Ухвала суду № 26203514, 20.09.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4813/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Лещенко Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»(далі -Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0033441510 від 21.11.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведена камеральна перевірка Позивача за звітний податковий період ІІ квартал 2011 року, декларації з податку на прибуток, за результатами якої 31.10.2011 року №3631/15-127/32524901.

В ході перевірки Відповідачем виявлені порушення Позивачем статті 3 підрозділу 4 розділу XX, пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, а саме: в декларації за ІІ квартал 2011 року №9008134484 від 26.09.2011 року неправомірно визначено рядок 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток та зменшення податкового зобов'язання за ІІ квартал 2011 року.

09.11.2011 року Позивачем подано заперечення на акт перевірки №3631/15-1-127/32524901 від 31.10.2011 року, за результатами розгляду яких листом №18957/10/15-111 від 16.11.2011 року висновки, викладені в акті камеральної перевірки, залишено без змін.

21.11.2011 року Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0033441510 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 9123 640,00 грн.

05.12.2011 року Позивачем оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової адміністрації в м.Києві.

Згідно рішення Державної податкової адміністрації в м.Києві №116/10/12-114 від 03.02.2012 року податкове повідомлення рішення залишено без змін, а скарга -без задоволення.

24.02.2012 Позивач звернувся із скаргою до Державної податкової служби України, яка рішенням №4902/6/10-2415 від 19.03.2012 року податкове повідомлення рішення залишила без змін, а скаргу -без задоволення.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 36 Податкового кодексу (далі - Кодекс) визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.37.1, 37.2 ст.37 Кодексу підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Згідно п.37.1 ст.37 Кодексу підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 37.2 статті 37 Кодексу визначено, що податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX Кодексу розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Кодексу пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Згідно з указаною нормою Перехідних положень Кодексу у разі якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Абзацом 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу встановлено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь яких інших звітних періодів.

Отже, лише від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року, підлягає включенню до складу другого кварталу 2011 року.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність у Позивача підстав для включення до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за другий квартал 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік.

Згідно податкової декларації Позивача за І квартал 2011 року у рядку 8 „об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-)" задекларована сума -9123640 грн., а у рядку 04.9 декларації «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного податкового року» задекларовано 25 337 700 грн.

У податковій декларації за ІІ квартал 2011 року у рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду»Позивачем задекларовано 9123640 грн.

У рядку 07 декларації «об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» зазначена сума 15639336 грн.

Отже, сума, зазначена в рядках 06.6, 07 податкових декларацій у розмірі 9123640,00 грн., є від'ємним значенням минулого 2010 року.

Пунктом 54.1 статті 54 Кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність винесення Відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0033441510 від 21.11.2011 року, оскільки Позивачем необґрунтовано визначено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду, внаслідок чого в порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX та пункту 54.1 статті 54 Кодексу відбулося завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сумітек Україна»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 04 липня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.