Рішення № 26228824, 04.04.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/5186/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"04" квітня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Шевченко Н.М.,

при секретарі Фузік Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників та визнання права власності на частини квартири, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить припинити право власності ОСОБА_2 на 12/100 частин квартири АДРЕСА_1; припинити право власності ОСОБА_3 на 13/100 частин квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на 12/100 частин квартири АДРЕСА_1; визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/100 частин квартири АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму компенсації за 12/100 частин квартири АДРЕСА_1 в розмірі 41 800,00 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму компенсації за 13/100 частин квартири АДРЕСА_1 в розмірі 45 300,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору дарування частини квартири від 30.07.2009 року позивачці належить на праві приватної власності 62/100 частин двокімнатної квартири АДРЕСА_1, загальна площа якої складає -46,00 кв.м, жила площа -27,50 кв.м, співвласниками вказаної квартири є ОСОБА_2, якій належить на праві власності 12/100 частин квартири, ОСОБА_3, якому належить на праві власності 13/100 вказаної квартири, та ОСОБА_4, якому належить на праві власності 13/100 вказаної квартири. З огляду на вищезазначені розміри часток відповідачів у квартирі, враховуючи площу квартири, площу кімнат квартири та розміщення квартири у багатоквартирному, типовому будинку, де за будівельними нормативами перепланування виключене, позивачка вважає неможливим виділити в натурі долі співвласників, сторони по справі не є членами сім'ї, спільне володіння і користування майном неможливе, також неможливо встановити порядок користування жилою площею без завдання шкоди іншим співвласникам, частки відповідачів є незначними і не можуть бути виділені в натурі, відповідачі не проживають у вказаній квартирі, а постійно мешкають за межами України, не оплачують комунальні послуги, не несуть інші витрати, пов'язані із забезпеченням належного стану квартири, внаслідок чого всі необхідні матеріальні витрати несуть позивачка та третя особа ОСОБА_4 На підставі викладеного, позивачка вважає, що припинення права власності на частку в квартирі не завдасть істотної шкоди інтересам відповідачів як співвласників спірної квартири, та на підставі висновку про незалежну оцінку майна, а саме: квартири АДРЕСА_1, зобов'язується сплатити на користь відповідачів вартість належної їм на праві власності частини квартири, перерахувавши кошти на депозитний рахунок суду.

Представник позивачки ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом опублікування оголошення про виклик відповідачів в газеті «Хрещатик»від 20 березня 2012 року № 38, яку долучено до матеріалів справи, про поважні причини неявки суд не повідомили. (а.с. 84)

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомив, однак надав до суду клопотання, відповідно до якого проти задоволення позовної заяви не заперечує, просить провести розгляд справи за його відсутності. (а.с. 83)

На підставі ч.1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача ОСОБА_6 суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 356 Цивільного кодексу України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності - право двох або більше осіб разом за спільною згодою володіти, користуватись та розпоряджатись єдиним майном, що належить їм на праві власності, з виділенням долі кожного з них.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, на підставі договору дарування частини квартири від 30.07.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_7, ОСОБА_8 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла у дар належні ОСОБА_8 на праві особистої приватної власності 62/100 частин квартири АДРЕСА_1. (а.с. 6-7, 44)

28.11.2009 року на підставі договору дарування частини квартири, посвідченого державним нотаріусом Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_9, ОСОБА_10 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв у дар належні ОСОБА_10 на праві власності 13/100 частин квартири АДРЕСА_1. (а.с. 8-9)

За даними довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 11803 (И-2012) від 23.03.2012 року, станом на 21.03.2012 року 12/100 частин квартири АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстровані за ОСОБА_2, 13/100 частин - зареєстровані за ОСОБА_3, 62/100 частини -зареєстровані за ОСОБА_1, 13/100 -зареєстровані за ОСОБА_4 (а.с. 80)

Згідно даних технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 від 04.06.2009 року, квартира розташована на восьмому поверсі дев'ятиповерхового будинку, складається з двох кімнат жилою площею -27,5 кв.м.., 1-а кімната -10,3 кв.м., 2-а кімната -17,2 кв.м., загальна площа квартири становить -46,00 кв.м. (а.с. 10-12)

Висновком про незалежну оцінку майна, складеного ТОВ «Оціночна компанія «Вега»від 25.11.2011 року, ринкова вартість двокімнатної квартири, загальною площею 46,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, власниками якої на праві власності є ОСОБА_4 (13/100 частки), ОСОБА_1 (62/100 частки), ОСОБА_2 (12/100 частки), ОСОБА_3 (13/100 частки) станом на 15.11.2011 року становить: 348 400,00 грн.; ринкова вартість 13/100 частки квартири, власником якої є ОСОБА_3 становить -45 300,00 грн.; ринкова вартість 12/100 частки квартири, власником якої є ОСОБА_2 становить -41 800,00 грн. (а.с. 13-41)

Відповідно до ст. 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно положення статті 365 Цивільного кодексу України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до частини першої ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Так, судом встановлено, що в розрізі даного спору наявні достатні правові підстави для припинення права власності відповідачів на належні їм на праві власності частини квартири АДРЕСА_1, оскільки частки є незначними та, з урахуванням метражу жилої площі квартири та її технічних даних, не можуть бути виділені в натурі, спірна квартира за технічними характеристиками є річчю неподільною, між сторонами неможливе визначення порядку володіння і користування квартирою з підстав незначного розміру часток у квартирі, що належать відповідачам на праві власності, а також з підстав не проживання відповідачів за адресою спірної квартири, що покладає тягар матеріального утримання квартири на позивачку, як власника більшої частини квартири та фактичного користувача квартири, тому суд дійшов висновку, що припинення права власності відповідачів на належні їм частки у спільному майні, яке складає квартира АДРЕСА_1, не завдасть істотної шкоди інтересам відповідачів, як співвласникам квартири, що також відповідає принципу доцільності.

Слід зазначити, що в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 квітня 1991 р. № 7 «Про судову практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок», зі змінами і доповненнями, передбаченими постановами Пленуму Верховного Суду України 25 грудня 1992 р. № 13 і від 25 травня 1998 р. № 15, також передбачено, що в окремих випадках суд може з огляду на конкретні обставини справи і при відсутності згоди власника зобов'язати інших учасників спільної власності виплатити йому грошову компенсацію за належну йому частку з обов'язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це можливо, якщо частка в спільній власності на житловий будинок є незначною і не може бути виділена в натурі чи внаслідок особливих обставин спільне користування будинком неможливе, а власник у будинку не проживає і забезпечений іншою житловою площею (ч. 5 п. 6 Постанови).

Разом з тим, приймаючи до уваги вищевикладені висновки суду щодо припинення права власності відповідачів на належні їм частки у спільному майні, встановивши при цьому відсутність факту завдання шкоди інтересам відповідачів, ураховуючи попереднє добровільне внесення позивачкою на депозитний рахунок суду вартості часток квартири, визначеної в установленому законом порядку на підставі висновку про незалежну оцінку майна (а.с. 82), суд дійшов висновку про припинення права відповідачів на належні їм на праві власності частки у квартирі АДРЕСА_1, відповідно, визнавши право власності на них за позивачкою, тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 11, 15, 356, 358, 365 Цивільного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 4 квітня 1991 р. № 7 «Про судову практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на житловий будинок», зі змінами і доповненнями, ст.ст.1, 3, 4, 10, 11, 15, 57, 60, 64, 88, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 232-233, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників та визнання права власності на частини квартири задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 12/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Припинити право власності ОСОБА_3 на 13/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 12/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за 12/100 частин квартири АДРЕСА_1 в розмірі 41 800 грн. (сорок одна тисяча вісімсот) гривень 00 копійок, що внесена на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва згідно квитанції № 155 від 03.04.2012 року на р/р 37318001003058, МФО 820019, ЄДРПОУ 02896696, отримувач - Дніпровський районний суд м. Києва, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію за 13/100 частин квартири АДРЕСА_1 в розмірі 45 300 грн. (сорок п'ять тисяч триста) гривень 00 копійок, що внесена на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва згідно квитанції № 153 від 03.04.2012 року на р/р 37318001003058, МФО 820019, ЄДРПОУ 02896696, отримувач - Дніпровський районний суд м. Києва, банк отримувача - ГУ ДКУ у м. Києві.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 435,50 гривень.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 435,50 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

С у д д я :