Постанова № 26210079, 20.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2012 року 16:50 № 2а-11624/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянув в порядку скороченого провадження адміністративну справу, провадження в якій відкрито відповідно до ухвали суду від 27.08.2012 року,

За позовом

Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС

до

Державного підприємства «Укроборонресурси»

про

стягнення податкової заборгованості у розмірі 296 991,96 грн.,-

вимога про що ґрунтується на: викладених в позовній обставинах; довідці про наявність заборгованості станом на 16.08.2012; податкових деклараціях із плати за землю за 2011 та 2012 роки, де позивачем самостійно визначено податкові зобов’язання; податковій вимозі № 3320 від 06.09.2011 з доказами її вручення відповідачу; картці особового рахунку платника податків станом на 15.08.2012; з урахуванням заперечень відповідача, згідно яких відповідач не погоджується із вимогами позивача та зазначає про відсутність його обов’язку сплачувати земельний податок за земельні ділянки, оскільки ними фактично не користується, а також не має можливості сплачувати зазначені суми боргу з власних коштів, оскільки оперує коштами МОУ; а також з урахуванням того, що заява позивача від 12.09.2012 про збільшення розміру позовних вимог повернута позивачу відповідно до ухвали суду від 20.09.2012, як така, що не відповідає положенням статті 106 КАС України.

Керуючись положеннями: статті 67 Конституції України; а також нормами Податкового кодексу України, а саме: розділу XIII «Плата за землю», п. 56.11. («не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків»), п/п. 14.1.175., п. 59.4. («податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення»), п.87.1., п. 95.1., п. 95.3., п/п. 14.1.137., п/п. 20.1.18., п. 41.5. (щодо органу стягнення),

розглянувши виходячи з вищенаведених приписів законодавства доводи позивача та заперечення відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів оскарження або скасування рішення позивача (податкової вимоги), на підставі якого він просить стягнути суму боргу, яке є чинним і підлягає виконанню відповідачем та, окрім цього, враховуючи, що зазначене рішення не виконано відповідачем у добровільному порядку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на положеннях згаданих вище правових актів є обґрунтованими, з урахуванням чого надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку скороченого провадження про задоволення адміністративного позову.

З приводу ж поданих відповідачем заперечень проти позову, згідно яких відповідач по суті не погоджується із рішенням на підставі якого позивач просить стягнути кошти, зазначаючи про відсутність його обов’язку сплачувати земельний податок за земельні ділянки, оскільки ними не користується, а також не має можливості сплачувати зазначені суми боргу з власних коштів, оскільки оперує коштами МОУ, суд зазначає, що наведені заперечення не стосуються предмету доказування у даній справі.

В контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу по земельному податку, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення даної заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Рішення суб'єкта владних повноважень (податкова вимога), на підставі якого позивач просить стягнути суму податкового боргу, не є предметом позову у даній справі, а отже подані відповідачем заперечення, як зазначено вище не стосуються предмету доказування у даній справі та не можуть братися судом до уваги у даній справі. Наведене відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 09.04.2012 р. № К-10088/09 (номер рішення в ЄДРСР - 23599386).

В даному випадку податкові зобов’язання самостійно визначені позивачем у податковій декларації, а отже є узгодженими та несплаченими у встановлений строк, у зв’язку з чим набули статусу податкового боргу, з урахуванням чого та на підставі наведених вище норм податкового законодавства, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-162, ст.ст. 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Укроборонресурси»(код 24967600; адреса: 03039, м. Київ, проїзд Саперно-Слобідський, 3) на користь бюджету податковий борг по земельному податку у розмірі 296 991,96 грн. (двісті дев’яносто шість тисяч дев’ятсот дев’яносто одна гривня 96 коп.).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ч 8 ст. 183-2, ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Кармазін