Рішення № 26211668, 27.09.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.12р. Справа № 6/5005/7382/2012

За позовом Товариства з обмеженої відповідальністю "РОШЕН-КРИВБАС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Саївка, П`ятихатський район, Дніпропетровська область

про стягнення 4 721,40 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача: Дробот Ю.П., директор, наказ №73-К від 17.11.2009р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженої відповідальністю "РОШЕН-КРИВБАС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область -далі по тексту -позивача до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Саївка, П`ятихатський район, Дніпропетровська область -далі по тексту -відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 2 849,98грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 2666 від 04.11.2011р., укладеного між позивачем і відповідачем.

Додатково, без посилання на умови вищеназваного договору та чинне законодавство України, за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 247,40грн. і на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у сумі 14,52грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 609,50грн. судового збору.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04.11.2011року між позивачем та відповідачем укладено довгостроковий договір поставки товару № 2666, відповідно до п.1.1 умов якого позивач по видаткових накладних:

-№ К-000004238 від 21.01.2012року на суму 2 277,76грн.;

-№ К-000004239 від 21.01.2012року на суму 389,75грн.;

-№- К-000005626 від 28.01.2012року на суму 483,47грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 3 150,98грн., який відповідач отримав без жодних зауважень щодо якості, кількості та вартості і відповідно до п. 2.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити на протязі 7-ми календарних днів з дати отримання товару, але в порушення умов договору, відповідно до банківських виписок оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 301,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за умовами договору у сумі 2 849,98грн., про що сторони 20.03.2012року склали Акт звірки взаєморозрахунків сторін, який підписали повноважні представники сторін та скріпили печатками.

Приймаючи до уваги, що відповідач навіть після підписання Акту звірки взаєморозрахунків сторін, в порушення умов договору та чинного законодавства України, у добровільному порядку не сплатив заборгованість за умовами вищеназваного договору на загальну суму 2 849,98грн. позивач спочатку звернувся до Жовтоводського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, який своєю Постановою від 16.04.2012року встановив, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2 849,98грн. дійсно має місце, що визнає у повному обсязі і відповідач, але приймаючи до уваги відсутність складу злочину в діях відповідача - в порушенні кримінальної справи було відмовлено, у зв'язку з чим позивач і звернувся до господарського суду з даною позовною заявою.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Враховуючи положення п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд надсилав ухвали про рух справи відповідачу на адресу повідомлену позивачем, яка співпадає з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, однак на адресу господарського суду поверталися конверти з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання". Враховуючи все вищевикладене, господарський суд вважає, що відповідач повідомлений судом про час і місце розгляду справи належним чином.

Враховуючи те, що відповідача належним чином судом було двічі повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвал суду від 29.08.2012р. та від 13.09.2012р. рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач без поважних причин не скористався наданим йому законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представника відповідача.

13.09.2012року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, слухання справи було відкладено до 27.09.2012року, у зв'язку з тим, що відповідач в судове засідання не з'явився, відповідач відзив на позов та витребувані судом документи без поважних причин не надав.

27.09.2012року в судовому засіданні за участю повноважного представника позивача та без участі повноважного представника відповідача справа була розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання, в обґрунтування своїх позовних вимог та залучених у копіях, належним чином завірених, до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

04.11.2011року між позивачем та відповідачем укладено довгостроковий договір поставки товару № 2666, відповідно до п.1.1 умов якого позивач по видаткових накладних:

-№ К-000004238 від 21.01.2012року на суму 2 277,76грн.;

-№ К-000004239 від 21.01.2012року на суму 389,75грн.;

-№- К-000005626 від 28.01.2012року на суму 483,47грн. передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 3 150,98грн., який відповідач отримав без жодних зауважень щодо якості, кількості та вартості і відповідно до п. 2.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити на протязі 7-ми календарних днів з дати отримання товару, але в порушення умов договору, відповідно до банківських виписок оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 301,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за умовами договору у сумі 2 849,98грн., про що сторони 20.03.2012року склали Акт звірки взаєморозрахунків сторін, який підписали повноважні представники сторін та скріпили печатками, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем та по суті спору визнається відповідачем у повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що відповідач навіть після підписання Акту звірки взаєморозрахунків сторін, в порушення умов договору та чинного законодавства України, у добровільному порядку не сплатив заборгованість за умовами вищеназваного договору на загальну суму 2 849,98грн. позивач спочатку звернувся до Жовтоводського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, який своєю Постановою від 16.04.2012року встановив, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2 849,98грн. дійсно має місце, що визнає у повному обсязі і відповідач, але приймаючи до уваги відсутність складу злочину в діях відповідача в порушенні кримінальної справи було відмовлено, у зв'язку з чим позивач і звернувся до господарського суду з даною позовною заявою у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2 849,98грн. на підставі умов довгострокового договору поставки товару № 2666 від 04.11.2011 р., укладеного між позивачем і відповідачем.

Додатково, без посилання на умови вищеназваного договору та чинне законодавство України, за порушення строків оплати отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі 247,40грн. і на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у сумі 14,52грн.

Посилаючись на те, що спір було доведено до суду з вини відповідача, позивач вимагає стягнення з відповідача судових витрат по справі, а саме: 1 609,50грн. судового збору.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих позивачем додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2 849,98грн. повністю підтверджується:

- видатковими накладними:

-№ К-000004238 від 21.01.2012року на суму 2 277,76грн.;

-№ К-000004239 від 21.01.2012року на суму 389,75грн.;

-№- К-000005626 від 28.01.2012року на суму 483,47грн., згідно яких позивач передав відповідачеві обумовлений сторонами товар на загальну суму 3 150,98грн., який відповідач отримав без жодних зауважень щодо якості, кількості та вартості і відповідно до п. 2.2 умов вищеназваного договору зобов'язався оплатити на протязі 7-ми календарних днів з дати отримання товару, але в порушення умов договору, відповідно до банківських виписок оплатив отриманий від позивача товар частково у сумі 301,00грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за умовами договору у сумі 2 849,98грн.;

- Актом звірки взаєморозрахунків сторін підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого печатками, станом на 20.03.2012року, яким відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем у сумі 2 900,98грн.;

- Постановою Жовтоводського МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 16.04.2012року, якою було встановлено, що факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 2 849,98грн. за умовами вищеназваного договору, що визнавав і відповідач, але приймаючи до уваги відсутність складу злочину в діях відповідача в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Оскільки на день розгляду справи у суді матеріалами справи було доведено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 2 849,98грн., яку відповідач по суті спору визнає у повному обсязі, то позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 2 849,98грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, за порушення грошових зобов'язань по своєчасній оплаті отриманого товару, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати у сумі 14,52грн., слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

В задоволенні додаткових вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача, без посилання на умови вищеназваного договору та чинне законодавство України, за порушення строків оплати отриманого товару 247,40грн. пені, слід відмовити.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору у сумі 1 609,50грн., з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,625 Цивільного кодексу України, ст.. 232 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, п.4 ст.80,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги позивача задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІНПП НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рошен-Кривбас" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Каховська, 82А; код ЄДРПОУ 36607787) 2 849,98грн. (дві тисячі вісімсот сорок дев'ять грн. 98 коп.) - основна заборгованість; 14,52грн. (чотирнадцять грн. 52 коп.) - інфляційні втрати; 1 609,50грн. (одна тисяча шістсот дев'ять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 28.09.12р. Згiдно з оригіналом Помічник судді В.С. Лисаченко