Постанова № 26209879, 27.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 серпня 2012 року № 2а-8360/12/2670

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В.

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-Плюс»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 58 649,08 гривень,-ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова інспекції у м. Ялті АР Крим ДПС (далі -позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд-Плюс»(далі -відповідач) про стягнення з відповідача на користь держави податкової заборгованості у розмірі 58 649,08 грн.

Вимоги мотивовані тим, що відповідач перебуваючи за неосновним місцем обліку на обліку у Державній податковій інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби як платник податків не сплатив у повному обсязі до державного бюджету самостійно задекларовані суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за жовтень -грудень 2011 року та січень-березень 2012 року. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п.п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 червня 2012 року відкрито скорочене провадження у даній справі, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу було встановлено десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження у справі для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття провадження направлялась Відповідачу за його місцезнаходженням, що зазначене в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, та, у зв'язку із поверненням поштового відправлення з незалежних від суду причин, відповідно до ч. 3 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вважається врученою.

У строк, встановлений ч. 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову та доказів на спростування доводів позовної заяви.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекорд -Плюс»зареєстровано як юридична особа Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, включене до ЄДРПОУ за номером 34913600.

Як платник окремого податку (плати за землю) відповідач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ялті АР Крим з 02.02.2007 року.

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з розрахунком податкового боргу платника податків обліковується заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 58 649,08 грн., яка утворилась на підставі:

- податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) №4635 від 31.01.2011 р.;

- податкової декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9006693273 від 20.02.2012 р.

Згідно п.п. 14.1.147. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2. ст. 288 Податкового кодексу України).

Пунктом 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

31 січня 2011 року відповідачем було подано до ДПІ у м. Ялта податкову декларацію з плати за землю (вх. № 4635 від 31.01.2011 року) за 2011 рік, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю за 2011 рік у розмірі 112 529,64 грн. (по 9 377,47 грн. щомісячно).

Крім того, 20 лютого 2012 року відповідачем було подано до ДПІ у м. Ялта податкову декларацію з плати за землю (вх. № 9006693273 від 20.02.2012 року) за 2012 рік, в якій самостійно визначено суму податкового зобов'язання по орендній платі за землю за 2012 рік у розмірі 112529,64 грн. (по 9 377,47 грн. щомісячно).

Згідно з п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 56.11. ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, виходячи з положень п. 56.11. ст. 56, п. 287.3. ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, визначене відповідачем у податковій декларації з плати за землю за 2011, 2012 роки вважаються узгодженими у день подання вказаних податкових декларацій, не можуть бути оскарженими та підлягають сплаті протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За матеріалами справи, відповідачем частково погашено податкові зобов'язання з плати за землю за 2011, 2012 роки, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 30 516,67 грн. та пеня у сумі 6 030,76 грн. (за жовтень-грудень 2011 року) та 28 132,41 грн. (за січень-березень 2012 року).

Згідно підпункту 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом.

Враховуючи те, що грошові зобов'язання, які фактично узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПК України визнаються податковим боргом.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Виходячи з положень п. 58.3 ст. 58 ПК України податкова вимога надсилається органом податкової служби в порядку визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаних положень законодавства, 05 жовтня 2010 року ДПІ у м. Ялта було направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф»№ 21019/10/24-0 на суму податкового боргу у розмірі 9 255,90 грн., яка була повернута поштовим відділенням 21.12.2010 року за закінченням терміну зберігання, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового конверту.

Вказана вимога розміщена на дошці оголошень ДПІ у м. Ялта, підтвердженням чого є наявний у матеріалах справи Акт від 21.12.2010, а відтак з огляду на приписи ч. 4 п. 6.2.4 Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»вiд 21.12.2000 р. № 2181-III вона вважається врученою відповідачу у день розміщення зазначеного рішення-повідомлення на дошці податкових оголошень.

Виходячи з положень пп. 5.2.2, 5.2.4 ст. 5 Закону № 2181 у випадку оскарження рішення податкового органу про нарахування податкового зобов'язання в адміністративному або судовому порядку, такі зобов'язання вважаються узгодженими у день закінчення, відповідно, процедури адміністративного оскарження або у день набрання законної сили рішенням суду.

Доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф»№ 21019/10/24-0 від 05 жовтня 2010 року в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано, відтак визначене податковим органом податкове зобов'язання вважається узгодженим та підлягає сплаті.

Розділ «Перехідні положення»Податкового кодексу України не передбачає виставлення вимог наново у разі надіслання їх у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Право виставлення нових податкових вимог до повного погашення податкового боргу, за яким уже виставлено першу та другу податкові вимоги, у податкового органу відсутнє.

Оскільки податковий борг відповідача до цього часу не переривався та не погашено, то нові вимоги прийняттю не підлягали.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було здійснено заходи по стягненню податкового боргу платника податків, передбачені діючим законодавством, однак вони не призвели до погашення в повному обсязі податкового боргу.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу. Станом на момент розгляду справи загальний розмір податкової заборгованості відповідача з плати за земельні ділянки становить 58 649,08 гривень.

Виходячи з положень п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби згідно п. 20.1.8 ст. 20 ПК України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 58 649,08 гривень, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків-відповідача; суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Роз'яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекорд - Плюс» (ідентифікаційний номер 34913600, адреса: 03061, м. Київ, вул. Гарматна, 8) на користь місцевого бюджету м. Ялта заборгованість у розмірі 58 649,08 гривень (п'ятдесят вісім тисяч шістсот сорок дев'ять грн. 08 коп.) на рахунок № 33217812700039 в УДК в АР Крим, МФО 824026, код одержувача 13050200, ЗКПО 38027563.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Патратій