Ухвала суду № 26215731, 20.08.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2012 р.Справа № 2а-1870/850/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Григорова А.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-1870/850/12

за позовом ТОВ "УК.АЗ.-Дружба"

до ДПІ в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" звернулось з адміністративним позовом до ДПІ в місті Суми, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2011 року № 0001542312/0/89873, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2011 року № 0001532312/0/89871.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" відмовлено.

ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" , не погоджуючись з вказаною постановою суду, подала апеляційну скаргу, вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, судом невірно застосовані та порушені норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року , прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити позов.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно постанови слідчого СВ ПМ ДПІ в м. Свердловськ від 24 червня 2011 року по кримінальній справі № 17-2011-420, на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, Наказу ДПІ в м. Суми № 5169 від 06.10.2011 р. та направлення № 2575 від 06.10.2011 р. головним державним податковим ревізором-інспектором ДПІ в місті Суми проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ "Стелс-Груп-2010" за період з 01 липня 2010 року по 30 вересня 2011 року., за результатами якої складено акт № 7712/2312/35906971/92 від 19 листопада 2011 р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 61 583, 00 грн. та пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено суму податку на додану вартість в розмірі 46 979, 00 грн.

Не погоджуючись з актом перевірки, ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" подало відповідачу заперечення № 77-26/10 від 26.10.2011 р.

Згідно висновку № 198/23-1210 від 02.11.2011 р. та відповіді № 88212/10/23-1210 від 02.11.2011 р. заперечення позивача частково задоволені та до акту перевірки внесені зміни, відповідно до яких ДПІ в м. Суми дійшла висновку про заниження позивачем податку на прибуток на суму 58 723, 00 грн. замість 61 583, 00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем 07 листопада 2011 року прийняті податкове повідомлення-рішення № 0001542312/0/89873 про збільшення ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" суми грошового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, по податку на додану вартість в розмірі 46 980, 00 грн., з яких: 46 979, 00 грн. за основним платежем, 1, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення № 0001532312/0/89871 про збільшення суми грошового зобов'язання, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, по податку на прибуток в розмірі 73 404, 00 грн., з яких: 58 723, 00 грн. за основним платежем, 14 681, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

З метою скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Суми, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження, але згідно рішень ДПА в Сумській області № 21046/10/25-005-351/439ск від 27.12.2011 р. та ДПС України № 1725/6/10-2115 від 26.01.2012 р. скарги ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" залишились без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено порушення позивачем п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" .

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Правові відносини з приводу формування податкового кредиту з податку на додану вартість регулюються Законом України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом норм Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду (п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість "), виникає в межах господарських операцій, що є об'єктом оподаткування ПДВ.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

За визначенням п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 -ВР є податкова накладна, яка одночасно є звітним податковим і розрахунковим документом відповідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону та видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача

Відповідно до п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку, як встановлено пп 7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно вимог підпункту 7.2.4 п.7.2 ст. 7 цього Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до н.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 вказаного Закону, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат.

Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, оренди приміщення, заробітної плати, амортизації, комісії банку законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 наведеного Закону не включаються до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Відсутність однієї із зазначених умов ( пов'язаності з виробничою діяльністю та наявність документального підтвердження) не дає платникові податків включати суми витрат до валових витрат бази оподаткування податку на прибуток.

Колегія суддів зазначає , що відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.

Відповідно до ч.2 ст.3 вказаного Закону на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, додаткова, статистична та інші види, звітності.

Тобто, первинні документи по відображенню господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Відповідно до п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 № 88 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Виходячи із системного аналізу норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

З матеріалів справи вбачається , що в перевіряємий період між ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" та ТОВ "Стелс-Груп-2010" здійснені господарські операції з купівлі вугілля АО та вугілля АКО .

В підтвердження здійснення вказаної господарської операції, ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" надало платіжне доручення № 1988 від 17.09.2010 р. про перерахування коштів в розмірі 281 872, 00 грн. в якості оплати за вугілля згідно договору № 0000029 від 16.09.2010 р., а також видаткові накладні № 21/1 від 25.09.2010 р. , № 21/2 від 26.09.2010 р. та № 21/3 від 08.10.2010 р., згідно яких ТОВ "Стелс-Груп-2010" відвантажило позивачу вугілля АО в кількості 138 т. на загальну суму 144 674, 40 грн. та вугілля АКО в кількості 69 т. на суму 68 570, 40 грн.

На суму отриманої передоплати ТОВ "Стелс-Груп-2010" виписана податкова накладна № 21 від 17.09.2010 р. .

При цьому, договір № 0000029 від 16.09.2010 р. на який є посилання в платіжному дорученні позиваче ні до суду першої інстанції ні до суду апеляційної інстанції не наданий , оскільки домовленість про поставку вугілля була усною та в письмовій формі договори не укладались, що підтверджено представником позивача.

В підтвердження переміщення придбаного товару від продавця до покупця, позивачем були надані копії з/д накладних № 52596740 від 24.09.2010 р., № 52596770 від 26.09.2010 р. (та № 52631278 від 08.10.2010 р., а в якості підтвердження оприбуткування вугілля ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" надало довідку № 35/2 від 19.03.2012 р. , вимогу № 3402 від 12.10.2010 р. , накладні на передачу №№ 183, 184 від 12.10.2010 р. та акт від 30.10.2010 р.

З матеріалів справи вбачається , що ДПІ в м. Суми під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "Стелс-Груп-2010" як продавець не мало трудових ресурсів (технічного персоналу), основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, виробничих активів, складських приміщень для зберігання товарів та фактично було створене без мети здійснення підприємницької діяльності.

Як вбачається з протоколу допиту від 09 червня 2011 року засновник та директор ТОВ "Стелс-Груп-2010" ОСОБА_2 в порушення діючого законодавства фінансово-господарською діяльністю не займалась, ніяких договорів, видаткових, податкових накладних та інших документів первинного бухгалтерського обліку не підписувала, поставок товарів не здійснювала та нікому не доручала вчиняти будь-які дії від імені ТОВ "Стелс-Груп-2010".

Згідно вироку Свердловського міського суду Луганської області від 09 серпня 2011 року по справі № 1-593/11 ОСОБА_2 - засновника та директора ТОВ "Стелс-Груп-2010" визнано винною у вчиненні злочину "Фіктивне підприємництво", передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Тобто, враховуючи наведені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у ТОВ "УК.АЗ.-Дружба", незважаючи на наявність формально складених первинних документів бухгалтерського обліку, відсутнє право на відображення у податковому обліку господарської операції з купівлі вугілля у ТОВ "Стелс-Груп-2010", оскільки реальність цієї господарської операції спростована матеріалами справи.

За таких обставин, висновок ДПІ про порушення ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" вимог п. 1.32 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у позові, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ "УК.АЗ.-Дружба" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 28.03.2012р. по справі № 2а-1870/850/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Григоров А.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Подобайло З.Г.