Рішення № 26212123, 25.09.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.12 Справа№ 5015/3215/12

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича компанія „Львівхолод", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Центрагропостач-Захід", м.Перемишляни Перемишлянського району Львівської області

про: стягнення 3 715,11 грн.

Суддя Король М.Р.

Представники:

від позивача: Тиравський Я.І.-представник (довіреність від 28.11.11р.)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 25.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича компанія „Львівхолод" (м.Львів) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Центрагропостач-Захід" (м.Перемишляни Перемишлянського району Львівської області) про стягнення 3715,11 грн. заборгованості з орендної плати.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті орендної плати згідно договору №1758 від 01.10.2011 р.

Ухвалою суду від 01.08.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2012 р.

Представник позивача вимоги ухвали суду від 01.08.2012р. виконав повністю, подав заяву (вх. №18328/12) про уточнення позовних вимог в зв'язку з виявленими неточностями при розрахунку заборгованості, просить стягнути з відповідача 2004,8 грн. боргу, 1200,00 грн. штрафу, 89,59 грн. пені, 17,76 грн. -3% річних. Вказана заява судом прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 25.09.2012 р. представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявна в матеріалах справи), однак поштовим відділенням повернуто до суду поштовий конверт з написом „організація закрита".

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до укладеного договору оренди нежитлового приміщення за №1758 від 01 жовтня 2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича компанія „Львівхолод" (орендодавець) передало в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю „Центрагропостач-Захід" (орендар) нежитлове приміщення в м.Перемишляни по вул. Привокзальна,15 А, що підтверджується актом прийому -передачі нежитлового приміщення за договором №1759 від 01.10.2011 р. Термін дії договору складає з 01 жовтня 2011р. до 31 грудня 2012р.

Згідно п.1.1 договору оренди, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає в тимчасове строкове користування нежитлове приміщення загальною площею 10 кв. м., що знаходиться за адресою: м.Перемишляни, вул. Привокзальна, 15 А, для здійснення орендарем промислового постачання. Дане приміщення знаходиться в належному технічному стані і придатне до використання за цільовим призначенням.

Відповідно до п.2.1. договору, орендна плата встановлюється в розмірі 40 грн. 00 коп. за 1 кв.м., відповідно щомісячна орендна плата становить 400 грн. 00 коп., з ПДВ, виключно за користування орендованим приміщенням.

У відповідності до п. 2.2. договору, орендар здійснює платіж у розмірі 100% місяцної орендної плати протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного договору, шляхом перерахунку коштів на рахунок орендодавця на підставі виставленого рахунку.Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції.Наступні платежі орендар здійснює до 5 числа поточного (звітного) місяця.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі здійснювати орендні платежі у відповідності до розділу 2 даного договору та плату за комунальні послуги.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що передача приміщення. Що орендується, здійснюється за актом приймання-передачі, який свідчить про фактичну передачу приміщення в оренду, і підписується в 5 дений термін з моменту підписання даного договору. (копія акту прийому -передачі нежитлового приміщення за договором №1759 від 01.10.2011 р. міститься в матеріалах справи).

У разі ненадходження орендної плати до 15-го числа місяця, наступного за звітним, орендодовавець розриває договір оренди в односторонньому порядку. (п.8.6. даного договору).

Відповідач своїх зобов'язань за договором з оплати орендної плати належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати, яка станом на 20.06.2012р. становить 2004,80 грн. згідно поданої позивачем заяви про уточнення позовних вимог.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору №1758 від 01.10.2011 р. суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором найму (оренди).

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п.1 т.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч.1 ст.19 цього ж Закону, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 286 ГК України, орендна плата- це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за вищевказаними договорами виконав в повному обсязі, а відповідач, вчасно не вносячи орендної плати порушив взяті на себе договірні зобов'язання, в результаті чого заборгував перед позивачем станом на момент звернення з позовом до суду 2004,80 грн.

У п. 8.1. договору вказано, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в момент виникнення прострочення, та штраф в розмірі трьохмісячної орендної плати.

За прострочення сплати орендних платежів, позивач на підставі п.8.1 договору просить суд стягнути з відповідача на свою користь 89,59 грн. пені та штраф в розмірі трьохмісячної орендної плати -1200,00 грн. (400,00 грн.* 3 = 1200,00 грн.)

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 ГК України

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимого цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 ГК України- видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012).

Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 89,59 грн. та штрафу в сумі 1200,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позовних вимог, відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 17,76 грн., які підлягають стягненню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання зі сплати орендної плати за договором оренди. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Центрагропостач-Захід"(81200, Львівська область, Перемишлянський район, м.Перемишляни, вул.Привокзальна,15 корпус А, ідентифікаційний код 36848366) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-виробнича компанія „Львівхолод" (79034, м. Львів, вул. Угорська, 22, ідентифікаційний код 01553681) 2004,80 грн. заборгованості з орендної плати, 1200 грн. штрафу, 89,59 грн. пені, 17,76 грн.- 3% річних, 1435,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 01.10.2012 р.

Суддя Король М.Р.