Постанова № 26209948, 13.09.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 вересня 2012 року № 2а-11549/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Віруцькій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ринок сільськогосподарської продукції "Столичний"

до

Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби

про

скасування податкового повідомлення-рішення №0004852200 від 13.07.2012 року

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний»звернувся до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.07.2012 №0004852200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в грудні 2010 року на виконання ст. 13 Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції»та Постанови Кабінету Міністрів України №893 від 29.09.2010 позивачу було надано державну фінансову підтримку на безповоротній основі для створення оптових ринків сільськогосппродукції (об’єктів виробничого призначення) в сумі 4 000 000 грн. При цьому позивач зазначає, що такі кошти не включаються до складу валового доходу, оскільки їх одержання з бюджету спрямоване на реалізацію програм соціально-економічного розвитку держави, а тому такі капітальні активи включаються до відповідної групи основних фондів за нульовою вартістю та не включається до об’єкту оподаткування податком на прибуток за вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі викладеного, позивач вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», викладений в акті перевірки від 26.06.2012 №662/22-90-37145646 та як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення є необґрунтованими.

Відповідач –Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби –заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи та зазначив, що позивач в порушення вимог п. 4.1.6п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»повинен був у 4 кварталі 2010 року не включив до складу інших валових доходів суму бюджетного фінансування в розмірі 4 000 000 грн., на підставі чого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державіною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 22.06.2010 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 22.06.2010 по 31.12.2011, за результатом якої оформлено акт від 26.06.2012 №662/22-90-37145646 (далі –акт перевірки).

Як вбачається з акту перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем, зокрема, вимог пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 1 000 000 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2012 №0004852200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 250 000,00 грн. (за основним платежем 1 000 000 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 250 000 грн).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний»має статус оптового ринку відповідно до Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції»від 25.06.2009 №1561.

Згідно наказу Міністерства аграрної політики України від 07.10.2010 р. № 560 позивачу надано статус оптового ринку сільгосппродукції, що засвідчено свідоцтвом Мінагропром політики № 2 від 07.10.2010 (а.с. 54).

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки встановлено, що у період з 22.06.2010 по 31.12.2001 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 №893 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки для створення потових ринків сільськогосподарської продукції»позивач отримав бюджетне фінансування для компенсації витрат, пов’язаних з реалізацією проекту створення оптового ринку сільськогосподарської продукції на загальну суму 106 210 000,0 грн.

У зв’язку із здійсненням роботи з розбудови інфраструктури цього оптового ринку, основу якої складають цілісний майновий комплекс, скомпонований із системи функціонально поділених споруд, що призначені для реалізації конкретних груп товарів, між позивачем та ТОВ «Інститут міського цивільного проектування»укладено договір №01-12/10/10 від 12.10.2010 на виготовлення проектної документації (а.с. 46-50).

В ході виконання умов договору складено акт здачі-приймання робіт від 10.12.2010 до вказаного договору (а.с. 51).

Судом встановлено, що позивачем кошти в сумі 4 000 000 сплачено 15.12.2010 ТОВ «Інститут міського цивільного проектування», що підтверджується платіжним дорученням №1 (а.с. 52). Зазначені витрати враховані в балансі позивача як вартість незавершених капітальних інвестицій в необоротні активи.

Стаття 10 Закону № 1561-VI передбачає, що державна політика підтримки оптових ринків сільськогосподарської продукції здійснюється шляхом:

- надання державної фінансової підтримки оптовим ринкам сільськогосподарської продукції у період їх створення;

- фінансової участі держави у створенні оптових ринків сільськогосподарської продукції та інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, необхідної його функціонування;

- участі держави в будівництві під'їзних шляхів до території оптового ринку сільськогосподарської продукції, мереж водо- і електропостачання, інших комунікацій загального призначення та інше.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки для створення оптових ринків сільськогосподарської продукції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 № 893.

Відповідно до п. 5 Постанови №893 державна фінансова підтримка надається для:

1) компенсації витрат, пов'язаних з:

розробленням проектно-кошторисної документації, в тому числі на роботи з будівництва об'єктів інфраструктури оптових ринків;

будівництвом під'їзних шляхів до території оптового ринку, мереж водо- та електропостачання, інших комунікацій загального призначення;

викупом земельних ділянок, об'єктів виробничого і невиробничого призначення, торговельних та адміністративних будівель (приміщень), інших об'єктів інфраструктури з метою розміщення та забезпечення функціонування оптових ринків;

створенням (впровадженням) системи інформаційного забезпечення діяльності оптових ринків;

2) виплати компенсації у розмірі до 50 відсотків обсягу видатків на придбання устаткування і обладнання, в тому числі іноземного виробництва, для комплектування та облаштування оптових ринків та видатків на оплату будівельно-монтажних або інших робіт, товарів і послуг, пов'язаних з будівництвом оптових ринків.

Судом встановлено, що в грудні 2010 року позивачу надана державна фінансова підтримка на безповоротній основі для створення оптових ринків сільгосппродукції у сумі 4 000 000,0 грн.

За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення, склад яких визначається Міністром фінансів України (ст.10 Бюджетного кодексу).

З метою однозначного застосування економічної класифікації видатків бюджету Державне казначейство України і Міністерство фінансів України своїм наказом від 25.11.2008 р. №495 затверджено Інструкцію щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету (далі Інструкція № 495), згідно якої видатки одержувачів бюджетних

коштів здійснюються за такими кодами економічної класифікації:

- поточні видатки, куди входять і субсидії та поточні трансферти;

- капітальні видатки, куди входять капітальні трансферти.

Розділ II Інструкції № 495 визначає, що субсидії - це усі невідплатні поточні виплати підприємствам, які не передбачають компенсації у вигляді спеціально обумовлених виплат або товарів і послуг в обмін на проведені платежі, а також видатки, пов'язані з відшкодуванням збитків державних підприємств.

Капітальні трансферти - це невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсацію втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу одержувачів бюджетних коштів. Кошти, що виділяються з бюджету як капітальні трансферти, мають цільове призначення і мають одноразовий та нерегулярний характер (р. III Інструкції № 495).

З системного аналізу викладеного вбачається, що отримані позивачем кошти в сумі 4 000 000 грн. є державною фінансовою підтримкою на безповоротній основі для створення об’єктів виробничого призначення, тобто - капітальним трансфером.

Відповідно до п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»бюджетні кошти одержані платником податку у вигляді дотацій і субсидій з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або бюджетів, включаються до складу валових доходів такого платника податку. Водночас витрати, що здійснюються платником податку за рахунок таких коштів в цілях, пов’язаних із господарською діяльністю платника податку, включаються до складу його валових витрат у загальному порядку, відповідно до норм статті 5 зазначеного Закону.

Норми зазначеного Закону не передбачають включення до складу валових доходів коштів, отриманих з бюджету як капітальний трансфер.

Враховуючи викладене, оскільки цілісний майновий комплекс оптового ринку частково створюється за рахунок бюджетних капітальних видатків, об’єкти основних засобів ще не введені в експлуатацію, всі витрати з будівництва враховані у складі активів балансу як капітальні інвестиції у необоротні активи, суд дійшов висновку, що державна фінансова підтримка надана як компенсація витрат пов’язаних із придбанням і створенням капітальних інвестицій, відповідно до ст. 10 Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції»не включається до об’єкту оподаткування податком на прибуток за вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак з огляду на встановлені судом в ході розгляду спору обставини, викладений в акті перевірки висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 4.1.6п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинами справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення безпідставним та неправомірним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний»підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.07.2012 №0004852200.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2012.