Рішення № 26228293, 09.02.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2-6157/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"09" лютого 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Шевченко Н.М.,

при секретарі Кириловій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», Комунального підприємства «Липкижитлосервіс» про визнання інформації недостовірною та її спростування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить визнати недостовірною інформацію про борг, що розміщена на рахунках на сплату за житлово-комунальні та інші послуги Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»(код ЄДРПОУ 04013755) з реквізитами особового рахунку НОМЕР_1 з липня 2009 року по серпень 2011 року включно; зобов'язати Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр»та Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс»спростувати наведену в рахунках на сплату за житлово-комунальні та інші послуги з реквізитами особового рахунку НОМЕР_1 інформацію про суму боргу за житлово-комунальні послуги шляхом надання позивачу протягом одного місяця після набрання законної сили рішенням по цій справі офіційних листів про його відсутність; заборонити Комунальному підприємству «Липкижитлосервіс»(код ЄДРПОУ 05756837) поширення інформації, включаючи інформацію у знеособленому вигляді, про прізвище з ініціалами позивача, адресу його проживання, особовий рахунок його квартири, її корисну чи опалювальну площу, перелік отриманих житлово-комунальних послуг з їх вартістю і заборгованістю по ним без письмової згоди позивача, зокрема передачу цієї інформації для роздруківки або інших цілей Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр»; заборонити Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр»(код ЄДРПОУ 04013755) друкування «рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги», які містять особовий рахунок «НОМЕР_1»і адресу «АДРЕСА_1».

Позивач мотивує свої вимоги тим, що протягом тривалого часу у під'їзді будинку, де він проживає, невідомі особи щомісяця розкидають папірці з назвою «рахунок на сплату житлово-комунальних та інших послуг», в яких зазначені прізвище позивача, особовий рахунок, адреса, площа житла, кількість проживаючих, а також майновий стан у вигляді «боргу»за житлово-комунальні послуги. «Послуги»і «борг»за цими паперами пропонується сплачувати на розрахунковий рахунок 2603000018106 в банку «Хрещатик»на користь відповідача Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»(далі -КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»). Однак, як зазначено позивачем, це підприємство йому ніяких житлово-комунальних послуг не надавало і не надає, жодних угод позивач з ним не укладав і доручення на укладення таких угод нікому не надавав. Житлово-комунальні послуги позивачу надаються з боку відповідача Комунального підприємства «Липкижитлосервіс»(далі -КП «Липкижитлосервіс»), з яким у позивача також немає жодних договірних відносин. Проте згідно листа Печерської районної державної адміністрації м. Києва від 22.02.2011 року КП «Липкижитлосервіс»є балансоутримувачем будинку, в якому проживає позивач, цим же листом підтверджено наявність у відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»бази даних квартиронаймачів.

03.09.2011 року позивач звернувся до відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»з інформаційним запитом, відповідно до п. 7 якого просив надати йому інформацію щодо особових рахунків споживачів, площу квартир, заборгованість за житлово-комунальні послуги, адреси (назви вулиць, номери будинків, номери квартир) споживачів житлово-комунальних послуг у місті Києві. За твердженнями позивача, наявність такої інформації у відповідача підтверджується його «рахунками на сплату житлово-комунальних та інших послуг», в яких зазначено його реквізити і розподільчий рахунок 2306. Проте, запитуваної інформації відповідач КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»позивачу не надав та листом № 02-377/з від 15.09.2011 року повідомив про відсутність у нього запитуваної інформації, додавши лише назви вулиць у місті Києві, що, на думку позивача, свідчить про недостовірність її відтворення у «рахунках на сплату житлово-комунальних та інших послуг», оскільки джерело походження цієї інформації невідоме.

Крім того, позивач неодноразово звертався до відповідача КП «Липкижитлосервіс»з вимогами здійснити перерахунок за надані житлово-комунальні послуги з 01.06.2009 року, надавши йому копії квитанцій про їх оплату. На даний час позивачем сплачено за житлово-комунальні послуги з 01.06.2009 року суму 2866,81 грн., що при нарахуваннях з того часу відповідачем КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»на суму 2760,48 грн. свідчить про позитивне сальдо на користь позивача у сумі 106,33 грн. Проте, в «рахунках на сплату житлово-комунальних та інших послуг»міститься недостовірна інформація, де вказано, що станом на серпень 2011 року заборгованість з боку позивача становить 2082,77 грн., що виник з 01.06.2009 року. Інформацію про наявність з боку позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги відповідач КП «Липкижитлосервіс»спростовувати не бажає, письмово повідомляючи про відсутність підстав для такого спростування.

Крім того, на свою скаргу від 10.01.2011 року позивач отримав заяву про видачу судового наказу від 01.03.2011 року і попередження про відключення гарячого та холодного водопостачання від 11.03.2011 року, після чого позивач був вимушений звертатися до Київської міської державної адміністрації та органів прокуратури, але на припинення поширення недостовірної інформації на рахунках за сплату житлово-комунальних та інших послуг це не вплинуло, на них як і раніше друкуються: особовий рахунок, площа квартири, заборгованість за житлово-комунальні послуги, адреса позивача, враховуючи що у відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»ця інформація відсутня, тому, як зазначено позивачем, «борг»за житлово-комунальні послуги відповідно до наданих ним розрахунків і квитанцій не відповідає дійсності.

Підсумовуючи викладене, позивачем зазначено, що інформація на рахунках на сплату житлово-комунальних та інших послуг поширена відповідачем КП «Липкижитлосервіс»в електронному вигляді серед осіб, які друкують ці рахунки у відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»так і розповсюджують їх у подальшому у відповідача КП «Липкижитлосервіс» і невстановлених осіб, які їх розкидають у під'їзді будинку, де мешкає позивач. В друкованому вигляді недостовірну інформацію серед її розповсюджувачів поширює відповідач КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Однак, вказана інформація в рахунках стосується позивача, оскільки в них зазначена його адреса і особовий рахунок, а до 01.01.2011 року зазначалося прізвище позивача. Зазначена інформація не відповідає дійсності в частині вказаного «боргу», що є порушенням немайнових прав позивача з боку відповідачів та підставою звернення з даним позовом до суду .

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак направив до суду заяву, відповідно до якої просить суд провести судове засідання у його відсутність. (а.с. 131)

Представник відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»- Науменко С.В. в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи. (а.с. 77-83)

Представник відповідача КП «Липкижитлосервіс»- Крохмальний О.В. в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях, долучених до матеріалів справи (а.с. 77-83) та пояснень, наданих представником відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»Науменком С.В.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 року № 15-рп/2002 визначено, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежено законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відповідно до чинного законодавства України досудове вирішення спорів не є обов'язковою стадією у розв'язанні правових конфліктів.

Згідно положення статті 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

За положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги»позивач є споживачем житлово-комунальних послуг, які він отримує від житлово-експлуатаційної організації та після отримання яких зобов'язаний оплачувати вартість отриманих послуг за цінами та тарифами, визначеними органами місцевого самоврядування, а саме, Київською міською державною адміністрацією, якій делеговано повноваження Київської міської ради встановлювати ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги у відповідності до офіційного тлумачення Рішеннями Конституційного Суду України № 21-рп/2003 від 25/12/2003 року, № 9-рп/2005 (v009p710-05) від 13.10.2005 року пункту 2 розділу VII Закону України «Про столицю України -місто-герой Київ».

Київська міська державна адміністрація з метою забезпечення цільового використання житлово-експлуатуючими організаціями м. Києва отриманих від населення платежів за спожиті житлово-комунальні послуги та прискорення надходження коштів від житлово-експлуатаційних організацій на рахунки підприємств-постачальників комунальних послуг м. Києва, а також з метою здешевлення вартості житлово-комунальних послуг за рахунок створення на КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»міського інформаційно-обчислювального центру, Розпорядженням від 27.01.1997 року № 80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги», виклала свої рекомендації комунальним підприємствам м. Києва щодо впорядкування господарських стосунків між суб'єктами господарювання м. Києва у сфері житлово-комунальних послуг.

Розділом 1 Розпорядження «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги»пропонувалось КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»здійснити ряд заходів по створенню міської структури розрахунків у сфері житлово-господарських відносин за спожиті населенням житлово-комунальні послуги.

Пунктом 1.2. Розпорядження «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги»пропонувалось КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»вирішити питання щодо відкриття у встановленому порядку в установі банку транзитного рахунку із спеціальним режимом використання згідно до класифікації Національного банку України.

Як убачається з матеріалів справи, та підтверджено сторонами в судовому засіданні, на виконання Розпорядження №80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги»КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»відкрив з дозволу Національного банку України рахунок № 260ЗП-, який є розподільчим рахунком суб'єктів господарської діяльності. Даний розподільчий рахунок відкрито у АКБ «Хрещатик» за № 2603000018106, призначення рахунку за класифікацією НБУ - облік надходжень, що підлягають розподілу.

Таким чином, на розподільчому рахунку КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»№ 2603000018106 проводиться облік платежів споживачів житлово-комунальних послуг, які споживачі послуг сплачують житлово-експлуатаційним організаціям за отримані від житлово-експлуатаційних організацій житлово-комунальні послуги.

Слід зауважити, що на рахунок № 2603000018106 надходять кошти лише від споживачів житлово-комунальних послуг, які проживають у будинках, що обслуговуються житлово-експлуатаційними організаціями, які перебувають у договірних відносинах з КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», і умовами укладених договорів передбачено, що КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»приймає на розподільчий рахунок № 2603000018106 платежі власників/наймачів житла за спожиті ними житлово-комунальні послуги, обліковує дані кошти по кожному особовому рахунку власника/наймача житла, розщеплює кошти на окремі складові по видам житлово-комунальних послуг та перераховує розщеплені кошти на рахунки виробників житлово-комунальних послуг, які перебувають у договірних відносинах із житлово-експлуатаційною організацією, що обслуговує будинок.

Крім того, умовами договорів між КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»та житлово-експлуатаційними організаціями передбачено, що КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»виготовляє на підставі наданих житлово-експлуатаційними організаціями даних про обсяги та вартість спожитих ними житлово-комунальних послуг. Виготовлені на замовлення житлово-експлуатаційних організацій рахунки на сплату житлово-комунальних послуг КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»надає житлово-експлуатаційним організаціям на перевірку бухгалтерією, після чого працівники житлово-експлуатаційних організацій надають рахунки споживачам для оплати.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів. Змістом договору є умови, які сторони передбачили в угоді. Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачає, що договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. До істотних умов відносяться умови про предмет договору, умови, які визначені істотними законом, а також ті умови, щодо яких сторонами обов'язково повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Житлового кодексу УРСР, для експлуатації державного і громадського житлового фонду створюються житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. Житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

Основною структурною одиницею, яка здійснює експлуатацію житлового фонду України та надає послуги мешканцям будинку є житлово-експлуатаційна організація, діяльність якої здійснюється на основі господарського розрахунку. Тобто, усі житлово-експлуатаційні організації є юридичними особами, які мають право вільно здійснювати від свого імені цивільно-правові відносини, передбачені законодавством України.

Таким чином, стороною правовідносин з приводу надання та оплати житлово-комунальних послуг з позивачем є КП «Липкижитлосервіс», яке є балансоутримувачем будинку № 8, по бульвару Л. Українки в м. Києві, де проживає позивач.

Судом встановлено, що 26.09.2008 року між Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр»та Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»укладено договір про виконання робіт № 22428, яким передбачено, що КП «Липкижитлосервіс»доручається та оплачує, а КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»виконує роботи по інформаційно-технологічному супроводженню програмного забезпечення розробленого КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»та встановленого на комп'ютері КП «Липкижитлосервіс»для виконання КП «Липкижитлосервіс»розрахунків платні для споживачів за спожиті ними житлово-комунальні послуги. Тобто, КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»надав у користування КП «Липкижитлосервіс»програмне забезпечення, за допомогою якого КП «Липкижитлосервіс»виконує роботи по проведенню нарахувань вартості спожитих житлово-комунальних послуг для споживачів, які проживають у будинках, що перебувають на балансі КП «Липкижитлосервіс». Для ведення нарахувань за спожиті житлово-комунальні послуги бухгалтерією КП «Липкижитлосервіс»відкриваються для помешкань за місцем проживання споживачів відповідні особові рахунки.

Так, для квартири, за місцем проживання позивача бухгалтерією КП «Липкижитлосервіс»відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1, по якому бухгалтерія КП «Липкижитлосервіс»здійснює нарахування вартості спожитих житлово-комунальних послуг та веде облік оплат спожитих послуг та облік заборгованості.

02.01.2009 року між Комунальним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр»та Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду «Липкижитлосервіс»укладено договір про надання послуг № 294, за предметом якого КП «Липкижитлосервіс»доручає та оплачує, а КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»приймає на себе зобов'язання надавати послуги по:

- обробці, розщепленню та перерахуванню платежів населення за житлово-комунальні послуги, які поступили на розподільчий рахунок КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»№ 2603000018106 в ВАТ КБ «Хрещатик»за надані КП «Липкижитлосервіс»та підприємствами-виробниками житлово-комунальні послуги. Розщеплення платежів населення здійснюється КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»згідно наданих КП «Липкижитлосервіс»дислокації будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників комунальних послуг, баз даних нарахувань за фактично спожиті житлово-комунальні послуги по квартиронаймачам та власникам житла;

- по виготовленню для квартиронаймачів та власників житла «Рахунків на сплату житлово-комунальних послуг»згідно баз нарахувань наданих КП «Липкижитлосервіс». (а.с. 84)

КП «Липкижитлосервіс» несе відповідальність за достовірність та актуалізацію бази нарахувань квартиронаймачів та власників житла в розрізі кожного особового рахунку, а також за достовірність застосування тарифів та норм при виконанні нарахувань за житлово-комунальні послуги. Бази нарахувань квартиронаймачів та власників житла в розрізі кожного особового рахунку щомісячно надаються КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»в електронному вигляді певної структури. (пункт 5.4. договору № 294)

Таким чином, КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»здійснює у розрізі кожного особового рахунку споживача розщеплення на транзитному розподільчому рахунку платежів споживачів за спожиті ними житлово-комунальні послуги, а КП «Липкижитлосервіс»надає до КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»базу виконаних КП «Липкижитлосервіс»нарахувань вартості спожитих послуг в розрізі кожного особового рахунку. На підставі отриманої від КП «Липкижитлосервіс»електронної бази нарахувань вартості спожитих житлово-комунальних послуг КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»виготовляє на замовлення КП «Липкижитлосервіс»рахунки для споживачів на сплату спожитих ними житлово-комунальних послуг та надає рахунки до КП «Липкижитлосервіс», яке перевіряє відомості, внесені до рахунків та надає рахунки споживачам для оплати.

Згідно положення статті 270 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи. Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним. Це положення підтверджується міжнародно-правовими підходами до вирішення питання, що висвітлюється у коментованій статті.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 277 Цивільного кодексу України, Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" від 27.02.2009 р. № 1, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Право на відповідь, а також право на спростування недостовірної інфор мації згідно із ч. 1 ст. 277 Цивільного кодексу України має фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації. Під «недостовірною»інформацією слід розуміти таку, що не відпо відає дійсності.

Цивільно-правове поняття спростування має конституційне за кріплення. Так, ч. 4 ст. 32 Конституції України гарантує право кожному на спро стування недостовірної інформації стосовно себе та членів своєї сім'ї. Специфі ка даного способу захисту полягає у специфічності тих благ, які підлягають захисту, а саме в їх немайновому характері і в тому, що їх практично неможливо повернути до того рівня, який існував до порушення особистих немайнових прав. Цей спосіб захисту є спеціальним способом захисту.

Під поняттям «спростування»розуміється доведення неправильності, по милковості, хибності будь-чого, будь-чиїх тверджень, переконань; заперечення, відкидання будь-яких тверджень. Спростування повинно відбуватися, як пра вило, в ідентичній до поширення формі, а коли це неможливо чи недоцільно - у адекватній чи іншій формі, з урахуванням того, що воно повинно бути ефектив ним. Крім того, спростування обов'язково повинно бути проведено або підписа но особою, яка поширила неправдиву інформацію і порушила тим самим осо бисті немайнові права фізичної особи. Спростування недостовірної інформації як спеціальний захист особис тих немайнових прав фізичної особи застосовується незалежно від того, чи була в діях заподіювана вина чи ні (ч. б ст. 277 Цивільного кодексу України).

Як убачається з матеріалів справи, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що протягом тривалого часу у під'їзді будинку, де він проживає, невідомі особи щомісяця розповсюджують рахунки на сплату житлово-комунальних та інших послуг із зазначенням прізвища позивача, його особового рахунку, адреси, площі житла, кількості проживаючих, надані житлово-комунальні послуги та борг за житлово-комунальні послуги, які пропонується сплачувати на розрахунковий рахунок 2603000018106 в банку «Хрещатик»на користь відповідача КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Однак, відповідач КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»йому ніяких житлово-комунальних послуг не надавав і не надає, жодних угод позивач з ним не укладав і доручення на укладення таких угод нікому не надавав. Житлово-комунальні послуги позивачу надаються з боку відповідача КП «Липкижитлосервіс», з яким у позивача також немає жодних договірних відносин. На неодноразові звернення позивача до відповідача КП «Липкижитлосервіс»з вимогами здійснити перерахунок за надані житлово-комунальні послуги з 01.06.2009 року та спростувати інформацію про наявність у позивача боргу за житлово-комунальні послуги, з підстав її недостовірності, відповідачем КП «Липкижитлосервіс»зазначені звернення проігноровано, повідомляючи позивачу про відсутність підстав спростування такої інформації.

Згідно до ч. 3 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу, України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, тобто преюдиціальні факти. Преюдиціальний зв'язок рішень у цивільних, господарських або адміністративних справах пояснюється тим, що одні й ті самі факти можуть тягти за собою різні юридичні наслідки.

Так, рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19.11.2010 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2011 року, в позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», треті особи без самостійних вимог на предмет спору -Київська міська державна адміністрація, Комунальне підприємство «Липкижитлосервіс»про захист особистого немайнового права з його поновленням шляхом припинення дії, що його порушує -відмовлено.

Даним рішенням суду визнано безпідставними вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»по збиранню, зберіганню, використанню та поширенню конфіденційної інформації щодо нього; визнання протиправними дій Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»по виставлянню йому рахунків і прийняттю грошових коштів на «транзитні рахунки»; зобов'язання Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»здійснити усі необхідні дії по виключенню з усіх своїх баз даних інформації про позивача: прізвища, ім'я та по-батькові, особових рахунків, адрес, кількості проживаючих, нарахованих сум і сум заборгованості по житлово-комунальним послугам, іншої конфіденційної інформації та заборони Комунальному підприємству «Головний інформаційно-обчислювальний центр»збирання, зберігання, використання та поширення будь-якої інформації щодо позивача (включаючи інформацію у знеособленому вигляді). Всі дії відповідачем здійснюються на підставі та в межах Закону, статутної діяльності, чинних актів органів місцевої влади та взятих зобов'язань у договірних відносинах з КП «Липкижитлосервіс», учасниками яких позивач не виступає.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.01.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2011 року, в позові ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», ОСОБА_6 про зобов'язання вчинити певні дії та скасувати Розпорядження , - відмовлено.

Проаналізувавши розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.04.1997 року № 478 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги», суд дійшов висновку, що зазначене розпорядження винесено для врегулювання наслідків виконання розпорядження від 27.01.1997 року № 80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги»та вирішує господарські питання щодо виконання державними органами своїх функцій.

Крім того, постановою суду встановлено, що КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» роздруковує рахунки на сплату позивачем вартості спожитих послуг та надає дані рахунки КП «Липкижитлосервіс», яке передає зазначені рахунки позивачу для оплати.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 57 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, наведені сторонами доводи та заперечення з предмету позову, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання недостовірною інформації про борг позивача у рахунках на сплату за житлово-комунальні та інші послуги КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»(код ЄДРПОУ 04013755) з реквізитами особового рахунку НОМЕР_1 з липня 2009 року по серпень 2011 року включно -є безпідставними, оскільки рішеннями суду, що набрали законної сили встановлено, що КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»не здійснює нарахування позивачу вартості спожитих ним житлово-комунальних послуг, не веде контроль заборгованості позивача щодо сплати ним житлово-комунальних послуг, оскільки функціональна діяльність КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»полягає в проведенні обліку платежів споживачів житлово-комунальних послуг, які споживачі послуг сплачують житлово-експлуатаційним організаціям за отримані від житлово-експлуатаційних організацій житлово-комунальні послуги, а вказана позивачем інформація, що підлягає спростуванню за позовними вимогами, розміщується на рахунках на сплату вартості спожитих позивачем житлово-комунальних послуг, що є власністю КП «Липкижитлосервіс»та обліковується КП «Липкижитлосервіс»на особовому рахунку позивача № НОМЕР_1, відповідно до повноважень, наданих КП «Липкижитлосервіс» діючим законодавством України.

Крім того, суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо зобов'язання КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»та КП «Липкижитлосервіс» спростувати наведену в рахунках на сплату за житлово-комунальні та інші послуги з реквізитами особового рахунку НОМЕР_1 інформацію про суму боргу за житлово-комунальні послуги шляхом надання позивачу протягом одного місяця після набрання законної сили рішенням по цій справі офіційних листів про його відсутність, оскільки позивачем не надано суду доказів нарахування відповідачами заборгованості за житлово-комунальні послуги у вказаній позивачем сумі або доказів її погашення, та суд не приймає до уваги надані позивачем розрахунки «неіснуючого боргу», оскільки дані розрахунки не містять жодного доказу на підтвердження достовірності викладеної в них інформації.

Крім того, суд визнає безпідставними позовні вимоги про заборону КП «Липкижитлосервіс»(код ЄДРПОУ 05756837) поширення інформації, включаючи інформацію у знеособленому вигляді, про прізвище з ініціалами позивача, адресу його проживання, особовий рахунок його квартири, її корисну чи опалювальну площу, перелік отриманих житлово-комунальних послуг з їх вартістю і заборгованістю по ним без письмової згоди позивача, зокрема передачу цієї інформації для роздруківки або інших цілей КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», оскільки судом доведено, що вказана інформація є виробничою інформацією, право на користування якою надано відповідачам положеннями діючого законодавства України, як такою, що не містить підґрунтя конфіденційності, та даний факт встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 19.11.2010 року, що набрало законної сили.

Крім того, позовні вимоги про заборону КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»(код ЄДРПОУ 04013755) друкування «рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги», які містять особовий рахунок «НОМЕР_1»і адресу «АДРЕСА_1»задоволенню не підлягають, оскільки друкування рахунків на сплату за житлово-комунальні та інші послуги є виключно внутрішньогосподарською діяльністю КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр», що встановлена та регулюється відповідно до положень чинного законодавства України, на виконання покладених обов'язків за договірними відносинами, що діють між КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»та КП «Липкижитлосервіс», та визнані в судовому порядку такими, що відповідають нормам діючого законодавства України.

Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», Комунального підприємства «Липкижитлосервіс»про визнання інформації недостовірною та її спростування є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 6, 15, 270, 277, 626, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. 24 Житлового кодексу УРСР, Законом України «Про інформацію», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»від 27.02.2009 р. № 1, ст.ст. 1, 4, 15, 10,11, 57, 58, 60, 61, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», Комунального підприємства «Липкижитлосервіс»про визнання інформації недостовірною та її спростування -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я: