Рішення № 26213087, 01.10.2012, Шевченківський районний суд м. Львова

Шевченківський районний суд м.Львова

Справа № 2-1850/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 вересня 2012 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючого - судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Матейко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ПАТ АКБ «Львів» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ АКБ «Львів» ОСОБА_2 про відмову в задоволені первісного позову в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 повністю; стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором; припиненя дії кредитного договору; дострокового розірвання кредитного договору; звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

04.05.2011р. ПАТ АКБ «Львів» звернувся до суду з позовною заявою до якої подано заяву про уточнення позовних вимог від 11.06.2012р., в яких просив суд ухвалити рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АКБ «Львів» заборгованості за кредитним договором №2008/1/50 у розмірі 324 595,23грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 17.10.2008 року між ЗАТ АКБ «Львів» повним правонаступником якого є ПАТ АКБ „Львів" (надалі Банк) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник) укладено кредитний договір № 2008/1/50 (надалі - Кредитний договір) на суму 260 000,00 (Двісті шістдесят тисяч) гривень із платою за користування кредитом 23 (Двадцять три) процентів річних, з кінцевим терміном погашення кредиту 01.11.2013 року.

В якості забезпечення виконання зобов'язань 17.10.2008 року між Банком та ОСОБА_2 (надалі Поручитель) було укладено Договір поруки, згідно з п.1.2 якого - Поручитель зобов'язується перед Кредитором відповідати за своєчасне і повне виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором. Порукою забезпечується виконання зобов'язань Позичальника у повному обсязі. Поручительство за цим договором забезпечується усім майном, грошовими коштами та майновими правами, належними Поручителю. Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором нарівні з Позичальником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій в повному обсязі.

А також, в якості забезпечення виконання зобов'язань, між Банком та Поручителем було укладено Договір застави, згідно якого останній передав в заставу Банку автомобіль марки ACURA MDX, легковий універсал-В, 2008року випуску.

Станом на 11.06.2012 року заборгованість за кредитним договором №2008/1/50 від 17.10.2008р. згідно розрахунку заборгованості, складає 324 595, 23 (Триста двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять грн. 23 коп.) гривень, з яких: заборгованість по поверненню кредиту - 251 474,00 гривень; заборгованість по сплаті процентів - 43 418, 86 гривень; нарахована пеня - 29 702,37 гривень. Відповідачами до цього часу зобов'язання не виконано, в зв'язку з чим Позивач звертається до суду з позовом.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою від 27.03.2012р., з наступними уточненнями в якій, зокрема, просить суд відмовити в задоволені первісного позову в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 повністю; стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором; припинити дію кредитного договору; достроково розірвати кредитний договір; звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору з мотивів викладених у вказаній зустрічній позовній заяві (надалі - Зустрічний позов 1.). Даний зустрічний позов ОСОБА_1 судом об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою від 26.07.2012р., в якій, зокрема, просить суд відмовити в задоволені первісного позову в частині стягнення з нього кредитної заборгованості за кредитним договором; стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором; стягнути з ОСОБА_1 на користь нього судовий збір, з мотивів викладених у вказаній зустрічній позовній заяві. Судом відмовлено в об'єднанні зустрічного позову ОСОБА_2 в одне провадження з первісним позовом на підставі ч.1 ст. 123 Цивільного процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини. Просить позов Банку до Відповідачів задовольнити в повному обсязі. З приводу двох зустрічних позовів подав письмові заперечення, просить в задоволенні Зустрічного позову 1. відмовити повністю, з приводу Зустрічного позову 2. постановити ухвалу, якою відмовити в об'єднанні Зустрічного позову 2. в одне провадження з первісним позовом.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 позовні вимоги позивача заперечив в повному обсязі. Просить зустрічні позови відповідачів задоволити. В первісному позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_1 дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що позов ПАТ АКБ «Львів» підлягає до задоволення, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.10.2008 року між ЗАТ АКБ «Львів», повним правонаступником якого є ПАТ АКБ „Львів", що підтверджується витягом із Статуту банку, та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2008/1/50 на суму 260 000,00 (Двісті шістдесят тисяч) гривень із платою за користування кредитом 23 (Двадцять три) процентів річних, з кінцевим терміном погашення кредиту 01.11.2013року.

Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором:

- 17.10.2008 року між ЗАТ АКБ «Львів» та ОСОБА_2 (надалі Поручитель) було укладено Договір поруки;

- 17.10.2008 року між ЗАТ АКБ «Львів» та ОСОБА_2 (Поручителем) укладено договір застави, згідно якого в заставу банку передано автомобіль марки ACURA MDX, легковий універсал-В, 2008року випуску.

Прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору банк виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит в сумі 260 000,00грн., що підтверджується розпорядженням від 17.10.2008р. та меморіальними ордерами від 17.10.2008року та від 20.10.2008року.

Згідно п.3.2.4 кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати повернення суми кредиту щомісячно частинами не менше 4 334,00грн. (Чотири тисячі триста тридцять чотири) гривні 00 копійок не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, якщо інше не передбачено цим договором та/або додатками до нього. Останній платіж дорівнює залишку заборгованості по кредиту.

Проте, як вбачається із розрахунку заборгованості, умови договору порушені позичальником, зобов'язання ним не виконувалися, кредит не повертався.

Згідно п.1.2 Договору поруки - поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за своєчасне і повне виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором. Порукою забезпечується виконання зобов'язань позичальника у повному обсязі. Поручительство за цим договором забезпечується усім майном, грошовими коштами та майновими правами, належними поручителю.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України).

У випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань перед кредитором по кредитному договору, кредитор має право пред'явити вимогу до поручителя про погашення поручителем заборгованості в об'ємі боргових зобов'язань позичальника перед кредитором, що обумовлені кредитним договором (п.2.1. договору поруки).

Відповідно до п.4.1. договору поруки - сторони цього договору несуть передбачену чинним законодавством України відповідальність за збитки (пряму дійсну шкоду та упущену вигоду), заподіяні одна одній за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань по цьому договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Кредитним договором у п. 4.4 передбачено, що за несвоєчасне погашення кредиту або його частини, плати за користування кредитом або її частини позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної процентної ставки, вказаної в п.1.6. цього Договору, але не менше однієї гривні за кожен день прострочення, а також відшкодовує банку завдані таким невиконанням збитки в повному обсязі. Наступний день після встановленої дати погашення кредиту (його частини), процентів рахується першим днем прострочки.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов ПАТ АКБ «Львів» є підставним та підлягає до задоволення.

Крім того з Відповідачів слід солідарно стягнути в користь позивача судові витрати, сплачені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Дослідивши та оцінивши представлені суду докази в їх сукупності, суд вважає зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ АКБ Львів», ОСОБА_2 про відмову в задоволені первісного позову в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1 повністю; стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором; припиненя дії Кредитного договору; дострокового розірвання Кредитного договору; звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору безпідставним, таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України не підлягають доказуванню обставини, які визнані сторонами та які визнані судом загальновідомими.

В даному випадку, факт настання в кінці 2008р. світової економічної кризи, не може бути визнаний загальновідомим та не є непереборною силою. Більше того, ОСОБА_1 в порушення зазначених вимог закону не надав суду жодних нормативно - документальних доводів на підтвердження того: в чому полягає так звана «світова економічна криза» та в чому вона проявляється; яким чином так звана «світова економічна криза» вплинула чи впливає саме на те, що, як стверджує ОСОБА_1, він втратив обсяги замовлень на доходи від яких він розраховував і що він позбавлений можливості забезпечувати належне виконання взятих на себе кредитних зобов'язань; який причинно-наслідковий зв'язок між так званою «світовою економічною кризою» та нібито скрутним фінансовим становищем ОСОБА_1

Як вбачається із ст.617 ЦК України - відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до положень статей 10 і 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Тобто ОСОБА_1 зобов'язаний виконувати умови кредитного договору відповідно до його умов та законодавства.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Також ч. 2 ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Виходячи з наведеного та змісту ст.554, 543 ЦК України суд визнає правомірність позовних вимог банку до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо солідарного стягнення з них заборгованості за кредитним договором.

Суд вважає таким, що не заслуговує на увагу твердження ОСОБА_1 щодо визнання банком факту реалізації автомобіля, який був предметом застави і що банк отримав належні йому кошти внаслідок реалізації заставного автомобіля, а також, що звернення стягнення на заставне майно є передачею відступного в розумінні ст. 600 Цивільного кодексу України, з наступних підстав.

Звернення стягнення на предмет застави та передання боржником кредиторові відступного є різними юридично значущими діями, які різняться між собою правовими підставами їх вчинення, порядком їх вчинення та юридичними наслідками їх вчинення. Так, зокрема, звернення стягнення на предмет застави є примусовою дією, а передання відступного є добровільним. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється повноважними органами, а передання відступного вчиняється боржником кредитору за згодою сторін. В наслідок звернення стягнення на предмет застави, у разі недостатності коштів для повного задоволення вимог кредитора, зобов'язання не припиняється, а у випадку передання відступного зобов'язання припиняється.

Як вбачається із Постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02.09.2010р., ВП №15462627, виконавчий напис №8245 від 02.10.2009р. повернуто банку, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що банк помилково зазначив у своєму позові про те, що заставний автомобіль реалізовано і Банк не отримав задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави.

Не можна погодитись із трактуванням ОСОБА_1 положень ст. 651 Цивільного кодексу України - що у зв'язку з невиконанням ним взятих на себе кредитних зобов'язань він може вимагати розірвання кредитного договору.

Оскільки, статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Тобто, в даному випадку, вимогу про розірвання кредитного договору вправі заявляти лише банк, а не ОСОБА_1, який порушує умови кредитного договору.

Крім цього, відповідно до п.8.9 Кредитного договору цей договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання та припинення дії кредитного договору відсутні.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 123, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 526, 543, 554, 600, 617, 625, 626, 629, 651, 1049, 1050,1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ АКБ «Львів» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АКБ «Львів» , заборгованість за кредитним договором №2008/1/50 від 17.10.2008р. в сумі 324 595, 23 (триста двадцять чотири тисячі п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 23 коп., з яких: заборгованість по поверненню кредиту - 251 474,00 (двісті п"ятдесят одну тисячу чотириста сімдесят чотири) грн.; заборгованість по сплаті процентів - 43 418 (сорок три тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 86 коп.; нарахована пеня - 29 702 (двадцять дев"ять тисяч сімсот дві) грн. 37 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ АКБ «Львів» (ЄДРПОУ - 09801546), понесені ним витрати по сплаті судового збору (держаного мита) в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 (сто двадцять) грн.

У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ АКБ «Львів» ОСОБА_2 про відмову в задоволені первісного позову в частині стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_1. повністю; стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором; припиненя дії Кредитного договору; дострокового розірвання Кредитного договору; звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: Р. Б. Єзерський