Постанова № 26207934, 19.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/6586/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТурова О.М. при секретаріФоменко О.В. за участю: представника позивача Немцевої І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора міста Тернівки Дніпропетровської області в інтересах Управління Пенсійного фонду України в місті Тернівці Дніпропетровської області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по єдиному внеску в сумі 3 683,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Тернівки Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в місті Тернівці Дніпропетровської області звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у сумі 3 683,77грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VІ не здійснив своєчасно сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік, у зв'язку із чим позивачем, згідно п. 6.3 п.п. б Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27 вересня 2010 року № 21-5, було сформовано вимогу про сплату недоїмки та надіслано її відповідачеві. Проте ОСОБА_4, отримавши цю вимогу, заборгованість у встановлені законом строки не сплатила у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання, призначене на 10 липня 2012 року, не з'явився. Оскільки поштове повідомлення про вручення судової повістки, надісланої на адресу ОСОБА_4, вказану у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 10.07.2012 р. до суду не повернулося, суд зобов'язав представника позивача вручити повістку про виклик у наступне судове засідання, яке було призначено на 16 липня 2012 року, відповідачеві.

У судове засідання 16 липня 2012 року відповідач також не з'явився, а представник позивача надав суду Акт від 11 липня 2012 року щодо виконання зобов'язання суду про повідомлення позивачем про час і дату розгляду справи відповідача ОСОБА_4, відповідно до якого означену судову повістку видалося неможливим вручити відповідачу через те, що за вказаною адресою вона фактично не проживає, проте, за телефонним номером наданим сусідом, інформацію про розгляд справи було переказано чоловіку ОСОБА_4 Крім того 15.07.2012 року на адресу суду повернулося поштове відправлення, яким відповідачу надсилалася судова повістка, із вказівкою пошти про те, що воно повертається у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

З огляду на положення ст.35 КАС України, суд приходить до висновку про те, що відповідача про час, дату та місце розгляду справи було повідомлено належним чином.

Заяв про відкладення розгляду справи відповідач не подавав, заперечень на позовну заяву також не надавав.

Враховуючи приписи ч.4 ст.128 КАС України, згідно яких у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, суд, заслухавши думку представника позивача, ухвалив розглядати справу без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (номер запису ЄДР 2 235 017 0000 000168) зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Тернівці Дніпропетровської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, відповідач як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року № 22-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1014/18309, встановлено форми, строки та порядок подання цього звіту.

Як вбачається з Картки особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, яка обрала спрощену систему оподаткування, останньою було подано звіт за 2011 рік, відповідно до якого визначено суму єдиного внеску за звітний період у розмірі 4010 грн. 30 коп.; зараховано внеску було на суму 326 грн. 53 коп.; недоїмка по єдиному внеску складає 3683 грн. 77 коп. (а.с. 15-16).

Таким чином, у строк, визначений ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якою встановлено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітній період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітнім періодом, сума єдиного внеску за 2011 рік відповідачем повністю сплачена не була, через що утворилася недоїмка у розмірі 3683 грн. 77 коп.

Частиною 4 статті 25 Закону України №2464-VI передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

У відповідності до статті 25 Закону України № 2464-VI Управлінням Пенсійного фонду України в місті Тернівці Дніпропетровської області було винесено вимогу № Ф-45 про сплату Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3 683,77 грн., яка відповідно до корінця цієї вимоги, була отримана відповідачем 18 квітня 2012 року (а.с.13).

На момент звернення позивача до адміністративного суду будь-яких доказів оскарження зазначеної вище вимоги від 22.03.2012р. як в адміністративному, так і в судовому порядку, сторонами до суду надано не було.

Враховуючи надану позивачем до суду довідку від 13 липня 2012 року за № 2549/02-37, станом на 13 липня 2012 року СПД-ФОП ОСОБА_4 має заборгованість у розмірі 3 683,77 грн.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.12 ст.9 Закону України № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора міста Тернівки Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в місті Тернівці Дніпропетровської області до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Тернівці Дніпропетровської області (вул. Курська, 2а, м. Тернівка, Дніпропетровська область, 51500, код ЄДРПОУ 23928696, р/р 37195076000428, ГУ ДКУ в Дніпропетровській області) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 3 683,77 грн. (три тисячі шістсот вісімдесят три гривні сімдесят сім копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19 липня 2012 року

Суддя О.М. Турова