Постанова № 26210169, 19.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 вересня 2012 року № 2а-9769/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арком ЛТД"до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової службипровизнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу № 699 від 14.06.2012

за участю:

представника позивача -Пінтова В.В. (довіреність б/н від 10.05.2012),

представника відповідача -Макара О.З. (довіреність № 34/9/10-109 від 05.08.2011),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.09.2012 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арком ЛТД" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу № 699 від 14.06.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки отриманий від відповідача лист про надання інформації та її документального підтвердження № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 не містив жодних посилань на встановлені Податковим кодексом України випадки та підстави, які надають право податковому органу направляти запит платнику податків та зобов'язувати його надати інформацію та документи, то позивач розглянувши зазначений лист повідомив відповідача про те, що той діє з порушенням вимог закону та відмовив йому у виконанні його незаконних вимог. Водночас позивач зазначив про те, що оскільки запиту від відповідача складеного відповідно до вимог законодавства не надходило, то у нього були відсутні правової підстави для призначення перевірки.

Також позивач зазначив про те, що відповідачем в порушенням вимог Податкового кодексу України не було пред'явлено чи надіслано на його адресу направлення на проведення перевірки, а натомість було направлено повідомлення про проведення перевірки направлення якого у випадку проведення документальної позапланової виїзної перевірки Податковим кодексом України не передбачено.

У судовому засіданні 19.09.2012 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 16.08.2012 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі. Свої заперечення проти позову відповідач обґрунтовує тим, що наказ на проведення перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а оскаржувані дії податкового органу не породжують, не змінюють та не припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно - правових відносин. Також відповідач зазначив про те, що позивачу було направлено лист № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 про надання інформації та її документального підтвердження, в якому було запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин з ТОВ «Комплекс Айсем АГ», формування витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно виписаних накладних, актів виконаних робіт (послуг), податкових накладних за липень 2011 року, відповіді на який не було надано.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.09.2012 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арком ЛТД" направлено запит оформлений листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 "Про надання інформації та її документального підтвердження" , в якому зазначено про те, що на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 та пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства вона просить надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин з ТОВ "Комплекс Айсем АГ", формування витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно виписаних ТОВ «Комплекс Айсем АГ»накладних, актів виконаних робіт (послуг), податкових накладних за липень 2011 року. Зазначеним листом також було визначено перелік первинних, бухгалтерських та інших документів, які необхідно надати з метою документального підтвердження господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальником ТОВ "Комплекс Айсем АГ".

Листом № 01-06/01 від 01.06.2012 від 01.06.2012 "Про надання інформації та її документальне підтвердження" Товариство з обмеженою відповідальністю "Арком ЛТД" повідомило Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про те, що у запиті оформленому листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 "Про надання інформації та її документального підтвердження" відсутні посилання на встановлені законом підстави, відповідно до яких податковий орган має право вимагати, а платник податків має надати інформацію та її документальне підтвердження, з огляду на що зазначений запит є незаконним, а отже необов'язковим для виконання.

14.06.2011 начальником Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби видано наказ № 699 "Про проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ "Арком ЛТД", яким у зв'язку з ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий запит органу податкової служби, наказано провести виїзну позапланову перевірку "Арком ЛТД" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Комплекс Айсем АГ" на 5 робочих днів, а саме, з 18.06.2012 по 22.06.2012.

Зазначений наказ разом з повідомленням № 218/22-9 від 14.06.2012, яким повідомлено про те, що з 18.06.2012 буде проводитися перевірка згідно з наказом № 699 від 14.06.2011, направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арком ЛТД".

22.06.2012 Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби було складено акт № 657/22-9/35427348, відповідно до якого було проведено перевірку з питання фактичного місцезнаходження ТОВ «Арком ЛТД»за результатами якої встановлено, що фактична адреса ТОВ «Арком ЛТД»: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28, корп.2, кв. 2, однак за адресою м. Київ, ТОВ "Арком ЛТД" договір оренди на приміщення не укладався.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арком ЛТД" вважаючи, що податковим органом було протиправно направлено йому лист № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 та повідомлення № 218/22-9 від 14.06.2012, однак не надіслано направлення на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, а також не погоджуючись з наказом № 699 від 14.06.2012, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Пунктом 1 абзацу 3 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, встановлено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із абзацом 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, податковий орган має право звернутися до платників податків із письмовим запитом про подання інформації та її документального підтвердження у випадку якщо за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та платники податку зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті та її документальне підтвердження податковому органу, та звільняється від цього обов'язку тільки у випадку, якщо запит не відповідає вимогам викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України.

Відповідачем в запиті оформленому листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 вказано, що підставами для направлення запиту є пункт 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а також він містить посилання на підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, як на підставу для проведення позапланової виїзної перевірки у випадку ненадання відповідних пояснень та документального підтвердження, в ньому визначено контрагента щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин з яким позивач має надати пояснення та їх документальне підтвердження, а також визначено перелік документів, які мають бути надані з метою документального підтвердження господарських відносин.

Позивач зазначаючи про невідповідність запиту оформленого листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 вимогам чинного законодавства посилається на те, що в ньому не зазначено підстав для надіслання запиту, у той час, як в запиті міститься посилання на пункт 73.3 статті 73 та підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, якими чітко визначено підстави для надіслання запиту.

Таким чином, посилання позивача на невідповідність запиту вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України не знайшли свого підтвердження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що у позивача були наявні правові підстави для надіслання позивачу запиту оформленого листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 та позивач повинен був надати у строки встановлені Податковим кодексом України визначену у запиті оформленому листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 інформацію та її документальне підтвердження, чого ним не було виконано.

Відповідно до пункту 75.2 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, документальна виїзна перевірка, може бути проведена за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, у випадку якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, за умови прийняття керівником органу державної податкової служби наказу про її проведення.

Відповідно до пояснень наданих представником відповідача підставою для проведення документальної невиїзної перевірки позивача стало не надання позивачем у десятиденний строк відповіді на запит оформлений листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012, який було направлено у зв'язку з виявленням фактів, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, у зв'язку з чим, було винесено наказ №699 від 14.06.2012, яким призначено виїзну позапланову перевірку позивача.

Факт не надання позивачем відповіді на запит оформлений листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 позивачем не заперечується та підтверджується листом № 01-06/01 від 01.06.2012.

Таки чином, оскільки позивачем не було надано відповідної інформації та її документального підтвердження у відповідь на запит відповідача оформлений листом № 2704/10/22-910 від 21.05.2012 щодо надання пояснень та їх документального підтвердження щодо порядку відображення в бухгалтерському та податковому обліку господарських відносин з ТОВ "Комплекс Айсем АГ", формування витрат та податкового кредиту сум податку на додану вартість згідно виписаних ТОВ «Комплекс Айсем АГ»накладних, актів виконаних робіт (послуг), податкових накладних за липень 2011 року, то у відповідача були наявні правові підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Комплекс Айсем АГ" .

Наказом № 699 від 14.06.2012 було призначено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Комплекс Айсем АГ".

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позивачем було правомірно видано наказ № 699 від 14.06.2012.

Щодо скарження позивачем дій відповідача щодо направлення повідомлення № 218/22-9 від 14.06.2012 та не надсилання направлення на проведення документальної позапланової перевірки, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Пунктами 78.4 та 78.5 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, факт неотримання платником податків направлення на проведення виїзної позапланової перевірки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки платника податків шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а він лише може бути підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної.

Водночас ні нормами Податкового кодексу України, ні нормами інших нормативно - правих актів не передбачено жодних наслідків для платника податків у випадку направлення на його адресу повідомлення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином дії відповідача щодо направлення повідомлення № 218/22-9 від 14.06.2012 та не надсилання направлення на проведення документальної позапланової перевірки не є юридично значеним для позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, отже самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов'язки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки дії відповідача щодо направлення повідомлення № 218/22-9 від 14.06.2012 та не надсилання направлення на проведення документальної позапланової перевірки самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом визнання зазначених дій протиправними, а отже позовні вимоги в частині щодо визнання протиправними дій відповідача щодо направлення повідомлення № 218/22-9 від 14.06.2012 та не надсилання направлення на проведення документальної позапланової перевірки є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Арком ЛТД" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу № 699 від 14.06.2012 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Повний текст постанови виготовлено 26.09.2012