ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"01" жовтня 2012 р. Справа № 21/107-12
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Бориспільсільбуд», Київська обл., м. Бориспіль
про стягнення 25 037,21 гривень
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
23.08.2012р. Публічне акціонерне товариство «Трест Київспецбуд» (далі-ПАТ «Трест Київспецбуд»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Бориспільсільбуд»(далі-ТОВ «Трест Бориспільсільбуд»/відповідач) про стягнення 25 037,21 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних підрядних робіт.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 29.08.2012р. порушено провадження у справі №21/107-12 та призначено справу до розгляду на 10.09.2012р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2012р. розгляд даної справи відкладався на 01.10.2012р.
28.09.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв’язку з перебуванням представника останнього в іншому судовому засіданні.
У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З огляду наведеного, враховуючи ненадання позивачем суду доказів, що підтверджують факт відсутності у останнього, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 01.10.2012р., а також закінчення строків для вирішення спору, встановлених ст. 69 ГПК України, судом у задоволенні зазначеного клопотання позивача відмовлено.
В судові засідання 10.09.2012р. та 01.10.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2011 року позивачем були виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи загальною вартістю 25 574,26 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. №1 (форма №КБ-2в) та довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2011р. (форма №КБ-3).
Втім, виконані позивачем роботи відповідач не оплатив, внаслідок чого, з урахуванням проведеного між сторонами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 537,05 грн., за відповідачем утворилось 25 037,21 грн. заборгованості.
Факт проведення між сторонами взаємозаліку зустрічних однорідних вимог підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на протоколі проведення взаємозаліку від 31.12.2011р., відповідно до якого заборгованість позивача перед відповідачем по оплаті вартості наданих послуг генпідряду на суму 537,05 грн. зараховується в рахунок оплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт на суму 25 574,26 грн. Копія зазначеного акту міститься в матеріалах справи.
Відсутність оплати відповідачем вартості виконаних позивачем підрядних робіт підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою ПАТ «Укрсоцбанк»№06-05/67-18834 від 07.09.2012р.
З метою досудового врегулювання даного спору, 27.06.2012р. позивачем було направлено відповідачу вимогу №780, відповідно до якої позивач інформував останнього про наявність заборгованості за спірним актом та вимагав її оплати.
Зазначену претензію відповідач отримав 03.07.2012р., що підтверджується підписом представника останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №04070 1746499 2, на яку відповідач не відповів, та не погасив суму існуючої заборгованості.
Наявність 25 037,21 грн. заборгованості відповідача за спірним актом підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача №1040 від 07.09.2012р.
Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 25 037,21 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних підрядних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. №1 (форма №КБ-2в).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, приписами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 202, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За таких обставин, виходячи з аналізу наведених законодавчих положень, суб’єктного складу та характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами в частині заявленої позовної вимоги підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини в сфері підряду, оскільки угода, яка відбулася між сторонами у вигляді підписання спірного акту за своєю правовою природою є договором підряду.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.10.2011р. у справі № 5005/2708/2011.
Відповідно до статей 837, 854, 530 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З огляду наведеного, підписання відповідачем акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. №1 (форма №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2011р. (форма №КБ-3) без будь-яких заперечень щодо обсягів, якості та вартості виконаних робіт, свідчить про прийняття відповідачем цих робіт, а направлення позивачем 27.06.2012р. вимоги про сплату породжує у відповідача обов’язок по оплаті виконаних робіт у повному обсязі у строки, передбачені ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість виконаних позивачем робіт, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 25 037,21 грн. заборгованості по оплаті вартості виконаних підрядних робіт за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011р. №1 (форма №КБ-2в) підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 24.04.2012р. у справі №5023/8922/11.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 11, 202, 205, 530, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 175, 193 Господарського кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трест Бориспільсільбуд»(08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 84, ідентифікаційний код 13707422) на користь Публічного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд»(04070, м. Київ, вул. Спаська, 31 Б, ідентифікаційний код 04012744) 25 037 (двадцять п’ять тисяч тридцять сім) грн. 21 коп. заборгованості та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 01.10.2012р.
Суддя В.А. Ярема
Судове рішення № 26212069, Господарський суд Київської області було прийнято 01.10.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 21/107-12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: