Ухвала суду № 26211523, 24.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" вересня 2012 р. м. Київ К/9991/50546/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі -Зозуля Ю.В.,

за участю представників:

позивача -Бражиненко-Божкова О.О.,

відповідача - Шевченко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2012

у справі № 2а/1270/473/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз»

до 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську;

2. Головного управління Державної казначейської служби України в Луганській області

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення з державного бюджету суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за червень 2011 року в розмірі 14451693, 00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2012, позовні вимоги ПАТ "Луганськтепловоз" задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську щодо ненадання ГУ ДКС України в Луганській області висновку із зазначенням заявленої ПАТ «Лугансктепловоз»суми, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 14451693,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Лугансктепловоз»суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року в сумі 14451693,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи на наступне.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Луганськтепловоз»зареєстроване в якості суб'єкта господарської діяльності виконавчим комітетом Луганської міської ради від 27.04.2011 за №13821050012002275 (т.1.а.с.7-10), зареєстроване платником податку на додану вартість у Спеціалізованій ДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську (т.1.а.с.11).

У встановленому порядку, позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість згідно форми декларації, затвердженої Наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41 за червень 2011 року в сумі 14451693,00 грн. з розрахунками, відповідними додатками та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (т.1.а.с.12-25, 42-47).

Відповідно до вищезазначеної форми декларації розрахунок суми бюджетного відшкодування зазначений в додатках:

- додаток № 2 - Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2), у якому розшифровується від'ємне значення, що виникло у розрізі періодів його виникнення, відстежується його фактично сплачена у попередньому періоді частина та виводиться показник рядку 24 декларації ("мінус", що переходить на наступний період).

- додаток № 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)», в якому зазначене формування суми бюджетного відшкодування, значення якої переходить до рядка 23 декларації.

На підставі наказу податкового органу №421 від 02.09.2011, прийнятого відповідно до п. 78.1.8 ст. 78 ПК України, відповідачем-1 проведена документальна невиїзна перевірка правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування, за результатами якої складено акт № 481/08-3/05763797 від 25.10.2011 (т.1.а.с.48-61), в якому встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст. 200 ПК України, а саме: завищення суми від'ємного значення в декларації за червень 2011 року на суму 17489537,00 грн. Перевіркою підтверджено, відображене ПАТ «Луганськтепловоз»у декларації за червень 2011 року, бюджетне відшкодування 8857204,00 грн. Перевіркою не підтверджено, відображене ПАТ «Луганськтепловоз»у декларації за червень 2011 року, бюджетне відшкодування у розмірі 5594489,00 грн. з причин неотримання довідок зустрічних звірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання.

В ході проведення перевірки направлено запити на проведення зустрічних звірок постачальників ПАТ «Луганськтепловоз», серед яких виявлено платників, якими надано ризиковий кредит, у тому числі: TOB «Іннгаз»на суму 775260,00 грн., TOB «Діоніс-2007»- 2865180,00 грн., TOB «Віра МТ»- 1465900,00 грн.

За результатами направлених запитів на зустрічні перевірки TOB «Іннгаз», TOB «Діоніс-2007»та TOB «Віра МТ»- відповіді не отримано.

Як зазначено у розділі 2 акта № 481/08-3/05763797 від 25.10.2011, під час перевірок документи надано позивачем у повному обсязі, суцільним порядком перевірені декларації та уточнюючи розрахунки до декларацій з ПДВ з додатками, всі податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, договори в сфері ЗЕД та вантажно-митні декларації на експорт та імпорт продукції за цей період; вибірковим порядком перевірені інші документи (виписки з банківських рахунків, касові та банківські документи, платіжні документи, зворотно-сальдові відомості, головні книги, акти виконаних робіт, товарно-транспортні документи, накладні на оприбуткування, рахунки - фактури).

Податковим органом не заперечується відсутність зауважень щодо первинних документів позивача в підтвердження реальності господарських операцій. В акті, також, зазначено, що позивач платіжними дорученнями сплатив постачальникам за товар із зазначенням у складі вартості товарів (послуг) сум ПДВ.

Подані позивачем 03.10.2011 уточнюючі декларації, не торкнулися суми бюджетного відшкодування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з п. 200.7. ст. 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому, до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.12. ст. 200 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби, орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після тримання висновку органу державної податкової служби.

Проте, як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, всупереч вищезазначеним нормам податкового законодавства, податковим органом не направлено висновок до органу казначейства, кошти на рахунок позивача не надходили.

Зі змісту п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України вбачається, що податковий орган, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб передбачений законом, а саме за наслідками перевірки, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.

Чинним податковим законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.

Зокрема, як було вірно встановлено судом першої інстанції, діюче податкове законодавство не пов'язує право господарюючого суб'єкта - платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ з проведенням або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Доводи податкового органу про неотримання матеріалів зустрічних перевірок, правомірно не прийняті судами до уваги, оскільки проведення податковим органом такої перевірки не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Щодо посилання податкового органу про непідтвердження бюджетного відшкодування ПДВ по ланцюгам 5594489,00 грн. з причин неотримання довідок зустрічних звірок по ланцюгу постачання, у тому числі: TOB «Іннгаз»на суму 775260,00 грн., TOB «Діоніс-2007»- 2865180,00 грн., TOB «Віра МТ»- 1465900,00 грн., то слід зазначити, що на підтвердження фактичного виконання господарських операцій з вказаними контрагентами позивач надав первинні бухгалтерські документи, які підписані уповноваженими особами та досліджувалися під час проведення перевірок позивача.

Крім того, покупець не може нести відповідальність за несплату податків продавцями та це не є підставою для відмови позивачу в праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, внаслідок порушення податкової дисципліни з боку контрагентів платника податку.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Згідно з Постановою КМ України № 39 від 17.01.2011 «Про затвердження порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість», відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості позовних вимог в частині визнання бездіяльності протиправною та стягнення бюджетного відшкодування із державного бюджету України в сумі 17489537,00 грн.

За наведених обставин, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.04.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.А. МоторнийСудді І.В. Борисенко В.В. Кошіль