Ухвала суду № 26216005, 17.09.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2012 р.Справа № 2а-2934/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Попової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. по справі № 2а-2934/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Гарант"

до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування наказу, визнання незаконними дій, скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Гарант» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Чугуївської об"єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі -відповідач), в якому просив суд, скасувати наказ відповідача від 06.10.2011 року №562; визнати протиправними дії відповідача щодо проведення невиїзної документальної перевірки; скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0004012311 від 01.11.2011 року; № 00004032311 від 01.11.2011 року; № 0000212311 від 23.01.2012 року; №0000192311 від 23.01.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 0004032311 від 01.11.2011 року; та №0000212311 від 23.01.2012 року; та № 0000192311 від 23.01.2012 року.

В задоволенні іншої частини позову було відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 18 червня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП "ОВД-Трейд" за період часу з 01.06.2011 року по 31.07.2011 року; з ТОВ "Техцентр" "Вектор" за жовтень 2010 року; з ТОВ "Віва-Авто" за період часу з 01.09.2010 року по 31.10.2010 року; з ТОВ фірмою "Ліон" за період час з 01.02.2011 року по 31.03.2011 рок, про що був складений акт №849/2311/22674259 від 25.11.2011 року.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.п.7.2.3,п.7.2ст.7,п.п.7.4.1,п.7.4ст.7 ПК України, а саме неправомірне віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "ОВД-Трейд", ТОВ"Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон", що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 17 539,00 грн.; порушення п.5.1ст.5,п.п.5.2.1п.5.2ст.5,п.п.5.3.9п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.138.10.3 ст.138 ПК України, а саме: неправомірне віднесення до складу валових витрат 62 450 грн., що несплати податку на прибуток в загальному розмірі 14 961,00 грн.

За результатами перевірки були ухвалені податкові повідомлення-рішення № 0004012311 від 01.11.2011 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16 378,25 грн. (у тому числі основний платіж - 14 961,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1417,25 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0004032311 від 01.11.2011 року, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18300,25 грн. (в тому числі основний платіж - 17539,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 761,25 грн.)

Після адміністративного оскарження податковим органом було ухвалено податкове повідомлення-рішення № 0000192311 від 23.01.2012 року, яким було збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 16 377,25 грн. (в тому числі основний платіж - 14 961,00 грн., штрафні (фінансові) санкції) - 1416,25 грн.), податкове повідомлення-рішення № 0000212311 від 23.01.2012 року, яким було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1632,75 грн. (в тому числі основний платіж - 0 грн., штрафні санкції - 1632,75 грн.).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України, Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За приписами статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність формування позивачем податкового кредиту та віднесення до валових витрат сум податку на додану вартість та понесених витрат за результатами господарських операцій з ПП "ОВД-Трейд", ТОВ "Віва-Авто", ТОВ фірма "Ліон" у зв'язку з відсутністю реального характеру даних господарських операцій.

У відповідності до п.198.1 ст.198 ПК України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

На підставі п.198.2 ст.198 ПК України, зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди починали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платника податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підставі п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом П цього Кодексу.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи свідчать про те, що в ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ПП "ОВД-Трейд" у червні-липні 2011 року , з ТОВ фірма "Ліон" у лютому-березні 2011 року, з ТОВ "Віва-Авто" у вересні-жовтні 2010 року, у яких був придбаний товар.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до суду копії документів первинного бухгалтерського обліку підтверджують реальний характер зазначених господарських операцій.

Колегія суддів вважає, що зазначені документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, у відповідності до частини 2 названої статті первинні та зведенні облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Виходячи із вищенаведеного, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позову та правильність формування податкового кредиту віднесення до валових витрат за результатами даних господарських операцій позивачем.

Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що контрагенти позивача відсутні за місцезнаходженням, та не встановлено місцезнаходження їх посадових осіб, то колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до роз'яснень інформаційного листа від 01.11.2011 року №1936/11/13-11 Вищого адміністративного суду України, документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податкового обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Надані до суду апеляційної інстанції копії документів бухгалтерського обліку підтверджують фактичний рух активів позивача, виникнення у нього зобов'язань.

Стосовно посилань на пояснення ОСОБА_1, який пояснив, що є засновником ПП "ОВД-Трейд" було перереєстровано ним за винагороду у розмірі 500 грн., то колегія суддів зазначає, що даний доказ був правильно оцінений судом першої інстанції наряду з іншими наданими до суду документами первинного бухгалтерського обліку.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.2012р. по справі № 2а-2934/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 21.09.2012 р.