Ухвала суду № 26211286, 24.09.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 року м. Київ К-32085/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2008

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009

у справі № 6/366

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Помічнянський елеватор"

до Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Помічнянський елеватор" (позивач) звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції (відповідач) №000342310/0 від 20.09.2007, №0000342310/1 від 10.10.2007 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств за основним платежем в сумі 112877,00 грн., штрафними (фінансовим) санкціями в сумі 11287,70 грн., а всього в сумі 124164,70 грн.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2008, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009, позов задоволено повністю.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.06 по 30.06.07, складений акт №23/2310/00951899 від 14.09.2007, в якому зафіксовано порушення позивачем пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.3. Порядку складання декларації з податку на прибуток, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 №143, що призвело до заниження скоригованого валового доходу за перше півріччя 2007 року на 267804,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення пп.5.3.2 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: позивач в колонці 5 «Балансова вартість запасів усього на кінець звітного періоду»розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів таблиці 1 (додаток К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік) включив вартість запасів, які використані для поліпшення основних фондів у 2006 році в сумі 183704,00 грн., внаслідок чого завищено суму убутку балансової вартості запасів (рядок 04.2 декларації з податку на прибуток за 2006 рік) та відповідно завищено суму скоригованих валових витрат за 2006 рік на 183704,00 грн.

Позивачем включено в І кварталі 2007 року в рядок 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року) декларації з податку на прибуток 266215,00 грн. Дана сума перенесена з декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік.

Внаслідок викладених порушень в акті перевірки, від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2006 рік без врахування такого значення за 2005 рік становить 82511,00 грн. (266215-183704). За висновком Добровеличківської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_4 занижено суму податку на прибуток за 1 півріччя 2007 року на 112877,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000342310/0 від 20.09.2007, яким визначено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на прибуток (доходи) приватних підприємств в загальному розмірі 124164,70 грн. (основний платіж - 112877,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 11287,70 грн.).

За наслідками адміністративного оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення, скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін. На підставі даного рішення, 10.10.2007 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000342310/1 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 124164,70 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до умов укладених позивачем з ПП «Об'єднана елеваторна компанія»(комітент) договорів комісії, позивач як комісіонер взяв на себе зобов'язання за дорученням та за рахунок комітента за винагороду вчинити угоди щодо придбання від свого імені товару, а саме: ячменю фуражного, в кількості, за ціною та строки, які встановлювалися в додаткових угодах до цих договорів.

На виконання договорів комісії позивачем у межах періоду, що перевірявся, отримано грошові кошти від комітента на загальну суму 2615270,00 грн. в якості авансових внесків, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями.

Виходячи з аналізу документів бухгалтерського обліку, відповідачем зроблений висновок, що частина грошових коштів, що надійшла на поточних рахунок позивача, використана позивачем на власні господарські потреби, а не на придбання товару за договорами комісії, у зв'язку з чим позивачем занижено скоригований валовий доход на суму 267804,00 грн.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, спірні договори комісії укладені позивачем з дотриманням норм законодавства, що регулює вказані правовідносини в установленому порядку недійсними не визнані.

Враховуючи те, що комісіонер з об'єктивних причин не зміг організувати придбання товару на умовах, встановлених в договорах, а саме: через відсутність у регіоні товару, що за своїми якісними показниками та/чи ціною відповідав би вимогам комітента, суми одержаної передоплати було повернено на рахунок комітента відповідно до його вимог в повному обсязі.

Відповідно до абз. 4 пп. 7.9.1 п. 7.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

Операції між комітентом та комісіонером в межах договорів комісії не є продажем товарів (робіт, послуг), оскільки перехід права власності на товари (роботи, послуги) між комітентом та комісіонером не відбувається (п.1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Жодних обмежень, виключень, спеціальних правил щодо дотримання платником податків цільового призначення отриманих коштів у зв'язку із виконанням договору комісії законом не встановлено. На момент виникнення спірних правовідносин, законодавство не передбачало обов'язок комісіонера обліковувати грошові кошти, отримані як передоплата за договорами комісії, окремо від власних грошових коштів з метою їх індивідуалізації та збереження можливості підтвердити їх цільове використання, к зв'язку з чим позивач правомірно не включив до складу валового доходу грошові кошти.

Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, акт перевірки №23/2310/00951899 від 14.09.2007 не містить жодної вказівки на кількість (перелік), реквізити, та істотні умови (термін повернення авансового платежу комітенту), договорів комісії, що давало б підставу посадовим особам податкового органу стверджувати про отримання позивачем доходу.

Грошові кошти за авансовими платежами, які були отримані позивачем за період, що перевірявся, повному обсязі повернуті комітенту, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності включення вартості запасів, що були використані для поліпшення основних фондів, до валових витрат, беручи до уваги наступне.

За даними податкового обліку позивача, сукупна балансова вартість основних фондів на 01.01.2006 року складає - 5690936,00 грн., 10 відсотковий ліміт витрат на 2006 рік на поліпшення основних фондів, відповідно, складає - 569094,00 грн.

Підприємством вартість придбаних для використання у господарській діяльності матеріалів та запасних частин по даті придбання відноситься до складу валових витрат по ряд. 04.1 декларації з податку на прибуток «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)».

Якщо у подальшому матеріали та запасні частини використовуються для поліпшення основних фондів, підприємство на вартість матеріалів та запасних частин, використаних для поліпшення основних фондів, зменшує витрати по ряд. 04.10 декларації з податку на прибуток «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)», та збільшує валові витрати по ряд. 4.10 декларації з податку на прибуток «витрати на поліпшення основних фондів та нафтогазових свердловин».

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачено коригування у податковому обліку по приросту (убутку) балансової вартості запасів, використаних для поліпшення основних фондів у межах 10 відсотків балансової вартості основних фондів на початок розрахункового кварталу.

Згідно з даними декларації, фактичні обсяги поліпшень основних фондів з використанням запасів, здійснені позивачем наростаючим підсумком за 2006 рік і становили 231624,00 грн. (Додаток К1/1 таблиця 3 Декларації), тобто є меншими, ніж 10 % сукупної балансової вартості усіх груп основних фондів на початок звітного періоду. У зв'язку з чим, позивач правомірно включив вартість запасів, що були використані для поліпшення основних фондів, до валових витрат.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції Кіровоградської області - відхилити.

Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 01.07.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: О.А. Моторний

Судді І.В. Борисенко

В.В. Кошіль