ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
____________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.12 Справа № 5010/518/2012-22/22
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Л.С. Данко
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ «Ерсте Банк»
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012р.
у справі № 5010/518/2012-22/22
за позовом: ПАТ «Ерсте Банк»
до: підприємця ОСОБА_2, підприємця ОСОБА_3
про: визнання недійсним договору оренди приміщення від 26.11.2010р.
за участю представників:
від позивача - Черкай О.М. -представник (довіреність №б/н від 05.08.2010р.)
від відповідача -підприємця ОСОБА_3 -ОСОБА_3
від відповідача -підприємця ОСОБА_2 - ОСОБА_2
ВСТАНОВИВ :
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012р., суддя Малєєва О.В., було відмовлено в задоволенні позову. Стягнуто з підприємця ОСОБА_2 в користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" 1073грн. сплаченого судового збору.
З даним рішенням не погодився позивач - ПАТ «Ерсте Банк»і оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального і процесуального права.
Підприємець ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач - підприємець ОСОБА_2 прибув в останнє судове засідання та завив клопотання про здійснення звукозапису судового процесу. За його клопотанням здійснювався звукозапис судового процесу.
25.09.2012р. на адресу апеляційного суду також поступила заява від підприємця ОСОБА_2 про приєднання до апеляційної скарги.
Колегія суддів відхилила вказану заяву, оскільки чинним ГПК України не передбачено такої процесуальної дії.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012р. у справі №5010/518/2012-22/22 - скасувати, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ "Ерсте Банк", найменування якого було змінено на ПАТ "Ерсте Банк", та підприємцем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №014/0321/4/21863 від 27.08.08р. та кредитний договір №012/0321/1/21912 від 27.08.08р.; при цьому в забезпечення виконання своїх зобов'язань за даними кредитними договорами відповідач передав в іпотеку нежитлові приміщення за адресою м. Коломия, вул. Гетьманська, 56/1-56/15.
Між ВАТ "Ерсте Банк", як іпотекодержателем, та ОСОБА_2, як іпотекодавцем, 27.08.08р. було укладено договір іпотеки. Згідно п.1.1., п.1.2. договору іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань іпотекодавця за кредитними договорами №014/0321/4/21863 від 27.08.2008р. та №012/0321/1/21912 від 27.08.2008р. іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно - нежитлові будівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №20458903 від 27.08.2008р. до Державного реєстру іпотек внесло реєстраційний запис про обтяження згідно даного договору іпотеки. Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №20456764 від 27.08.2008р. в даний реєстр внесено реєстраційні записи щодо заборони відчуження вказаних нежитлових приміщень.
26.11.10р. між ОСОБА_2, як орендодавцем, та ОСОБА_3, як орендарем, був укладений договір оренди приміщення. Відповідно до п.1.1.- п.1.3.договору оренди предметом оренди є нежитлова будівля (склади, магазин) за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 4103,10 кв.м. В п.4.1. договору оренди строк дії договору визначено 2 роки 11 місяців. Акт здачі-приймання складено 26.11.2010р. Даний договір було укладено без дозволу іпотекодержателя- ПАТ "Ерсте Банк".
В зв'язку з цим ПАТ "Ерсте Банк" подало позов до підприємця ОСОБА_2 та підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди приміщення від 26.11.10р.
Позивачем подавалась заява вх.№4210/12-свх від 21.06.12р. про зміну предмета позову, в якій він просив суд визнати недійсним договір оренди приміщення від 26.11.10р., укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо оренди нежитлової будівлі (склад, магазин) площею 4103,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Дану заяву обґрунтовував тим, що підприємець ОСОБА_2 стверджує, що передавав в оренду приміщення, площею 95 кв.м, а підприємець ОСОБА_3 стверджує, що в оренду йому передавалось приміщення, площею 4103,10 кв.м.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що нікчемний договір не може бути визнаний недійсним.
Однак, апеляційний суд не погоджується з таким висновком місцевого суду з наступних підстав.
За приписами ч.1 ст.9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Аналогічні умови містяться в п.4.1.4. договору іпотеки.
Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про іпотеку" правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.
В ч.2 ст.215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до ч.3 даної норми закону в судовому порядку може бути визнаний недійсним на підставах, встановлених законом, оспорюваний правочин. Такі підстави визначені, зокрема, в ч.1 ст.215 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою (ч.5 ст.216 ЦК України).
Інформаційним листом Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29.06.2010р. «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»п.12, надано пропозиції судам щодо розгляду спорів про визнання правочинів недійсними. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З наведеного випливає, зокрема, що сторони нікчемного правочину не зобов'язані виконувати його умови (навіть якщо суд не визнавав його недійсним).
Але законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних також з нікчемними правочинами, як-от:
- про визнання нікчемних правочинів дійсними (частина друга статті 218, частина друга статті 219, частина друга статті 220, частина друга статті 221, частина друга статті 221, частина друга статті 224, частина друга статті 226 Цивільного кодексу України);
- про визнання нікчемних правочинів недійсними (така потреба може виникнути, зокрема, якщо сторони виконали певні умови нікчемного правочину, якщо він порушує права третіх осіб, якщо він нотаріально посвідчений або зареєстрований у державному органі).
Таким чином, відповідні питання мають вирішуватися господарським судом з урахуванням змісту заявлених позовних вимог та конкретних обставин кожної справи.
В даному спорі оскаржується договір оренди предмета іпотеки, укладений без згоди іпотекодержателя. Тобто, спірний правочин порушує права третьої особи стосовно укладеного договору - ПАТ "Ерсте Банк", а тому підлягає судовому розгляду по суті.
Виходячи з встановлених судом обставин справи спірний правочин слід визнати недійсним відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про іпотеку".
Крім того, апеляційний суд визнає невірною відмову суду першої інстанції в задоволенні поданої позивачем заяви про доповнення до позову. Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Доповнення до позовної заяви подане позивачем 21.06.2012р. в якому до заявлених раніше позовних вимог було додано лише вказівку про площу орендованих приміщень слід вважати збільшенням позовних вимог згідно ст.. 22 ГПК України.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012р. по справі №5010/518/2012-22/22 винесене з порушенням вказаних норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати. Апеляційний суд постановляє нове рішення, яким позов ПАТ «Ерсте Банк»задовольняє повністю. Судові витрати покласти пропорційно на відповідачів.
Керуючись ст.ст. 101,103,104,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Апеляційну скаргу ПАТ «Ерсте Банк»задовольнити повністю.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.07.2012р. у справі №5010/518/2012-22/22 скасувати. Постановити нове рішення, яким позов ПАТ «Ерсте Банк»задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір оренди приміщення від 26.11.10р., укладений між підприємцем ОСОБА_2 та підприємцем ОСОБА_3 щодо оренди нежитлової будівлі (склад, магазин), як знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 площею 4103,3 кв.м.
Судові витрати покласти на відповідачів. Стягнути з підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) в користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк" (03056, м. Київ, вул.. Польова, 24-Д, код ЄДРПОУ 34001693, рах. №29095000000383 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009) 804,75 грн. сплаченого судового збору. Стягнути з підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_2) в користь публічного акціонерного товариства "Ерсте Банк"(03056, м. Київ, вул.. Польова, 24-Д, код ЄДРПОУ 34001693, рах. №29095000000383 в АТ «Ерсте Банк», МФО 380009) 804,75 грн. сплаченого судового збору.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.
ОСОБА_5 Мирутенко
Судді: Л.С. Данко
Н.М. Кравчук
«Повний текст постанови виготовлено 28.09.2012р.»
Судове рішення № 26212385, Львівський апеляційний господарський суд було прийнято 25.09.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5010/518/2012-22/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: