Постанова № 26225019, 24.09.2012, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

24.09.2012 0513/3007/2012

Справа № 2-а/0513/151/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2012 року м.Димитров Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого -судді Редько Ж.Є.,

при секретарі Мітюхіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Димитров Донецької області за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС ДАІ Павлоградського МВ з ОАТ м.Павлоград та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області ст.сержанта міліції Кравченка Олександра Юрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача інспектора взводу ДПС ДАІ Павлоградського МВ з ОАТ м.Павлоград та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області ст.сержанта міліції Кравченка О.Ю. про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення, в обґрунтування якого вказав, що 23 серпня 2012 року він, керуючи належним йому на праві власності автомобілем ЗАЗ-Daewoo, державний номер НОМЕР_1, рухався по вул.Дніпровська м.Павлоград, на якій біля будинку № 30 його зупинив наряд ДПС, в склад якого входив відповідача, у зв'язку з тим, що він начебто порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме: в зоні дії обмеження швидкості 60 км/год., в населеному пункті перевищив швидкість руху на 25 км/год., тобто рухався зі швидкістю 85 км/год. У зв'язку з цим відносно нього було складено протокол про адміністративне порушення серії АЕ1 № 391376, в якому зафіксовано, що швидкість вимірювалася приладом Радіс 2090. Незважаючи на його заперечення, відповідачем була винесена постанова АЕ1 № 333166 від 23.08.2012 року, згідно до якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Позивач вважає дану постанову незаконною, оскільки в матеріалах справи відсутня будь-яка інформація та будь-які документи про наявність у приладу, яким велася фіксація швидкості відповідачем, свідоцтв про метрологічну повірку. Протокол складений без свідків, та без доказів, які підтверджували б факт скоєння ним правопорушення. Він рухався у потоці інших транспортних засобів і неможливо було визначити, чи належить швидкість саме йому, яка вимірювалася приладом Радіс № 2090, чи ні, бо ніякого правопорушення він не скоював. Йому взагалі не були роз'яснені права, а розгляд справи не проводився. Тому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо складання відносно нього протоколу АЕ1 № 391376 від 23.08.2012 року та скасувати постанову АЕ1 № 333166 від 23.08.2012 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позивач ОСОБА_1 до судового засідання не з,явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, письмово сповістив суд про розгляд справи у його відсутність, наполягаючи на позовних вимогах.

Відповідач ст.сержант міліції Кравченко О.Ю. також до суду не з,явився, про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі у зв'язку з його службовою зайнятістю та невизнання позову у повному обсязі, поясняючи, що порушення швидкісного режиму в населеному пункті м.Павлоград на аварійно-небезпечній дільниці вул.Дніпровська під час керування ОСОБА_1 автомобілем ЗАЗ-DЕУ, державний номер НОМЕР_1 зафіксовано технічним приладом РАДІС 2090, який сертифіковано на території України та він має дійсну повірку, також конструкцією технічного приладу РАДІС 2090 фотофіксація не передбачена. Віповідач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_1 не розкаюється у скоєному правопорушенні.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що за наслідками служби інспектор інспектор взводу ДПС ДАІ Павлоградського МВ з ОАТ м.Павлоград та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області ст.сержанта міліції Кравченко О.Ю. склав протокол від 23.08.2012 року та виніс постанову АЕ1 № 333166 від 23.08.2012 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП ОСОБА_1 з застосуванням адміністративного стягнення у вигляді штрафу 255 грн.

З даних документів вбачається, що 23.08.2012 року о 14.45 год. в м.Павлоград по вул.Дніпровська водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗАЗ-DЕУ, державний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 85 км/год., чим перевищив встановлену швидкість у населеному пункті (60 км/год.) на 25 км/год. і допустив порушення пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, швидкість вимірювалася приладом «Радіс»2090.

У протоколі у графі «свідки чи потерпілі» записи відсутні; зафіксовані пояснення позивача, який зазначив, що з протоколом він не згоден, прилад, який вимірював швидкість, не доказує скоєння саме ним правопорушення, оскільки не має фото фіксації.

Встановленим фактам та обставинам відповідають правовідносини, які регулюються кодексом України про адміністративні правопорушення.

Частина перша статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв у разі перевищення ними встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на 20 км/год.

Відповідно до п.12.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год. Як встановлено у суді, саме перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортним засобом під керівництвом позивача у населеному пункті і є складом адміністративного правопорушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є дані, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та засобів, протоколом про вилучення речей та документів, а також іншими документами.

Власники (співвласники) транспортних засобів, відповідно до ст.14-1 КУпАП, притягаються до відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису.

Фіксування правопорушень за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису визначено і Інструкцією з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженою Наказом МВС N 242 від 02.06.2009, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.04.2009 року за N 374/16390.

Зокрема, п.2.1 вказаної Інструкції передбачено, що фіксація правопорушення учасниками дорожнього руху за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, є фіксацією порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних засобів на електронний носій чи світлочутливу плівку, що може забезпечити визначення суті порушення та чітке зображення транспортного засобу, яким було вчинено правопорушення (його марку, колір, номерний знак) та, по можливості, водія, що знаходився за кермом.

Фіксування порушень іншими приладами, що не мають зазначених функцій, нормами КпАП та вказаною інструкцією не передбачено.

Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ від 14.04.97 року №341, одними з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки дорожнього руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху (п.2, п.4).

Згідно за ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України Вина особи, яка притягається до відповідальності, згідно за ст.62 Конституції України має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача -суб'єкта владних повноважень.

У постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Оскільки судом не встановлено доказів вини позивача в перевищенні швидкості, а з огляду на положення ст.251 КУпАП покази приладу «Радіс»не можуть бути визнані належним доказом по справі, вимоги позивача щодо скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності є такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо складання відносно нього протоколу АЕ1 № 391376 від 23.08.2012 року, суд вважає їх такими, що не підлягає задоволенню, через те, що протокол складено уповноваженою на це особою і відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів адміністративного правопорушення і не є процесуальним документом, який несе правові наслідки.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.251, 254, 258, 268, 287-289 КУпАП, та керуючись ст.ст.11, 86, 99, 158-163,171-2 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора взводу ДПС ДАІ Павлоградського МВ з ОАТ м.Павлоград та Павлоградського району ГУМВС України в Дніпропетровській області ст.сержанта міліції Кравченка Олександра Юрійовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову серії АЕ1 № 333166 від 23.08.2012 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 255 грн.

У решті позовних вимог відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 01.10.2012 року.

Суддя Ж.Є.Редько