендував кіоск, де займався ремонтом мобільних телефонів, за адресою: АДРЕСА_7 неподалік від супермаркету «Еко». Приблизно о 18-00 годині вечора, точну дату він не пам'ятає, до кіоска підійшли підсудні, які пили пиво. Пізніше до них підійшли ОСОБА_10 та ОСОБА_14, які вийшли з кафе, що навпроти та були вже досить п'яні. Потім потерпілий ОСОБА_1 з ОСОБА_7 через щось почали сперечатись і ОСОБА_10 почав тягнути ОСОБА_7 за куртку, а ОСОБА_7 його штовхнув і ОСОБА_10 впав на його вітрину, а потім на землю. Зі слів свого співробітника він дізнався, що ОСОБА_7 вдарив ОСОБА_10 в обличчя, від чого той впав і біля нього зібралась купа людей. А він зачинив свій кіоск та пішов з ОСОБА_12 та ОСОБА_7 в кафе «Шинкар», а ОСОБА_6 їх наздогнав вже на зупинці. Він з ними не пішов, бо залишився дивитись на потерпілого. ОСОБА_8 він більше не бачив. Уточнює, що коли між потерпілим та ОСОБА_7 почались «розборки», то особа, що була з потерпілим, як йому тепер стало відомо, що це ОСОБА_14, пішов до супермаркету «Еко». На той момент, коли він зачинив кіоск та йшов у кафе «Шинкар», то ОСОБА_14, ще не повернувся. Наступного дня біля кіоску він побачив калюжу крові. Зранку прийшов ОСОБА_14 попросив віддати мобільний телефон та залишив йому свій номер телефону. Пізніше прийшов ОСОБА_6 і залишив свій номер телефону, щоб він передав його ОСОБА_14. Причини конфлікту між потерпілим і ОСОБА_7 йому невідомі. Він не бачив, щоб у потерпілого хтось викрадав майно, бо було багато людей. Про те, що хтось із підсудних взяв гаманець, він дізнався тільки у суді.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що приблизно рік назад, у січні, точну дату він не пам'ятає, він приїхав до свого товариша ОСОБА_11, який орендував кіоск по АДРЕСА_7, де займався ремонтом мобільних телефонів. Приблизно о 19-20 годині, до кіоску ОСОБА_11 підійшли підсудні, він знав прізвище тільки ОСОБА_6. Вони щось пили алкогольне, що саме не пам'ятає. Через деякий час вони з ОСОБА_11 пішли у кафе, ОСОБА_6 пішов з ними та почав спілкуватись з якимось молодим чоловіком. Чи були вони з ним знайомі йому не відомо. Той молодий чоловік дав ОСОБА_6 свій мобільний телефон. Він помітив, що у них зав'язалась якась дискусія, вони про щось сперечались. Потім ОСОБА_11 пішов до себе у кіоск, а він залишився у кафе. Після цього він вийшов до кіоску і побачив, як той молодий чоловік, який був у нетверезому стані та вийшов на вулицю, почав сперечається з ОСОБА_7. Після чого молодий чоловік намагався вдарити ОСОБА_7, але він уник удару, він знов спробував вдарити ОСОБА_7, той знов уникнув удару, після чого молодий чоловік почав тягнути ОСОБА_7 за куртку униз. Після цього ОСОБА_7 стукнув його долонею по щоці і той упав обличчям вниз та більше не підводився. Коли він вийшов через 10 хвилин з кіоску, то біля того чоловіка було вже багато людей, а він так і лежав. Після цього вони з ОСОБА_11 пішли у кафе «Шинкар», також з ними пішов ОСОБА_6. Вже у кафе ОСОБА_6 показав їм мобільний телефон, який дав йому подивитися незнайомий йому хлопець у першому кафе, а вони з ОСОБА_11 сказали йому, що телефон треба повернути. Через деякий час вони усі розійшлись.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що приблизно 1,5 роки тому назад, точної дати не пам'ятає, вона працювала у дитячому магазині, за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, коли до неї на роботу прийшли працівники міліції і запросили бути понятою. Після чого вони привели якогось чоловіка який схиливши голову, тихо сказав, що він бачив як випав гаманець, а він його підняв. Це все, що вона може пояснити. Серед підсудних вона впізнає ОСОБА_6 як особу схожу на ту яку бачила раніше за адресою по вул. Алма-Атинській. Під час відтворення були присутні працівники міліції, вона та ОСОБА_16. Крім того покази свідка, надані на досудовому слідстві, які були оголошені в судовому засіданні, вона повністю підтвердила.

В судовому засідані були оголошені аналогічні покази свідка ОСОБА_16

Свідок ОСОБА_17 суду показав, що у 2010 році, коли він працював о/у ВКР та отримав матеріали, згідно повідомлення від лікаря про те, що у лікарню поступив чоловік із пошкодженнями. Він опитав потерпілого ОСОБА_1, який повідомив, що разом із своїм знайомим увечері відпочивав на вул. Сиваській, де вживали алкогольні напої спочатку на вулиці, а потім у кафе та познайомились із якимись хлопцями, а саме назвав прізвище ОСОБА_8, та продовжили вживати спиртні напої. Через деякий час знайомий ОСОБА_10 пішов додому та кликав із собою його, але той не захотів та залишився у кафе де продовжив вживати спиртні напої. Ще через деякий час у нього зав'язався словесний конфлікт з кимось із хлопців, після чого його побили та він втратив свідомість. Коли ОСОБА_10 прийшов до тями, то виявив, що у нього відсутній мобільний телефон та гаманець. Після цього були встановлені свідки з якими відпрацьовано місце пригоди. Коли вони були з потерпілим біля кафе, то хтось із свідків вказав на брата ОСОБА_6, у бесіді з братом ОСОБА_6 стало відомо, що у нього є дуже схожий брат, встановили місце його роботи та опитали ОСОБА_6. Крім того ОСОБА_6 впізнав свідок. З'ясували, що з ОСОБА_6 був ОСОБА_8. Скільки їх було не пам'ятає. Всіх встановили, опитали та передали у слідство.

Крім того, коли він з іншими працівниками міліції прийшли до ОСОБА_8 додому, то двері відчинила мати. Так як вона не заперечувала, то вони пройшли до квартири, у цей час ОСОБА_8 швидко побіг до кімнати, зайшовши туди вони побачили його біля вікна з відчиненою квартиркою. На підвіконні була залишки якоїсь речовини рослинного походження. Викликали слідчо -оперативну групу. Під балконом на дереві висів поліетиленовий пакет у якому була висушена сировина, згідно висновку експерта -це була маріхуана.Чи відбирав він пояснення та заяву у потерпілого ОСОБА_1, не пам'ятає, усно вони з ним спілкувались. Також не пам'ятає, чи приймав участь у вилученні речей ОСОБА_10. Участі у відтворенні подій він не приймав, але був присутнім, з ким саме проводилось відтворення не пам'ятає. Однак він добре пам'ятає квартиру ОСОБА_8, у зв'язку з тим, що неодноразово приїздив у дану квартиру з приводу антигромадської поведінки матері підсудного ОСОБА_8, вже після того як проводились заходи пов'язані з даною кримінальною справою. При затриманні ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, він не примушував давати їх покази проти себе і не умовляв, а писав всі покази з їхніх слів.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що 01.11.2010 року до них у двері квартир подзвонили. Дома була вона, моя бабуся ОСОБА_19, молодший син ОСОБА_20 та старший син ОСОБА_8. Коли вона відчинила двері до квартири зайшли люди які представились працівниками міліції, показавши посвідчення. Вони почали ходити по квартирі та щось шукати. Через деякий час працівники міліції сказали ОСОБА_8 збиратись з ними, так як на дереві за вікном квартири вони знайшли пакет. Працівники міліції забрали сина, а у ввечері його відпустили. Вже наступного дня 02.11.2010 року його викликав слідчий на вул. Червоноткацьку, 2. І того ж 02.11.2010 року його затримали. Вона не може сказати, що ОСОБА_8 конфліктна людина, і не вірить в те, що він скоїв злочин, крім того ніяких чужих речей у нього вона не бачила.

Показання потерпілого та свідків узгоджуються між собою та оцінюються судом у сукупності з іншими доказами та доводять вину підсудних у вчиненні інкримінованих їм злочинів..

Крім того, вина ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства та дослідженими в судовому засіданні:

- протоколом очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 (т.1 а.с. 71);

- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 (т.1 а.с. 77);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.11.2010 за участю обвинуваченого ОСОБА_6 (т.1 а.с. 103);

- роздруківкою номеру телефону на номер мобільного оператора МТС №НОМЕР_1. (т.1 а.с. 178);

- протоколом огляду від 01.11.2010: в ході якого у ОСОБА_1 було вилучено його мобільний телефон «Верту - F480»(т.1 а.с. 15);

- речовими доказами а саме: мобільний телефон мобільний телефон F480», який переданий в камеру схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві(т.1 а.с. 17);

- протоколом огляду місця події від 01.11.2010, під час якого було вилучено наркотичний засіб канабіс (т.1 а.с. -186).

Винність ОСОБА_21 у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту, підтверджується крім наведених вище фактичних даних речовим доказом - особливо небезпечним наркотичним засобом -канабіс, загальною масою 52,39 г. у чорному поліетиленовому пакеті (т. 1 а.с. 206) та висновком експерта № 2849х від 17.12.2010, відповідно до якого у наданій на дослідження подрібненій речовині рослинного походження зеленого кольору (об.1) виявлено - особливо небезпечним наркотичний засіб канабіс. Маса висушеного канабісу становить 52,39 г(т.1 а.с. -201).

Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає доведеною винність ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в скоєні розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб, з метою заволодіння його майном.

В суді знайшла своє підтвердження кваліфікуюча ознака злочину -розбій вчинений за попередньою змовою групою осіб, про що свідчить узгодженість дій підсудних при вчиненні нападу на потерпілого.

При цьому нанесення ударів кулаком в обличчя та голову потерпілого, на думку суду, не є насильством небезпечним для життя, тому дана кваліфікуюча ознака підлягає виключенню з обвинувачення підсудним.

Аналізуючи показання ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, суд враховує, що останні визнали обставини, що об'єктивно встановлені у справі і не заперечували фактичні наслідки своєї діяльності у виді шкоди здоров'ю потерпілого та спричинення йому матеріальних збитків.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 після вчинення злочину відразу вжив заходи щодо повернення потерпілому мобільного телефону та відшкодування підсудними матеріальних збитків потерпілому.

Тому заперечення підсудними своєї вини у вчиненні розбійного нападу суд розцінює як хибну оцінку правильності своїх дій внаслідок юридичної необізнаності та відсутності належної правової освіти.

При призначенні покарання, суд враховує заяву потерпілого в судовому засіданні про відшкодування підсудними матеріальних збитків, в тому числі за пошкоджену куртку, гаманець та на лікування.

Таким чином, на підставі всебічного та об'єктивного аналізу фактичних даних, зібраних в ході досудового слідства та судового розгляду справи, суд вважає доведеною винність ОСОБА_6 у розбійному нападі на потерпілого з метою заволодіння його майном, поєднаним із насильством небезпечним для здоров'я, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_6 суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу підсудного, який на момент вчинення злочину не працював, не одружений, не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, стан здоров'я його батьків.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 згідно ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди та його молодий вік.

Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_6 на момент вчинення злочину не знайшов об'єктивного підтвердження в суді, а також у суду немає даних що такий стан суттєво впливав на його дії чи свідомість, тому суд не визнає цю обставину такою, що обтяжує покарання ОСОБА_6.

Позитивні дані про особу підсудного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має молодий вік, добровільно відшкодував збитки, суд визнає такими обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.

На підставі наведеного, з урахуванням декількох пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 187 КК України.

З урахуванням всіх обставин справи, особи винного ОСОБА_6, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Суд також вважає доведеною винність ОСОБА_7 у розбійному нападі на потерпілого з метою заволодіння його майном, поєднаним із насильством небезпечним для здоров'я, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_7 суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу підсудного, який на момент вчинення злочину не працював, не одружений, не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, його молодий вік, та те, що він є сиротою та виховувався під опікою.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_7 згідно ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди та його молодий вік.

Стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_7 на момент вчинення злочину не знайшов об'єктивного підтвердження в суді, а також у суду немає даних що такий стан суттєво впливав на його дії чи свідомість, тому суд не визнає цю обставину такою, що обтяжує покарання ОСОБА_7

Позитивні дані про особу підсудного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має молодий вік, добровільно відшкодував збитки, суд визнає такими обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.

На підставі наведеного, з урахуванням декількох пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_7 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 187 КК України.

З урахуванням всіх обставин справи, особи винного ОСОБА_7, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Суд також вважає доведеною винність ОСОБА_8 у розбійному нападі на потерпілого з метою заволодіння його майном, поєднаним із насильством небезпечним для здоров'я, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, суд вважає доведеною вину ОСОБА_8 в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичного засобу без мети збуту, та кваліфікує ці його дії за ч.1 ст.309 КК України.

Призначаючи вид та міру покарання ОСОБА_8 суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, особу підсудного, який на момент вчинення злочину не працював, не одружений, не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, його молодий вік, стан здоров'я його матері, яка потребує постійного догляду, та ту обставину, що він виховувався без батька.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 згідно ст. 66 КК України, суд визнає добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди та вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено.

Позитивні дані про особу підсудного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, має молодий вік, добровільно відшкодував збитки, суд визнає такими обставинами, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом'якшення покарання.

На підставі наведеного, з урахуванням декількох пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_8 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, тобто нижче від найнижчої межі, ніж передбачено санкцією ч. 2 ст. 187 КК України.

За ч. 1 ст. 309 КК України суд призначає ОСОБА_8 покарання в межах санкції даної статті.

Призначаючи ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю злочинів, суд приходить до висновку про необхідність застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З урахуванням всіх обставин справи, особи винного ОСОБА_8, суд приходить до висновку про можливість його виправлення без ізоляції від суспільства та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ст. 81 КПК України речові докази, які були об'єктом злочинних дій, - мобільний телефон чорного кольору «Верту»підлягає залишенню в законному володінні потерпілого ОСОБА_1, пакет чорного кольору, що містить подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору -особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс, загальною масою 52,39 г.. який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві- підлягає знищенню, оскільки дана речовина вилучена з обігу.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, оскільки шкода завдана потерпілому відшкодована у повному обсязі.

Також стягненню з підсудного ОСОБА_8 відповідно до ст. 93 КПК України підлягають судові витрати за проведення хімічної експертизи(т. 1 а.с. 201).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, ст.ст. 69, 75, 76, 104 ст. 70 КК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.187, ч.1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна;

за ч.1 ст.309 КК України -у виді обмеження волі на 1 рік.

Відповідно до ст. 70 КК України призначити ОСОБА_8 остаточне покарання за сукупністю вказаних злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 4 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 104 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Звільнити засуджених з під варти в залі суду у зв'язку із звільненням їх від відбування покарання, обравши до набрання вироком законної сили запобіжний захід - підписку про невиїзд

Речові докази: мобільний телефон чорного кольору «Верту»переданий в камеру схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві. -залишити в законному володінні потерпілого ОСОБА_1; пакет чорного кольору, що містить подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору - особливо небезпечний наркотичний засіб -канабіс, загальною масою 52,39 г.. який переданий на зберігання до камери схову речових доказів Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві -знищити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області (р/р №31253272210699, код ЗКПО 25575285, МФО 821018, (послуги експерта, код послуги 11022) судові витрати в розмірі 579 (п»ятсот сімдесят дев»ять) грн. 96 коп. за проведення хімічної експертизи.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя