Рішення № 26211832, 25.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.12 р. Справа № 16/5005/6322/2012за позовом Державного підприємства „Житомирський бронетанковий завод", смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДНІПРО-Промцентр", м. Дніпропетровськ

про стягнення 121 691 грн. 52 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Бордан Т.К. - представник, дов. від 08.07.2012р. №1024;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належними чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 121 691 грн. 52 коп., що складає: 68 520 грн. 00 коп. - заборгованості за роботи по доробці дробильно-подрібнювального агрегату ДЦУС-9.00.000 СБ та 53 171 грн. 52 коп. - інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, його представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належними чином.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до умов Договору від 11.10.2010р. №133, укладеного між відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю „Дніпро-Промцентр", як замовником, та Державним підприємством „Житомирський ремонтно-механічний завод", як виконавцем, останнім було виготовлено та передано відповідачу дробильно-подрібнювальний агрегат ДЦУС9.00.00.000сб.

Згідно Статуту позивача - Державного підприємства „Житомирський бронетанковий завод" Державне підприємство „Житомирський бронетанковий завод" (далі -Підприємство) є державним комерційним підприємством, створеним на державному майні і є повним правонаступником всіх майнових і не майнових прав та обов'язків державного підприємства „Житомирський ремонтно-механічний завод".

В подальшому відповідач звернувся до позивача з листом від 10.06.2011р. №861, в якому просив прийняти дробильно-подрібнювальний агрегат ДЦУС9.00.00.000сб (надалі -агрегат) з метою його доробки та ремонту.

Позивачем у листі від 14.06.2011р. №765 було погоджено прийняття вказаного агрегату для здійснення його доробки шляхом виготовлення посиленого приводного вузла.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Таким чином, сторонами шляхом обміну листами було укладено правочин, відповідно до якого позивач зобов'язався здійснити роботи по доробці дробильно-подрібнювального агрегату ДЦУС-9.00.000.СБ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з актом від 20.06.2011р. приймання-передачі обладнання у відповідності до зазначених листів відповідачем було передано позивачу для проведення ремонту і модернізації на потужностях позивача центробіжну дробилку ДЦУС-9.

Як вбачається з акту від 20.06.2011р. технічної інспекції центробіжної дробилки ДЦУС-9 сторонами було визначено перелік робіт та доробок, які необхідно було здійснити для приведення агрегату до вимог кінцевого користувача.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачем були якісно виконані роботи по доробці дробильно-подрібнювального агрегату ДЦУС-9.00.000.СБ, про що свідчить акт від 09.08.2011р. №3 на суму 68 520 грн. 00 коп.

Отже, відповідач, як замовник доробки агрегату повинен був оплатити за виконані позивачем роботи по доробці агрегату.

З наданих позивачем листів, згідно яких між сторонами вчинено правочин щодо доробки агрегату, не вбачається визначення сторонами строку оплати за здійснену доробку.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу за виконані роботи по доробці агрегату позивачем було виставлено рахунок від 09.08.2011р. №213 на суму 68 520 грн. 00 коп.

Про отримання вказаного рахунку свідчить гарантійний лист відповідача від 09.08.2011р.

Отже, відповідач повинен був розрахуватися за виконані позивачем роботи до 17.08.2011р.

Таким чином, строк оплати за виконані роботи вважається таким, що настав.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення;

- таким чином, після перерахунку інфляційні нарахування за визначений позивачем період становлять 757 грн. 09 коп. (вересень 2011р. -березень 2012р.)

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДНІПРО-Промцентр" (49099, м. Дніпропетровськ, бул. Рубіновий, 10, кв. 78; ідентифікаційний код 30775193) на користь Державного підприємства „Житомирський бронетанковий завод" (12411, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області , вул. Дружби народів, 1; ідентифікаційний код 07620094) 68 520 грн. 00 коп. -заборгованості, 757 грн. 09 коп. -інфляційних нарахувань та 1 609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України

"28" вересня 2012р.