Постанова № 26212478, 12.09.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.09.2012 № 08/5026/1205/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 12.09.2012 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги фермерського господарства «Ольвія»

на рішення господарського суду Черкаської області від 18.06.2012 року

у справі №08/5026/1205/2011 (суддя Кучеренко О.І.)

за позовом фермерського господарства «Ольвія»

до 1) спілки фермерів «Деметра»

2) фермерського господарства «Шипельова О.А.»

3) фермерського господарства «Оріон»

треті особи 1) закрите акціонерне товариство «Агротехнологічна компанія «Подолія»

2) товариство з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістік Плюс»

про стягнення 3 580 054,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18.06.2012 року у справі №08/5026/1205/2011 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 18.06.2012 року у справі №08/5026/1205/2011 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 2 та треті особи не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надали суду відзиви на апеляційну скаргу відповідача, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2012 року у справі №08/5026/1205/2011 апеляційну скаргу ФГ «Ольвія» прийнято до провадження та призначено її до розгляду в судовому засіданні 06.08.2012 року за участю уповноважених представників сторін.

03.08.2012 року до Київського апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Черкаської області у справі №08/5026/1205/2011 від 18.06.2012 року без змін, а скаргу ФГ «Ольвія» без задоволення.

06.08.2012 року до Київського апеляційного господарського суду від відповідача 3 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Черкаської області у справі №08/5026/1205/2011 від 18.06.2012 року без змін, а скаргу ФГ «Ольвія» без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року у справі №08/5026/1205/2011 продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 12.09.2012 року.

Представник позивача у судових засіданнях надавав пояснення, якими підтримував доводи, що викладені в скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідачів у судових засіданнях надавали пояснення, якими заперечували проти доводів викладених позивачем в скарзі.

Представники третіх осіб в судові засідання не з'являлись, про причини неявки колегію суддів апеляційної інстанції не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до п 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З врахуванням викладеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 10.09.2012 року, було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Київського апеляційного господарського суду.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку у відмові в задоволенні позовних вимог щодо стягнення солідарно з відповідачів 3 580 054,09 грн. у зв'язку з наступним.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2008 року між СТОВ «Матусів» (далі - продавець) та ФГ «Ольвія» (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу №1 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах даного договору майно, зокрема, вагову току дільниці №2, покриття току дільниці №2 та ЗАВ 40 дільниці №2, розташовані в с. Матусів, Шполянського р-ну, Черкаської обл. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору право власності в покупця на майно виникає з моменту приймання-передачі по акту.

На підставі зазначеного, сторонами 05.05.2008 року було підписано акт приймання-передачі, яким продавець передав, а покупець прийняв майно за договором купівлі-продажу №1 від 05.05.2008 року.

Згідно з п. 5.2. договору продавець зобов'язується за власний рахунок нотаріально посвідчити даний договір, однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, цього виконано не було.

Поряд з наведеним, рішенням господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 у справі №05/2768 позов ФГ «Ольвія» до СТОВ «Матусів» про визнання права власності та визнання договору дійсним було частково задоволено. Зокрема, визнано дійсним договір №1 купівлі-продажу від 05.05.2008 року, укладений між СТОВ «Матусів» і ФГ «Ольвія», а в частині визнання права власності провадження у справі припинено.

При цьому слід зауважити, що провадження у справі №05/2768, в частині визнання права власності, припинено у зв'язку з прийняттям судом відмови ФГ «Ольвія» від позову в цій частині.

29.09.2008 року Шполянським виробничим відділком комунального підприємства «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» на підставі договору купівлі-продажу від 05.05.2008 року №1 та рішення господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 року у справі №05/2768 було прийняте рішення про реєстрацію за ФГ «Ольвія» права власності на куплені ним за цим договором будівлі та споруди, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20493370 від 07.10.2008 року.

Водночас, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2011 року у справі №05/2768, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2011 року, рішення господарського суду Черкаської області від 27.06.2008 року у справі №05/2768 було скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ФГ «Ольвія» до СТОВ «Матусів» про визнання права власності на майно, яке розташоване в с. Матусів, Шполянського р-ну., Черкаської обл. та визнання договору №1 купівлі-продажу від 05.05.2008 року дійсним відмовлено повністю.

Тобто, як слідує з наведеного вище, позивач не мав права власності на спірне нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.07.2008 року між ФГ «Ольвія» (далі - виконавець) та ЗАТ «Агротехнологічна компанія «Подолія» (далі - замовник) було укладено договір про надання послуг №1/п (далі - договір послуг), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за допомогою вагової току дільниці №2, покриття току дільниці №2 та ЗАВ-40 дільниці №2, розташованих за адресою: 20630, Черкаська обл., Шполянський р-н., с. Матусів, вул. Чернишевського 31(б), надати замовнику послуги з приймання, зважування, очистки та відпуску зерна ячменю, соняшника, сої та кукурудзи.

Відповідно до п. 4.2. договору послуг сторони погодили розмір плати (тариф) за надання послуг, якими встановили, що вартість зважування зерна ячменю, соняшника, сої та кукурудзи становить 3,00 грн. за тонну, вартість приймання - 3,62 грн. за тонну, вартість очистки - 1,88 грн. за 1 тоннопроцент і вартість відпуску - 13,50 грн. за тонну.

Пунктом 4.3. договору послуг замовник зобов'язується сплатити вартість послуг, що зазначена п. 4.2. даного договору в строк до 25.11.2008 року.

Як стверджує позивач, 2008 року ФГ «Ольвія» зобов'язання за договором про надання послуг від 06.07.2008 року №1/п останнім не виконано у зв'язку з протиправною поведінкою відповідачами, а саме самовільному захопленні, незаконному утриманні нерухомого майна вагової току дільниці №2, покриття току дільниці №2 та ЗАВ-40 дільниці №2, розташованих за адресою: 20630, Черкаська обл., Полянський р-н., с. Матусів, вул. Чернишевського 31(б).

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на претензії-вимоги ЗАТ «Агротехнологічна компанія «Подолія» від 01.12.2008 року №С49/11 та від 30.11.2009 року №С52/12, в яких останній вимагав сплатити позивачем втрачену вигоду та збитки на загальну суму 3 580 054,09 грн.

Так, на підставі вказаних претензій-вимог, позивач стверджує, що у зв'язку із протиправною поведінкою відповідачами у здійсненні користування майном ФГ «Ольвія» у 2008 та 2009 роках зобов'язання за договором послуг від 06.07.2008 №1/п не виконало, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед ЗАТ «Агротехнологічна компанія «Подолія».

02.12.2009 року між ЗАТ «Агротехнологічна компанія «Подолія» (далі - первісний кредитор) та ТОВ «Транс-Логістік Плюс» (далі - новий кредитор) було укладено договір уступки вимоги (далі - договір уступки), відповідно до умов якого первісний кредитор передав новому кредитору, а новий кредитор набув право вимоги, належне первісному кредитору, і став кредитором за договором про надання послуг №1/п від 06.07.2008 року між первісним кредитором та боржником (ФГ «Ольвія») (п. 1 договору уступки).

Так, 03.12.2009 року ЗАТ «Агротехнологічна компанія «Подолія» повідомленням про уступку права вимоги №С53/14 попередило позивача, що третя особа 1 уступила третій особі 2 право вимоги за договором про надання послуг №1/п від 06.07.2008 року на суму 3 580 054,09 грн.

25.12.2009 року ТОВ «Транс-Логістік Плюс» направило на адресу позивача претензію про вимогу сплати на протязі 20-ти днів боргу у сумі 3 580 054,09 грн., що виникла внаслідок неналежного виконання договору про надання послуг №1/п від 06.07.2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 у справі №07/1331, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2012 року, у задоволенні позову ФГ «Ольвія» до СФ «Деметра», ФГ «Шипельова О.А.», ФГ «Оріон», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ЗАТ «Агротехнологічна компанія «Подолія», ТОВ «Транс-Логістік Плюс» про стягнення 3 580 054,09 грн. збитків (коштів, які ФГ «Ольвія» сплатила ЗАТ «Агротехнологічна компанія «Подолія» за договором про надання послуг від 06.07.2008 року №1/п) відмовлено.

В силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Преюдиціальність є обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 у справі №07/1331 було встановлено, що ФГ «Ольвія» не набуло права власності на вагову току дільниці №2, покриття току дільниці №2 та ЗАВ 40 дільниці №2, розташовані по вул. Чернишевського, 31(б), с. Матусів, Шполянського р-ну, Черкаської обл., за договором купівлі-продажу від 05.05.2008 року №1, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації договору купівлі-продажу від 05.05.2008 року №1.

Також, вказаним рішенням встановлено відсутність у ФГ «Ольвія» майнових прав на вагову току дільниці №2, покриття току дільниці №2 та ЗАВ 40 дільниці №2, розташовані по вул. Чернишевського, 31(б), с. Матусів, Шполянського р-ну, Черкаської обл.

Таким чином, позивач не являючись власником спірного нерухомого об'єкту не міг укладати договори і брати зобов'язання за ним, бути стороною таких договорів про надання послуг з участю вказаного майна та виступати як учасник господарських відносин, а, відтак, позивачеві не могло бути спричинено збитків.

Предметом спору у справі №08/5026/1205/2011 є солідарне стягнення із відповідачів на користь позивача 3 580 054,09 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, яка, на думку позивача, була спричинена діями відповідачів щодо перешкод у користуванні нерухомим майном - ваговою току дільниці №2, покриттям току дільниці №2 та ЗАВ-40 дільниці №2, які розташовані по вул. Чернишевського, 31(б), с. Матусів, Шполянського р-ну, Черкаської обл.

Таким чином, враховуючи рішення господарського суду Черкаської області від 15.09.2010 у справі №07/1331, яке набрало законної сили, встановлений факт відсутності у позивача у власності вагової токи дільниці №2, покриття току дільниці №2 та ЗАВ 40 дільниці №2, розташовані по вул. Чернишевського, 31(б), с. Матусів,

Шполянського р-ну, Черкаської обл.

Крім того, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, керуючись ст. 224 Господарського кодексу України, збитками є витрати завдані внаслідок неналежного виконання зобов'язання суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Однак, як слідує з матеріалів справи, оскільки позивач не набув права власності на майно розташоване за адресою: вул. Чернишевського, 31(б), с. Матусів,

Шполянського р-ну., Черкаської обл., то, відповідно, і відсутні правові підстави для вимог останнього про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок невикористання неналежного йому майна через перешкоди у користуванні останнім, що в подальшому, на думку позивача, призвело до порушення зобов'язань за договором послуг №1/п від 06.07.2008 року перед ЗАТ «Агротехнологічна компанія «Подолія».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів на підтвердження факту порушення відповідачами його майнових прав на спірне нерухоме майно, оскільки відсутність права власності у позивача на вагову току дільниці №2, покриття току дільниці №2 та ЗАВ-40 дільниці №2 встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Отже, оскільки доводи скаржника, викладені в апеляційні скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення господарського суду Черкаської області від 18.06.2012 року у справі №08/5026/1205/2011.

Враховуючи вище викладене, рішення господарського суду господарського суду Черкаської області від 18.06.2012 року у справі №08/5026/1205/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ФГ «Ольвія» без задоволення.

Керуючись ст. ст. 33, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фермерського господарства «Ольвія»на рішення господарського суду Черкаської області від 18.06.2012 року у справі №08/5026/1205/2011 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 18.06.2012 року у справі №08/5026/1205/2011 залишити без змін.

3. Справу №08/5026/1205/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Ткаченко Б.О.