УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2012 р.Справа № 2а-1870/766/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Донець Л.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.
за участю секретаря судового засідання Попової С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2012р. по справі № 2а-1870/766/12
за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби , Головного управління Державного казначейства України у Сумській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Дочірне підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Суми (далі - відповідач), Головного управління державної казначейської служби України у Сумській області, в якому просив суд, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 17.01.2012 року № 000162306/3617; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 17.01.2012 року № 000152306/3612; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 228,00 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року позов було задоволено.
Визнано протиправним та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001623061/3617 від 17 січня 2012 року про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2155 грн., та № 000152306/3612 від 17 січня 2012 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1486 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 371,50 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 228,00 грн.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 22 березня 2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.
Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, приписи Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.
Працівниками відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за рахунок платника у банку за січень, лютий, квітень, липень 2009 року, лютий, вересень 2010 року, про що був складений акт від 26.12.2011 року №9607/23-620/30991664.
За результатами перевірки були винесені податкові повідомлення-рішення № 00162306/3617, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 2155,00 грн. та № 00152306/3612, яким зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1486 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 371,50 грн.
Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні п.1.7 ст.4.1ст.4, п.п.7.2.3,п.7.2,п.п.7.4.1,7.4.5,п.7.4,п.п.7.5.1,п.7.5,п.7.7.1,7.7.2п.7.7ст.7 п.10.2 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого позивачем завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість за грудень 2008 року, січень, березень. Червень 2009 року, січень, серпень 2010 року на загальну суму 2155,00 грн., та завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий, квітень, липень 2009 року, лютий, вересень 2010 року на суму 1486 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктом 1.7 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це суми, на яку платнику податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначених згідно з законом про податок на додану вартість.
Згідно до п.п.7.2.3 п.7. 2.6 п.7.2 ст.7 вказаного вище закону податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт, послуг)
Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
У відповідності до п.п.7.7.1п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підставі пп.7.4.5п.7.4 ст.7 названого Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Податковим органом ставиться під сумнів включення позивачем до податкового кредиту у податковій декларації за грудень 2008 року суми податку на додану вартість 1370,81 грн. сплаченої в ході господарської діяльності з ПАТ «Сумиобленерго» відповідно до даних податкової накладної від 18.12.2008 року №172; від 30.12.2008 року №369 на сплачені позивачем контрагенту у ціні за товар (послугу) суму податку на додану вартість 668,74 грн. (обслуговування комірок) та 702,07 грн. ( перетоки реактивної електроенергії), при цьому позивачем у відповідній декларації до своїх податкових зобов'язань включило лише суму 702,09 грн., розбіжність - 668,74 грн.
Крім цього, у податковій декларації за грудень 2008 року до податкового кредиту включено суму ПДВ 1370,81 грн. по контрагенту ПАТ «Сумиобленерго» згідно з отриманими податковими накладними від 18.12.2008 № 172, від 30.12.2008 № 369 на сплачені позивачем контрагенту у ціні за товар (послугу) суму ПДВ 668,74 грн. (обслуговування комірок) та 702,07 грн. (перетоки реактивної електроенергії), при цьому ПАТ «Сумиобленерго» у відповідній декларації до своїх податкових зобов'язань включило лише суму 702,07 грн., розбіжність - 668,74 грн.
Також позивачем у податковій декларації за січень 2009 року до податкового кредиту включено суму ПДВ 179,21 грн. по контрагенту ПАТ «Сумигаз» згідно з отриманою податковою накладною від 09.01.2009 № 24 на сплачену позивачем контрагенту у ціні за послугу (технічне обслуговування КСС) суму ПДВ 179,21 грн., при цьому ПАТ «Сумигаз» у відповідній декларації до своїх податкових зобов'язань цю суму не включило.
У податковій декларації за березень 2009 року позивачем до податкового кредиту включено суму ПДВ 14,16 грн. по контрагенту Головне міжрегіональне управління статистики в м. Києві згідно з отриманою податковою накладною від 31.03.2009 № 1331 на сплачену позивачем контрагенту у ціні за послугу (за надання витягу є СДРПОУ та пересилку інформації) суму ПДВ 14,16 грн., при цьому Головне міжрегіональне управління статистики в м. Києві у повідній декларації до своїх податкових зобов'язань цю суму не включило.
У податковій декларації за червень 2009 року позивачем до податкових зобов'язань включено суму ПДВ 99,15 грн. по контрагенту ТОВ «Фрунзе-Будіндустрія» згідно з виданою податковою накладною від 30.06.2009 № 58 на сплачену контрагентом позивачу у ціні за послугу (питна вода та стоки) суму ПДВ 99,15 грн., при цьому ТОВ «ФрунзеБудіндустрія» у відповідній декларації до податкового кредиту включило суму 198,30 грн., розбіжність - 99,15 грн.
Також позивачем у податковій декларації за червень 2009 року до податкового кредиту включено суму ПДВ 966,35 грн. по контрагенту ТОВ «Алекстел» згідно з отриманою податковою накладною від 11.06.2009 № 13 на сплачену позивачем контрагенту у ціні за товари (окуляр, окуляр-мікрометр, мікролінійка, поляризатор) суму ПДВ 966,35 грн., при цьому ТОВ «Алекстел» у відповідній декларації до своїх податкових зобов'язань цю суму не включило.
Позивачем у податковій декларації за січень 2010 року до податкового кредит) включено суму ПДВ 150,83 грн. по контрагенту ТОВ «ВКФ «ВВ» згідно з отриманою податковою накладною від 28.01.2010 № 186/29. На сплачену позивачем контрагенту у ціні за товар (канцтовари) суму ПДВ 140,95 грн., при цьому ТОВ «ВКФ «ВВ» у відповідній декларації до своїх податкових зобов'язань включило суму 9,88 грн., розбіжність - 140,95 грн.
Позивачем у податковій декларації за серпень 2010 року до податкового кредиту включено суму ПДВ 87,47 грн. по контрагенту ПП «Вторрезерв» згідно з отриманою податковою накладною від 16.08.2010 № 143 на сплачену позивачем контрагенту у ціні за товар (лом) суму ПДВ 87,47 грн., при цьому ПП «Вторрезерв» у відповідній декларації до своїх податкових зобов'язань цю суму не включило.
Як свідчать матеріали справи у ході господарської діяльності позивач мав взаємовідносини з ПАТ «Сумиобленерго», ПАТ «Сумигаз», Головним міжрегіональним управлінням статистики в м. Києві, ТОВ «Фрунзе-Будіндустрія», ТОВ «Алекстел»,ТОВ «ВКФ «ВВ» , ПП «Вторрезерв».
Вищевказаними контрагентами були подані до податкових органів декларації з податку на додану вартість, які мають розбіжності зі звітністю позивача.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про помилковість судження відповідача.
Щодо доводів апелянта про підтвердження сплати сум податку на додану вартість до бюджету всіма постачальниками робіт та послуг колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що якщо контрагент юридичної особи не виконав свого зобов'язання по сплаті отриманого ним в ціні товари податку до бюджету то саме для контрагента настає відповідальність.
Крім того зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування у разі, якщо останній виконав всі умови для отримання зазначеного відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.
Рішенням податкового органу позивачу було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1486 грн., з яких на момент перевірки та прийняття рішення не перераховано на поточний рахунок позивача по справі 228 грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий, вересень 2010 року.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку що оскаржувані рішення відповідача прийняті необґрунтовано, з порушенням вимог чинного податкового законодавства України, без врахування всіх обставин справи.
Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п., ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22.03.2012р. по справі № 2а-1870/766/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Кононенко З.О. Бондар В.О.
Повний текст ухвали виготовлений 07.09.2012 р.
Судове рішення № 26215896, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.09.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1870/766/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: