Ухвала суду № 26221777, 25.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6463/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" вересня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

при секретарі: Медведєвій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп»звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги обгрунтовує тим, що на його думку, висновки відповідача є помилковими, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року задоволено позов повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000272360 від 31.01.2012 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову відмову у задоволенні даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ювента-груп»зареєстроване як юридична особа Святошинською районною державною адміністрацією міста Києва 30.04.2010 року та перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва.

З 29.12.2012 року по 10.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ювента-груп» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Еліт Консалт»за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт № 19/23-60/34296642 від 17.01.2012 року, за змістом якого даною перевіркою було встановлено порушення позивачем п.п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 201.6 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 110000,00 грн.

31.01.2012 року Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва на підставі висновків зазначеного вище акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000272360, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в розмірі 110000,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку з чим звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем в ході перевірки було зроблено помилкові висновки, які спростовуються наданими позивачем доказами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий орган прийшов до висновку про заниження позивачем податку на додану вартість у зв'язку із віднесенням позивачем коштів при взаємодії з ТОВ «Еліт Консалт».

При цьому також було встановлено, що що фінансово-господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Еліт Консалт»здійснювались згідно договору № 05-11 від 05.05.2011 року, відповідно до якого ТОВ «Еліт Консалт»зобов'язувалося поставити ТОВ «Ювента-груп»обладнання для басейнів та очистки води, фітинги.

01.06.2011 року між ТОВ «Ювента-груп» та ТОВ «Еліт Консалт» був укладений договір № 06-11 про виконання робіт, відповідно до якого ТОВ «Еліт Консалт»зобов'язувалося виконати монтажно-будівельні роботи із оснащення басейну та передати їх ТОВ «Ювента-груп».

На виконання договору № 06-11 про виконання робіт від 01.06.2011 року ТОВ «Еліт Консалт» виконав позивачу роботи на загальну суму 660000,00 грн., в тому числі ПДВ 110000,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт.

В свою чергу позивачем були здійснені безготівкові розрахунки з ТОВ «Еліт Консалт», що підтверджується платіжним дорученням № 954 від 23.06.2011 року.

ТОВ «Еліт Консалт» виписало позивачу податкову накладну на загальну суму 660000,00 грн., в тому числі ПДВ 110000,00 грн., що підтверджується податковою накладною № 11 від 24.06.2011 року.

Відповідач дійшов до висновку про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ «Еліт Консалт», однак в акті перевірки не посилається на договір № 06-11 про виконання робіт від 01.06.2011 року.

В акті перевірки відповідач зазначає, що у TOB «Еліт Консалт» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, у зв'язку з чим під час перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ «Еліт Консалт» здійснювалися поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить що фінансово-господарські взаємовідносини між TOB «Еліт Консалт» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Колегія суддів вважає правильним критичне сприйняття судом першої інстанції твердження відповідача про нікчемність (недійсність) правочинів вчинених позивачем та ТОВ «Еліт Консалт» з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених між Позивачем то ТОВ «Еліт Консалт».

Правова позиція по даному питанню висловлена у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, за змістом якого при встановленні правомірності формування даних податкового обліку та наявності ознак фіктивності чи нікчемності досліджувати товарність таких правочинів.

Судом першої інстанції з метою встановлення істини по справі та дотримання рекомендацій спеціалізованих судів вищих інстанцій досліджено товарність угоди та реальність настання її умов.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ «Еліт Консалт» з наступних підстав.

Згідно з п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу)

Згідно з приписами п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції було встановлено, що на час здійснення господарських операцій між Позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Консалт» останній був належним чином зареєстрований як платник податку.

Податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ «Еліт Консалт», що містяться в матеріалах справи, яке було на момент їх видачі зареєстроване у встановленому порядку податковим законодавством, як платник податку на додану вартість і йому відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вищевикладене, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності обставин, які були покладені ним в основу висновків про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачем було правомірно включено до сум податкового кредиту суми податку на додану вартість по контрагенту ТОВ «Еліт Консалт» в загальному розмірі 110000,00 грн.

Оскільки судом першої інстанції було встановлено відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що накладення на позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн. є також протиправним.

За наведених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.