Постанова № 26210125, 27.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 вересня 2012 року № 2а-6694/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про

скасування податкового повідомлення-рішення №008542303 від 28.11.2011 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), про скасування податкового повідомлення-рішення №008542303 від 28.11.2011 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки останнім не було допущено порушень вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» при взаємовідносинах з ТОВ «СКБ «Сухіна» (код за ЄДРПОУ 32385824) та правомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість відповідно до податкової накладної датованої квітнем 2005 року. Позивач звертав увагу суду на те, що відповідно до чинного законодавства, первинні документи і додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.) повинні зберігатися 3 роки.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки при проведенні перевірки позивача, останнім не надано жодних підтверджуючих документів щодо взаємовідносин з ТОВ «СКБ «Сухіна», крім того позивачем повідомлено, що за період з 01.01.2008 р. по 30.08.2011 р. він не мав відносин ТОВ «СКБ «Сухіна».

В судове засідання 13.09.2012 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник відповідача.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «СКБ Сухіна» (код за ЄДРПОУ 32385824), ТОВ «Контракт Індастрі» (код за ЄДРПОУ 32385824), ТОВ «Леард»(код за ЄДРПОУ 36888613), ТОВ «Альфара»(код за ЄДРПОУ 37251667) за період з 01.01.2008 р. по 30.08.2011 р., за результатами якої, відповідачем було складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки позивача щодо взаємовідносин з ТОВ «СКБ Сухіна»(код за ЄДРПОУ 32385824), ТОВ «Контракт Індастрі»(код за ЄДРПОУ 32385824), ТОВ «Леард»(код за ЄДРПОУ 36888613), ТОВ «Альфара»(код за ЄДРПОУ 37251667) за період з 01.01.2008 р. по 30.08.2011 р. від 14.11.2011 р. № 2389/23-03/23153143, (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, позивачем порушено вимоги п.п.7.4.5, п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «СКБ «Сухіна» (код за ЄДРПОУ 32385824) всього на суму 116667,00 грн., в тому числі за березень 2008 р. на суму 104971,00 грн., за березень 2011 р. на суму 4306,00 грн., за квітень 2011 р. на суму 7390,00 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення. №0008542303 від 28.11.2011р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на загальну суму 11697,00 грн, з яких 11696,00 грн., - за основним платежем, а 1,00 грн, - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 23.05.1995 р., взято на податковий облік у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва 23.05.1995 р., зареєстровано як платник податку на додану вартість 24.09.1997 р.

З матеріалів справи вбачається, що 26.05.2008 року позивачем до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва був поданий уточнюючий додаток 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», згідно якого відображено операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту на суму 116667,00 грн. від ТОВ «СКБ «Сухіна», період виписки податкової накладної –квітень 2005 року.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Відповідно до п. 9.6 ст. 9 цього ж Закону свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання. Зі змісту наведених положень Закону випливає, що у податковому обліку податкова накладна є тим документом, який складається у момент виникнення податкових зобов'язань і визначається як розрахунковий документ, що підтверджує вчинення певної господарської операції, за якою виникають податкові зобов'язання, породжує у платника податку обов'язки та права щодо нарахування та сплати податку на додану вартість, характер яких залежить від статусу платника (продавець чи покупець), в тому числі підтверджує право покупця на нарахування податкового кредиту. Податкова накладна має силу податкового і одночасно розрахункового документа за умови її складання особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Листом від 03.09.2012 року вих. №0309 позивач повідомив суд, що не має можливості надати для огляду суду первинні документи (договір, рахунок, накладні, виписки банку), підтверджуючі взаємовідносини позивача з ТОВ «СКБ «Сухіна» за 2005 рік, оскільки вони були загублені.

Суд звертає увагу, що позивачем також не було надано доказів вжиття дій щодо відновлення втрачених документів, зокрема, звернення до ТОВ «СКБ «Сухіна» для надання втрачених (загублених) первинних документів, на підставі яких позивачем 26.05.2008 року до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва був поданий уточнюючий додаток 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», згідно якого відображено операції з придбання з ПДВ, які надають право формування податкового кредиту на суму 116667,00 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «СКБ «Сухіна».

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи той факт, що позивачем не надано жодних доказів обґрунтованості формування податкового кредиту по взаємовідносинах позивача з ТОВ «СКБ «Сухіна» відповідно до податкової накладної, датованої квітнем 2005 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Відповідачем, як суб"єктом владних повноважень доведено правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Українська незалежна телерадіокомпанія "Заграва" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №008542303 від 28.11.2011 р. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко