Ухвала суду № 26215871, 27.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
27.08.2012
Номер справи
2а-2576/12/2070
Номер документу
26215871
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2012 р.Справа № 2а-2576/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-2576/12/2070

за позовом ПП "Авангард"

до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2012 року адміністративний позов ПП "Авангард" до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено . Скасовано податкове повідомлення - рішення №0001842301 від 19.09.2011 року ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби про збільшення суми грошового зобов'язання ПП "Авангард" за платежем податок на додану вартість в сумі 53375,00 грн.

ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що полягає в неповному з'ясуванні судом обставин справи, не відповідності висновків суду дійсним обставинам справи та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного від 24.04.2012р. , прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

ПП "Авангард"заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області, суд першої інстанції виходив з того , що висновок ДПІ у Балаклійському районі про порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України , п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" суперечить обставинам справи, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0001842301 від 19.09.2011 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що фахівцем ДПІ у Балаклійському районі Харківської області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка приватного підприємства "Авангард" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правовідносини з підприємством TOB "Дніпро - Бріг" за період з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р., з 01.08.2010 р. по 30.09.2010 р. та підприємством TOB "Система - резерв" за серпень 2010 р., за результатами якої прийнято акт №522/23-104/32362519 від 31.08.2011р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

- ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, здійснених ПП "Авангард" з TOB "Дніпро -Бріг" та TOB "Система Резерв" при придбанні товарів (послуг), товар (послуги) по вказаних правочинах не були передані в порушення ст.662, 655 та 656 ЦК України;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого підприємством ПП "Авангард" завищено суму податкового кредиту за правочинами з TOB "Система Резерв" за період з 01.08.2010 року по 21.08.2010 року та TOB "Дніпро - Бріг" за період з 01.06.2010 року по 30.06.2010 року, з 01.08.2010 року по 30.09.2010 року, які мають ознаки нікчемності (у відповідності до ч.1, 5 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228, ст.655, ст.655 ЦК України) всього на суму ПДВ 42 700,00 грн., в результаті чого занижено суму ПДВ за період 01.06.2010 року по 30.09.2010 року 42 700,00 грн., в тому числі за червень 2010 року в сумі ПДВ 15 000,00грн., за серпень 2010 року у сумі ПДВ 15 700,00грн., за вересень 2010 року у сумі ПДВ 12 000,00 грн.

Підставою для зазначеного висновку слугувало те, що податковим органом встановлено відсутність у TOB "Дніпро-Бріг" необхідних умов для відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, трудових ресурсів тощо, не встановлено факту передачі товарів (послуг) від TOB "Дніпро -Бріг" до підприємств-покупців, або факту виконання послуг в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) первинних бухгалтерських та податкових документів, а саме актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання продукції та фактичного виконання послуг. Враховуючи те, що у TOB "Дніпро - Бріг" відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, не виконані обов'язки зі сплати податкових зобов'язань, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська дійшла висновку, що операції TOB "Дніпро -Бріг" не є господарською діяльністю підприємства, в розумінні п. 1.32 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином, у зв'язку не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ, у TOB "Дніпро -Бріг" в акті зазначено про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям. Також встановлено, що стан перевірки TOB "Система Резерв" платника -16 припинено (ліквідовано, закрито), відсутня будь-яка інформація по TOB "Система Резерв" про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, документально не доведено дотримання вимог встановлених ч.1, ч.2, ст. 3 Господарського Кодексу України в частині реалізації господарської діяльності, ч.1 ст.55 Господарського Кодексу України, в частині участі в господарських відносинах, реалізації господарської компетенції (сукупність господарських прав та обов'язків), власного майна у зв'язку з відсутністю необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської, економічної діяльності, управлінського, технічного, робітничого персоналу, власних або орендованих складських приміщень, виробничих активів або інших основних засобів, власного або орендованого рухомого майна, спеціалізованої техніки, обладнання та устаткування. В ході вказаної перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у періоді за серпень 2010 р., що свідчить про те, що TOB "Система Резерв", на думку податкового органу, не мало можливості реального здійснення господарських операцій. Таким чином, ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська дійшла висновку, що правочини між TOB "Система Резерв" та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.7.4.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Також, згідно з п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону.

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Згідно з пп.7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість"податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті передбачено, що про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Пунктом 9.2 ст.9 Закону № 168/97 -ВР визначено, що будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з TOB "Дніпро -Бріг" та TOB "Система Резерв".

Між ПП "Авангард" (покупець) та TOB "Дніпро -Бріг" (постачальник) укладено договір №б/н від 10.11.2009 р., відповідно до п.1.1. якого, постачальник зобов'язався поставити у власність покупця мішки, іменовані у подальшому Товар, а покупець прийняти та оплатити Товар відповідно до умов договору поставки.

Зазначений договір відповідає за своїм змістом та формою вимогам чинного законодавства України, у тому числі положенням ЦК України та ГК України. Сторонами договору було погоджено всі суттєві умови договору. Договір підписаний уповноваженими особами юридичних осіб - сторін договору.

На виконання укладеного договору TOB "Дніпро -Бріг" поставлено позивачу товар (мішки) за накладною №03/09-03 від 03.09.2010 р. на суму 72 000,00грн. (у т.ч. ПДВ), за накладною №09/08-11 від 09.08.2010 р. на суму 84 000,00грн. (у т.ч. ПДВ), за накладною №02/06-08 від 02.06.2010 р. на суму 90 000,00грн. (у т.ч. ПДВ) (а.с. 49-51).

На виконання умов договору поставки №б/н від 10.11.2009 р. ПП "Авангард" отримані податкові накладні №02/06-08 від 02.06.2010 р. на суму ПДВ - 15 000,00 грн., №090811 від 09.08.2010 р. на суму ПДВ - 14 000,00 грн., №030903 від 03.09.2010 р. на суму ПДВ - 12 000,00 грн., які увійшли до складу податкового кредиту у періоді, що перевірявся.

Отримані ТМЦ були оплачені ПП "Авангард" шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок TOB "Дніпро -Бріг", що підтверджується платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Товарно-матеріальні цінності, придбані позивачем у TOB "Дніпро -Бріг", доставлено відповідно до товарно-транспортних накладних № 020608 від 02.06.2010 р., № 09/08-11 від 09.08.2010 р., № 03/09-03 від 03.09.2010 р., копії яких наявні в матеріалах справи.

Як свідчать матеріали справи, ПП "Авангард" у перевіряємому періоді здійснювалось придбання цементу у не розфасованому вигляді від ВАТ "Євроцемент - Україна", відповідно до договору на поставку цементу №6/01-10 від 01.01.2010р.

В межах господарської діяльності позивачем здійснювалось придбання мішків, необхідних для фасування цементу, у TOB "Дніпро -Бріг". Здійснення фасування цементу підтверджується укладеним позивачем з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 договором підряду від 01.02.2010 р. В межах цього договору підрядником здійснювались роботи з фасування цементу з використанням матеріалів, наданих замовником (позивачем по справі), про що свідчать акти виконаних робіт .

Товар отриманий ПП «Авангард» від ТОВ «Дніпро - Бріг» використано позивачем у господарській діяльності, а саме: для розфасування цементу. У подальшому цемент, розфасований у мішки, отримані від ТОВ «Дніпро - Бріг» реалізовано позивачем. При подальшій реалізації отриманого товару, позивачем нараховані зобов 'язання з податку на додану вартість в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Між ПП "Авангард" (орендатор) та TOB "Система Резерв" (орендодавець) укладено договір оренди № 22/10 від 30.07.2010 р., предметом якого є передача в тимчасове користування навантажувача ДВ 1788.33 в кількості 1 од.

Відповідно до акту приймання-передачі від 02.08.2010 р., орендодавець передав, а орендатор прийняв в оренду навантажувач ДВ 1788.33 в кількості 1 од. , який використовувався позивачем для навантажних - розвантажних робіт.

Вказане обладнання повернуто орендодавцю 31.08.2010 р., що підтверджується актом приймання - передачі обладнання від 31.08.2010 р.

Згідно до п.3.1. договору оренди №22/10 від 30.07.2010 р., розмір орендної плати складає 10 200,00грн., у т.ч. ПДВ 1 700,00грн. за 1 навантажувач на місяць.

Належне надання послуг оренди підтверджується актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №31/08-06 від 31.08.2010р., який підписаний уповноваженими представниками сторін. Послуги, отримані ПП "Авангард" від TOB "Система Резерв" використано позивачем у господарській діяльності.

На виконання умов договору TOB "Система - Резерв" виписана позивачу податкова накладна №310806 від 31.08.2010 р.

Колегія суддів зазначає , що податкові накладні, отриманні від контрагентів, оформлені належним чином, крім того з акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючим у ході проведення перевірки не встановлено.

На час видання зазначених накладних TOB "Дніпро -Бріг" та TOB "Система Резерв" зареєстровані в органах державної податкової служби як платники податку на додану вартість.

Колегією суддів встановлено та з матеріалів справи вбачається, що фактичне виконання господарських операцій позивачем з TOB "Дніпро -Бріг" та TOB "Система Резерв" підтверджуються податковими накладними, товарно-транспортними накладними , актами прийму передач, актами здачі - приймання робіт (надання послуг) , реєстрами видаткових та податкових накладних, платіжними дорученнями тощо.

При цьому, сам податковий орган не заперечує підтвердження господарських операцій первинною фінінансово-господарською документацією.

Крім того, сукупний аналіз вищезазначених норм Закону про ПДВ свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Тобто, колегія суддів зазначає, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені Законом №168/97-ВР, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту та в його діях не має порушень п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Також, колегією суддів критично оцінено твердження відповідача, що укладений між ПП "Авангард" з TOB "Дніпро -Бріг" (код ЄДРПОУ 36574373) та TOB "Система Резерв" правочини є недійсними (нікчемними) відповідно до приписів статті 228 ЦК України, як такі, що порушують публічний порядок, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В процесі розгляду даної справи, зазначені факти судами встановлено не було та відповідачем не було надано доказів на підтвердження недотримання сторонами в момент укладення договорів вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання правочинів недійсними.

Правовідносини між позивачем та ТОВ «Сканто» і ТОВ «Компанія Істсервіс» не були безтоварними, а укладались з метою реального настання позитивних наслідків для обох сторін, за ними реально було отримано матеріальні цінності та перераховано грошові кошти.

З матеріалів справи вбачається та не спростовано сторонами , що суми сплаченого податку з придбання товару позивачем підтверджено податковою накладною, а тому підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Висновки податківців, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби № №0001842301 від 19.09.2011 року правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, а заперечення відповідача безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.04.2012р. по справі № 2а-2576/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.

Попередній документ : 26215855
Наступний документ : 26215874