Ухвала суду № 26211579, 25.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/47217/12

Колегія суддів Вищий адміністративний суд України у складі:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Бондар І. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКоростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову та ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 рокуу справі№ 0670/83/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сатурн»доКоростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області проскасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року у справі № 0670/83/12, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 року у справі № 0670/83/12, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 0000641601 від 09.12.2011 року.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Коростенська об'єднана державна податкова інспекція Житомирської області звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, п. 102.1 ст. 102, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, п.п. 4.6.7 розділу V «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Сатурн»проти доводів заявника заперечує, просить залишити в силі судові рішення у справі.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем здійснено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за наслідками якої складено акт від 30.11.2011 року №1756/15-02, яким зафіксовано порушення підприємством вимог п. 102.1 ст. 102, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, пункту 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 року, що призвело до завищення суми від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000641601, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 308 748 грн.

Судами встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачеві податковим органом за жовтень 2011 року залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту, стало порушення вимог пункту 4.6.7 розділу 5 Порядку № 41 та п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 цієї ж статті).

Відповідно до пп. "б" п. 200.4 ст. 200 цього Кодексу залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Пункт 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25.01.2011 року, про порушення норм якого зазначено в оскарженому податковому повідомленні-рішенні, регулює порядок заповнення рядку 21.3 декларації по податку на додану вартість в разі збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Як зазначено в судових рішеннях з посиланням на акт перевірки відповідача позивачем був заповнений рядок 24. Суди встановили відсутність методологічних помилок при заповненні позивачем податкової декларації.

За таких обставин відповідач не зазначив суті допущеного позивачем порушення ані в акті перевірки, ані довів факт такого порушення під час судового розгляду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів про задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області № 0000641601 від 09.12.2011 року.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про порушення п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, якою передбачено право податкового органу самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, оскільки судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлено відсутність підстав для його реалізації.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 року у справі № 0670/83/12 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2012 року у справі № 0670/83/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак