Ухвала суду № 26217850, 14.02.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2012 р.Справа № 2-а-13/09/1470

Категорія: 8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П., Семенюка Г.В.

при секретарі - Алексєєвої Н.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року по адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

Відкрите акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль»звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві з вимогою про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 23.02.2009 року № 00003039/0 яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 270 884 грн. та застосуванні штрафні (фінансові) санкції у розмірі 465 321,6 грн. на підставі п.п. «б»пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4. пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року .

В обґрунтування своїх доводів позивач не погоджується з висновком податкового органу щодо порушення позивачем ст. 105 ГПК України та п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року зазначаючи, що відповідачем невірно визначена сума сумнівної (безнадійної) заборгованості по операціям за договором № 3-06/06-620 ТЕ 22 від 30.10.2006 року укладеного між ДК «Газ України «НАК»та ВАТ «Миколаївська ТЕЦ»при посиланні на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2008 року по справі № 9/1022/07, яка не є остаточним судовим рішенням.

Позивач також зазначає про протиправність дій відповідача при застосуванні штрафних санкцій зважаючи на те, що ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.04.2002 року порушено справу № 4/110 про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з посиланням на п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року.

30.04.2009 року Миколаївським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволено та суд постановив:

- Визнати повністю нечинним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення від 23.02.2009 року № 00003039/0 прийняте Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві;

- Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на користь відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

В обґрунтування своїх доводів апелянт з посиланням на п.п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не погоджується з посиланням суду на остаточне рішення прийняте Верховним Судом України відповідно до якого потрібно збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості.

Також апелянт з посиланням на ст. 94 КАС України не погоджується з розподілом судових витрат при покладені обов'язку по сплаті судового збору на відповідача.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань податкової звітності по податку на прибуток за 11 місяців 2008 р. з результатами якої складено акт від 19.02.2009 р. № 161/39/30083966.

Актом встановлено порушення статті 105 ГПК України, підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно яких позивач не вірно визначив суму сумнівної (безнадійної) заборгованості, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 270884 грн., в тому числі по періодам:

- заниження суми нарахованого податку на прибуток за півріччя 2008 р., а саме за II квартал 2008 р. у розмірі 1551072;

- завищення суми нарахованого податку на прибуток за 11 місяців 2008 р. на суму 1280188 грн. підлягає зменшенню на 33092 грн. та донараховано податку на додану вартість у розмірі 171045 грн.

За результатами перевірки та висновку по Акту від 19.02.2009 р. № 161/39/30083966 відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення від 23.02.2009 р. № 00003039/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 270 884 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 465 321,6 грн.

Зокрема податковим органом встановлено порушення підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме збільшення валового доходу у позивача по справі відповідно до абзацу "б" підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" відбувається з урахуванням статті 105 ГПК України, тобто після набрання рішенням суду законної сили, а тому постанова Одеського апеляційного господарського суду набрала законної сили з дня її прийняття з 27.05.2008 р. і тому позивач повинен був збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості в II кварталі 2008 р.

Вирішуючи справу суд першої інстанції посилаючись на положення статті 11 Закону України "Про судоустрій України", статті 85, 105, частину 4 статті 111-20 ГПК України, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р. (дата набуття чинності з 11.09.1997 р.) дійшов до висновку, що остаточним судовим рішенням слід вважати прийняття Верховним Судом України ухвали від 12.11.2008 р. у касаційній скарзі ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "НафтогазУкраїни" на постанову Вищого господарського суду України від 04.09.2008 р. У справі за позовом ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "НафтогазУкраїни" до відкритого акціонерного товариства "Миколаївська теплоелектроцентраль".

Рішення прийняте Верховним Судом України, яке відповідно до процесуального законодавства України не може в подальшому бути оскаржено в судовому порядку або не оскаржується та набрало законної сили та відповідно є остаточним судовим рішенням.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві -без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2009 року по адміністративній справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення -рішення -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.