Постанова № 26207949, 25.09.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

25 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/4229/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Богоноса Михайла Богдановича,

за участю:

секретаря судового засідання: Поливаної Катерини Павлівни

представника позивача: Спасивцева В.В.

представника відповідача: Панасюка В.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубник ЛТД"

до: Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Трубник ЛТД» звернувся в суд із позовом до відповідача - Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області державної податкової служби. У позовній заяві просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000101630 від 16.08.2012 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що при проведенні перевірки та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення контролюючим органом порушено встановлений Податковим кодексом України порядок. Щодо фактичних підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, то позивач зазначає, що порушення строку подання декларації, на яке посилається відповідач, ним не допущено, оскільки декларація із податку на додану вартість за червень 2012 року ним подано 06.07.2012 року, тобто у строки передбачені Податковим кодексом України.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи заперечення відповідач зазначає, що 06.07.212 року позивачем подано податкову декларацію, проте проведеним аналізом поданої звітності, працівниками МДПІ виявлено невідповідність обов'язкових реквізитів. Про вказані недоліки було повідомлено директора ТОВ «Трубник ЛТД», що й стало підставою для подання 20.07.2012 року податкової декларації з податку на додану вартість (нові звітні). За результатами камеральної перевірки встановлено, що платник подав неповний пакет документів, а тому податкову звітність від 20.07.2012 року взято до відома і така вважалася неподаною. В результаті, відповідач посилається на те, що позивачем невчасно (01.08.2012 року) подано декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року, що й стало підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.

16.08.2012 року на підставі п. 1 п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п. п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 та п. 75.1. ст. 75 ПК України Крижопільською міжрайонною державною податковою інспекцією Вінницької області проведено камеральну перевірку податкової звітності із податку на додану вартість за період червень 2012 року. За результатами перевірки складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 16.08.2012 року № 01121/1630/20101453 (а.с. 32).

Згідно висновків Акту, перевіркою встановлено порушення термінів подання податкової звітності з податку на додану вартість за червень 2012 року, зокрема податковим органом зазначено, що граничний строк подання податкової звітності 20.07.2012 року, а платником таку подано 01.08.2012 року.

Вказані обставини, стали фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 16.08.2012 року № 0000101630 яке оскаржується у справі (а.с. 33).

Надаючи оцінку вказаному податковому повідомленню - рішенню, судом враховується, що згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Нормою п. 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, п. 5 Розділу ІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, яка затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011 передбачено, що у разі подання податкового документа в електронному вигляді платник податків має право не подавати податкові документи на паперових носіях.

Нормою п. 2 Розділу 3 Інструкції передбачено, що при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Із матеріалів справи встановлено, що позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) за червень 2012 року та податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2012 року 06.07.2012 року (а.с. 16 - 17, 24 - 26).

Відповідно до п. 7.5 Інструкції, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції.

Із наявної у матеріалах справи копії Квитанції № 2 (а.с. 31) вбачається, що податкова декларація яка подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Трубник ЛТД» доставлена до районного рівня Державної податкової служби України (підрозділ Крижопільська міжрайонна ДПІ) 06.07.2012 року. При цьому статус документа зазначено - «документ прийнято на районному рівні».

Разом із тим, суд критично оцінює посилання відповідача на те, що отримана 06.07.2012 року податковим органом податкова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Трубник ЛТД» не відповідача встановленим вимогам, оскільки пункт 7.6 Інструкції передбачає - якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. Натомість, як зазначалося, на квитанції № 2 міститься відмітка «документ прийнято на районному рівні».

Окрім вказаного, судом не береться до уваги посилання відповідача на те, що після подання податкових декларацій за червень 2012 року, які надійшли до податкового органу 06.07.2012 року, позивачем подано інші податкові декларації, які і бралися до уваги відповідачем у справі як такі що не відповідали встановленим Податковим кодексом України вимогам. Так правовою підставою для такого висновку суду є норма п. 8 Інструкції, згідно якої якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Пунктом 203.1 ст. 203 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається із наданих відповідачем в обґрунтування заперечень на позов копій квитанцій, такі не дають підстав для висновку про те, що податкові декларації на які посилається відповідач подані у встановлені строки (до 20.07.2012 року), оскільки датою прийняття податкової звітності на вказаних квитанціях зазначено 23.07.2012 року. Отже, останньою податковою звітністю із податку на додану вартість яка подана позивачем у справі та прийнята на районному рівні відповідачем була податкова звітність від 06.07.2012 року, а з огляду на норму п. 203.1 ст. 203 ПК України підстави вважати її такою, що подана із пропущенням строку її подання відсутні.

Відповідно до п. 120.1. ст. 120 ПК України, підставою для відповідальності є неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків).

Беручи до уваги, що податкова звітність позивачем подана у встановлені Податковим кодексом України строки, підстав для застосування санкцій за порушення строків її подання оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням відсутні, а тому таке підлягає скасуванню.

Поряд із цим, суд звертає увагу на допущення відповідачем порушень процедури прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення. Так, згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

Натомість норма п. 86.2. ст. 86 ПК України передбачає, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього

Кодексу.

Із системного аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що податковий орган позбавлений повноважень прийняття податкового повідомлення - рішення у день перевірки. Натомість у справі що розглядається як Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість № 01121/1630/20101453 так і оскаржуване податкове повідомлення - рішення датовані 16.08.2012 року. Наведене разом із встановленими ознаками протиправності податкового повідомлення рішення № 0000101630 від 16.08.2012 року свідчить про наявність підстав для його скасування.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується нормою ч. 1 ст. 94 КАС України, згідно якої якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 16.08.2012 року № 0000101630.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубник ЛТД" судові витрати в розмірі 107 грн. 30 коп. (сто сім гривень тридцять копійок) шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області державної податкової служби.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович