Постанова № 26210040, 14.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 вересня 2012 року 09:42 № 2а-9919/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача -Приходько Л.В. (довіреність від 07.07.2012 р. № 757)

від відповідача -Пашкурний В.О. (довіреність від 13.09.2012 р. № 6657/8/10-008), Огнарьов Є.А. (довіреність від 12.09.2012 р. № 7346/10/10-009)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПСпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.02.2012 р. № 0000172220,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва Публічне акціонерне товариство «Автомобільна компанія «Укртранс»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172220 від 16.02.2012 р., відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток іноземних юридичних осіб»на 84 630 грн. за основним платежем та на 21 157,50 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що сплачував компаніям-резидентам республіки Польща кошти за перевезення вантажів. Ці перевезення здійснювались за замовленням іншої компанії-нерезидента Geodis BM Alsace (Франції). При виконанні перевезень позивач виступав експедитором, нерезидент Франції (Geodis BM Alsace) - замовником, а компанії-резиденти Республіки Польща - перевізниками. Відповідно до зазначеного, як по суті зазначає позивач, кошти іноземного клієнта, які надходили позивачу від одного нерезидента, були перераховані позивачем іноземному перевізнику, а отже, оскільки перерахування коштів мало «транзитний»характер, кошти, отримані резидентами Республіки Польща не підлягають обкладанню податком на фрахт за ставкою 6%, оскільки джерело цих доходів нерезидента не є походженням з України, а кошти перераховувались через позивача «транзитом».

Відповідно, як зазначає позивач у позові, перерахування цих коштів не є витратами експедитора, а є витратами клієнта.

ДПІ з підстав, викладених в Акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим та просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач проти позову заперечує та з підстав, викладених в акті перевірки, вважає спірне рішення законним та обґрунтованим, у задоволенні позову просить відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 14.09.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва проведено документальну планову перевірку ПАТ «АК «Укртранс»(код з ЄДР 22890514; адреса: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, 83-А) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 30.09.11 р.

Перевіркою встановлено здійснення в перевіряємий період виплат нерезиденту доходу джерелом походження з України, а саме на підставі:

- заявки-договору від 01.01.2010 № 01/01/10 про надання експедиційних послуг ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»перераховано компанії "Социум" (Росія) дохід (фрахт) у розмірі 560,72 євро (еквів. 6 137,88 грн.);

- разових договорів про надання експедиційних послуг ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»перераховано компанії Trans»(Польща) дохід (фрахт) у розмірі 10 350,0 євро (еквів. 103 930,57 грн.);

- разових договорів про надання експедиційних послуг ПАТ «Автомобільна компанія»«Укртранс»перераховано компанії .M. Transport»(Польща) дохід (фрахт) у розмірі 36 350,0 євро (еквів. 372 102,01 грн.);

- разових договорів про надання експедиційних послуг ПАТ «Автомобільна компанія

«Укртранс»перераховано компанії »(Польща) дохід (фрахт) у розмірі 85 000,0 євро (еквів. 857 430,31 грн.);

- контракту від 19.11.2003 № 43 про надання регулярних транспортних послуг у міжнародному сполученні за постійними паромними маршрутами ПАТ „Автомобільна компанія «Укртранс»перераховано компанії Line Scandinavia AB»(Швеція) дохід (фрахт) у розмірі 422 487,29 євро (еквів. 4 256 067,64 грн.);

- контракту від 31.05.2010 № 31-05/10VA поставки (автомобілі марки RENAULT) на умовах товарного кредиту ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»перераховано компанії AULT TRUCKS SAS»(Франція) дохід (проценти) у розмірі 2 240,0 євро (еквів. 22 689,85 грн.);

- контракту від 31.05.2010 № 30-05/10VA поставки про імпорт товару (автомобілі марки RENAULT) на умовах товарного кредиту ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»перераховано компанії T TRUCKS SAS»(Франція) дохід (проценти) у розмірі 560,0 євро (екв. 5 672,40 грн.).

Перевіркою повноти визначення суми податку з доходу нерезидента за період з 01.01.2010 по 30.09.2011 встановлено його заниження на загальну суму 84 630,0 грн., а саме: за I квартал 2010 - у розмірі 368,0 грн.; за II квартал 2010 року - у розмірі 56 669,0 грн., за III квартал 2010 р. у розмірі 26 941,0 грн., за IV квартал 2010-у розмірі 652,0 грн.

В контексті наведеного та характеру операцій ДПІ в Акті перевірки зазначає, що згідно умов заяв-договорів з компаніями «Социум»(Росія), Trans»(Польща), .M. Transport»(Польща), »(Польща), експедитор - ПАТ „Автомобільна компанія „Укртранс" проводить оплату фрахту на валютні рахунки нерезидентів.

Щодо інших операцій, ДПІ в Акті перевірки зазначає, що у п. 3.1. та п. 3.2 договорів з компанією TRUCKS SAS»(Франція) зазначено, що ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»зобов'язане сплатити авансовий платіж у розмірі 20% загальної суми контрактів та залишок від загальної суми контрактів підлягає сплаті на умовах товарного кредиту. Процентна ставка складає 5% річних від залишкової вартості транспортних засобів.

Надалі, ґрунтуючись на положеннях: (1) п/п. 1.35.1., п. 1.20, п/п. «а»п. 13.1., п. 13.5., п. 13.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; (2) положеннях пунктів 1 та 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Французької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, яка набула чинності 01.11.1999 р.; (3) п. 1 ст. 8 «Морський та повітряний транспорт»Конвенції між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень, яка набула чинності 04.06.1996 р.; п. 1 ст. 8 та п/п. «е»п. 1 ст. 3 «Доходи від міжнародних перевезень»Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків, яка набула чинності 03.08.1999 р.; (4) п.1 ст. 8 «Міжнародний транспорт»Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, яка набула чинності 11.03.1994 р.; (5) Закону України «Про транспортно-експедиційну діяльність», а також з посиланням на роз'яснення ДПА України від 13.07.2006 р. № 7696/6/12-0116, ДПІ в Акті перевірки зазначає, що у разі якщо експедитор - резидент України з метою виконання договору, укладеного з клієнтом, залучає до виконання третіх осіб, у тому числі нерезидентів (як від свого імені, так і від імені клієнта), виплати таким третім особам (резидентам і нерезидентам) не будуть вважатися платою експедитору. Тобто, на думку ДПІ, виплати таким третім особам-нерезидентам підлягають оподаткуванню, як сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договором фрахтування, за ставкою 6% у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

Надалі, з посиланням на п. 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою КМ України від 06.05.2011 р. № 470, ДПІ зазначає, що (в контексті зазначених положень Конвенцій) під час перевірки надані необхідні документи про резидентний статус лише компанії a Line Scandinavia AB»(Швеція), у зв'язку з чим ДПІ прийшла до висновку, що дохід (фрахт) виплачений цій компанії підлягає звільненню від оподаткування.

Проте, як зазначає ДПІ, станом на 31.01.2012 р. (дата складання акту перевірки) довідки про підтвердження резидентного статусу інших вищенаведених компаній, в розумінні міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування, не надано.

Враховуючи викладене, як зазначає ДПІ в Акті перевірки ПАТ «Автомобільна компанія «Укртранс»в порушення п. 13.2, п. 13.5. та п. 16.13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не утримано та не сплачено податок:

- за ставкою 15% у загальному розмірі 4 254,0 грн. з доходу (проценти за товарний кредит), виплаченого компанії TRUCKS SAS»(Франція),

- за ставкою 6% у загальному розмірі 80 376,0 грн. з доходу (фрахт), виплаченого компаніям: (1) "Социум" (Росія) у розмірі 560,72 євро (еквів. 6 137,88 грн.), не утримано та не сплачено податок у сумі 368,0 грн.; (2) Trans»(Польща) у розмірі 10 350,0 євро (еквів. 103 930,57 грн.), не утримано та не сплачено податок у сумі 6 236,0 грн.; (3) .M. Transport»(Польща) у розмірі 36 350,0 євро (еквів. 372 102,01 грн.), не утримано та не сплачено податок у сумі 22 326,0 грн.; (4) »(Польща) у розмірі 85 000,0 євро (еквів. 857 430,31 грн.), не утримано та не сплачено податок у сумі 51 446,0 грн.

На підстав зазначених висновків акту перевірки прийнято оскаржуване рішення, яке за результатами оскарження у досудового порядку залишено без змін.

В контексті наведених вище висновків акту перевірки слід зазначити, що сторонами визнається та не заперечується факт укладання та виконання зазначених вище контрактів/заявок-договорів, їх реквізити, суми платежів, їх отримання нерезидентами, а також суми перерахунку валютних коштів, згадуваних в Акті перевірки, у національну валюту України. Копії зазначених угод разом з супроводжуючими їх документами залучено до матеріалів справи.

Проте, Акт перевірки не містить відомостей щодо надання під час перевірки позивачем будь-яких матеріалів щодо замовлення зазначених вище перевезень компанією Geodis BM через позивача.

В контексті висновків акту перевірки щодо взаємовідносин позивача з вищезгаданим резидентами Росії та Франції, позивачем під час розгляду справи подано заяву від 14.09.2012 р. про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом, відповідно до якої позивач визнав претензії податкового органу в цій частині та зменшив позовні вимоги на суму визначених податковим органом податкових зобов'язань, які були нараховані податковим органом за результатами перевірки взаємовідносин позивача із зазначеними нерезидентами.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо характеру інших спірних операцій слід зазначити, що виходячи із змісту досліджених заявок-договорів між позивачем (експедитором) та компаніями-виконавцями: Trans»(Польща), »(Польща), .M. Transport»(Польща), під час розгляду справи встановлено, що предметом цих угод є перевезення виконавцями вантажів автомобільним транспортом у зв'язку з чим експедитором (позивачем) вищезгаданим нерезидентам (виконавцям) сплачується, як прямо зазначено у наведених угодах, фрахт, на що вказує, зокрема, зміст п. 9 цих заявок-договорів та вбачається із заявок замовника на адресу позивача щодо особливостей фрахтування перевізників (стор. 2 замовлень («Задание на перевозку опасного груза»- розділ «Важно»(рос.))

Згідно наведених угод та взаємопов'язаних з ними CMR, наявних у матеріалах справи, у всіх випадках місцем доставки та розвантаження вантажу є митна територія України, а вантажоотримувачами -резиденти України, вантажовідправниками є нерезиденти України (не учасники спірних операцій), та товар відвантажувався з території інших країн. Перевізниками за зазначеними операціями є наведені вище компанії. Зазначені угоди не містять згадування про компанію Geodis BM Alsace, як особу, що має значення для цілей виконання вищенаведених угод.

Під час розгляду справи також встановлено, що позивачем, як перевізником, укладено контракт № 17-И від 22.09.2009 р. з компанією Geodis BM (замовником), який (контракт), як вбачається з матеріалів справи, під час перевірки податковому органу не пред'являвся.

Предметом зазначеного контракту є порядок взаємовідносин, які виникають між замовником та перевізником при плануванні, здійсненні та оплаті транспортних послуг при перевезенні вантажів по території Європи, Азії та України автомобільним транспортом.

В рамках зазначеного договору замовник та виконавець діють від свого імені та за дорученням організацій, з якими вони мають прямі договори.

Згідно умов контракту (п.2.3.) на кожну окрему загрузку оформляється транспортна заявка, яка містить опис умов, особливостей, вартості перевезення.

Пунктом 2.4. контракту передбачено, що за замовленням замовника та на підставі його заявок перевізник (позивач) організовує перевезення вантажів автомобільним транспортом; виконує передачу замовнику товарно-супровідних документів.

Згідно з п. 3.1. замовник інформує перевізника про строки та обсяги перевезень, кількості та необхідному типі рухомого складу. Інформація подається по факсимільному зв'язку заявкою, яка містить інформацію, необхідну для перевезення.

З аналізу наведених документів та додатково наданих позивачем матеріалів вбачається, що компанія Geodis BM Alsace замовляла перевезення вантажів у позивача та перераховувала позивачу кошти, а позивач, у свою чергу, замовляв виконання послуг із перевезення у вищезгаданих перевізників з відповідною виплатою їм винагороди у розмірах, встановлених в акті перевірки.

При цьому, з аналізу зазначених вище угод вбачається, що вони діяли як окремі угоди і пов'язуються між собою лише сукупністю додатково наданих під час розгляду справи первинних документів, які відповідачу під час перевірки не надавалися.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Загальне поняття доходів з джерелом їх походження з України визначено у пункті 1.21 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про прибуток) під яким розуміються будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України, доходи від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до портів, розташованих в Україні, доходи від продажу нерухомого майна, розташованого в Україні, доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України, а також доходи страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України, інші доходи від господарської діяльності на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо).

У той же час, згідно з п/п. 1.35.2. зазначеного Закону доходи нерезидентів, отримані як фрахт, оподатковуються за правилами, визначеними пунктом 13.5 статті 13 цього Закону.

Статтею 13 цього Закону конкретизовано поняття доходів із джерелом походження з України, отриманих нерезидентом, та визначено спеціальні правила щодо їх оподаткування.

Зокрема, пунктом 13.1. цього Закону визначено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, крім іншого, фрахт (п/п. «в»).

Для цілей оподаткування підпунктом 1.35.1. Закону про прибуток визначено, що фрахт, це винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для цілей: перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.

Згідно з п. 13.5. Закону про прибуток, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.

При цьому: базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.

З наведених спеціальних норм не вбачається, що їх застосування залежить від джерел отримання резидентом коштів, які перераховуються нерезиденту як фрахт.

Визначальним для застосування цих норм та в контексті спірних відносин є виплата резидентом нерезиденту суми винагороди (фрахту), яка в розумінні п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є доходом, отриманим нерезидентом із джерелом їх походження з України незалежно від території здійснення нерезидентом цієї діяльності.

В контексті наведеного, слід додати, що за загальним правилом кошти, які надходять на рахунок певної особи (в даному випадку - позивача), від іншої особи (в даному випадку -від компанії Geodis BM Alsace), знеособлюються та на банківському рахунку не ідентифікуються як кошти певної особи для іншої особи. В даному випадку їх подальший рух здійснювався від власного імені позивача.

У той же час, як передбачено п. 18.1. Закону про прибуток, якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

В контексті наведених в Акті перевірки Конвенцій та механізму їх застосування у спірних відносинах, слід зазначити, що з метою вдосконалення процедури адміністрування оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, які набрали чинності в установленому порядку, та відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про міжнародні договори України" постановою КМ України від 6 травня 2001 р. № 470 було затверджено Порядок звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування.

Відповідно до п. 4 цього Порядку, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що у разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 4 цього Порядку доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування.

Аналізуючи виходячи з приписів наведених вище правових норм встановлені судом обставини щодо характеру спірних операцій та враховуючи вищенаведене у сукупності, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується виплата позивачем за відносинами з компаніями «Rapid Trans», », .M. Transport»та на користь цих компаній сум фрахту.

Згідно з п. 1 ст. 8 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень, прибутки, одержані резидентом Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цій Державі.

При цьому, статтею 4 цієї Конвенції передбачено, що при застосуванні цієї Конвенції термін "резидент однієї Договірної Держави" означає особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування, місця знаходження керівного органу, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію.

Механізм застосування положень міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування, як зазначено вище, визначено вищезгаданим Порядком, затвердженим постановою КМ України від 06 травня 2001 року № 470, виходячи з положень пунктів 4 та 8 якого, у разі неподання нерезидентом довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України, що має місце в даному випадку у зв'язку з перерахуванням позивачем коштів вищезгаданим компаніям, підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (пункт 8 Порядку).

Як встановлено судом, довідки, що підтверджують резидентство компаній Trans», », .M. Transport», як резидентів Республіки Польща, позивачем в ході перевірки надані не були, а тому відповідно до пункту 8 Порядку, доходи нерезидентів із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування, тобто оподатковуються у порядку та за ставками, визначеними статтею 13 Закону про прибуток особами. Особою, уповноваженою в цьому випадку стягувати податок та вносити його до бюджету, є резидент (позивач), який виплачує такі доходи.

При цьому, як вже зазначено вище, з положень ст. 13 Закону про прибуток не вбачається, що їх застосування для цілей оподаткування виплат фрахту нерезиденту залежить від джерел отримання резидентом коштів, які в даному випадку при надходженні на рахунок позивача знеособлюються та надалі перераховуються нерезиденту як фрахт.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у випадку із виплатою вищевказаним компаніям фрахту, повинно здійснюватись відповідно до законодавства України, зокрема, у порядку та за ставками, визначеними статтею 13 Закону про прибуток щодо оподаткування фрахту, а відтак висновки ДПІ за цим епізодом є обґрунтованими та відповідають наведеним вище правовим нормам, у т.ч. в частині визначення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що спірне рішення в оскаржуваній частині є законним та обґрунтованим, вірним по суті, а отже підстав для його скасування не має, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Укртранс»(код з ЄДР 22890514; адреса: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, 83-А) залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 19.09.2012 р.