Постанова № 26210266, 11.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2012 року 12:26 справа № 2а-9803/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., при секретарі судового засідання Павлюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

Україн до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю представників сторін:

від позивача: Ашмінець І.В.,

від відповідача: Куришко О.Я.

На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податковим органом протиправно винесено податкові повідомлення-рішення про сплату грошового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, оскільки позивачем платіжним дорученням №157 від 18.02.2011р. сплачено грошове зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Представником відповідача в судовому засіданні надано усні та письмові заперечення щодо заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Гадяцькою МДПІ відповідно до наказу від 24.02.2012р. №203 проведено документальну невиїзну перевірку філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України»Газопромислове управління «Полтавгазвидобування»по питанню своєчасності сплати самостійно визначених грошових зобов'язань по платі за користування надрами по Гадяцькому, Куличихинському, Тимофіївському, Валюхівському, Римарівському родовищах та по Підлісківській площі за четвертий квартал 2010 року. За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт перевірки від 01.03.2012р. №22/15/00153100.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивачем у перевіряємий період не своєчасно сплачено узгоджене зобов'язання за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення із порушенням термінів встановлених п. 263.12 ст.263 Податкового кодексу України.

У зв'язку із встановленням порушеннями Гадяцькою міжрайонною державною податковою інспекції Полтавської області винесено податкові повідомлення-рішення від 19.03.2012р. №0000151801 яким на позивачеві за несвоєчасну сплату плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення накладено штраф у розмірі 568071,85грн. (328 календарних днів) та від 24.04.2012р. №0000241801 яким на позивача за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення накладено штраф у розмірі 568071,85грн. (328 календарний день).

З наявних матеріалів справи та пояснень учасників судового розгляду, судом встановлено, що узгоджене зобов'язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за четвертий квартал 2010р. фактично сплачено 13.01.2012р. платіжним дорученням №225.

Позивач вважає зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та просить скасувати їх, оскільки суму грошового зобов'язання сплачено позивачем своєчасно, отже підстави для накладення штрафних санкцій відсутні.

Згідно п.8.2 ст.8 Податкового кодексу України, визначено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п.31.1 ст.31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 Податкового кодексу України, платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Відповідно до пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Податкового кодексу України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин до закінчення визначеного розділом II ПК України граничного строку подання податкових розрахунків за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, подає за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин органу державної податкової служби: за місцезнаходженням у межах території України ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини; за місцем обліку платника у разі розміщення ділянки надр, з якої видобуто корисні копалини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до пп. 263.11.3 п. 263.11 ст. 263 Податкового кодексу України, податковий розрахунок подається платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав дозвіл на початок (продовження) виконання роботи підвищеної небезпеки або експлуатації об'єкта.

Згідно з п. 263.12 ст. 263 Податкового кодексу України, платник протягом десяти календарних днів після закінчення граничного строку подання податкового розрахунку за податковий (звітний) період сплачує податкові зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин у сумі, визначеній в розрахунку з плати, поданому ним органу державної податкової служби.

Підпунктом 263.13.1 п.263.13 ст.263 Податкового кодексу України визначено, що платник несе відповідальність за правильність обчислення суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання органам державної податкової служби відповідних розрахунків згідно з нормами цього Кодексу та інших законів України. Контроль за правильністю обчислення, своєчасністю і повнотою справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин до бюджету здійснюють органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби для забезпечення контролю за правильністю обчислення платником суми плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині визначення обсягу (кількості) видобутих корисних копалин у межах наданої йому ділянки надр, а також коригуючих коефіцієнтів згідно з пунктом 263.10 цієї статті у встановленому законодавством порядку можуть залучати центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду, а також у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

При цьому в разі не дотримання платником податків та зборів сплати узгоджених платежів, до таких застосовуються штрафні санкції на підставі норм ст. 126 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, норми чинного законодавства і також те, що перевіркою встановлено факт несвоєчасної сплати узгодженого зобов'язання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за четвертий квартал 2010 року, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 11, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Н.М. Клименчук