Ухвала суду № 26199343, 26.09.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/2390/1703/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 Романенко В.А. Доповідач в апеляційній інстанції Бородійчук В. Г. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоБородійчука В.Г. суддівВасиленко Л.І., Демченка В.А.при секретаріЧуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2012 року по справі за позовом Кредитної спілки «Добросвіт» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

19 березня 2009 року КС «Добросвіт» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 про стягнення суми боргу, посилаючись на те, що 12 вересня 2007 року між КС «Добросвіт» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 00296, за яким останній отримав кредит в розмірі 50 000 грн., строком на 12 місяців під 32 відсотки річних на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитом та частини суми кредиту в розмірах і за графіком встановленим кредитним договором.

В якості забезпечення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором КС «Добросвіт» та громадянином ОСОБА_6 було укладено договір поруки № 00296/1 від 12 вересня 2007 року. За умовами вищезазначеного договору поруки поручитель поручився перед КС «Добросвіт» за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Але позичальник свої зобов'язання за кредитним договором виконує не належним чином, що полягає в несвоєчасній сплаті основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом визначених умовами кредитного договору.

Станом на 19 березня 2009 року заборгованість щодо сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом становить 64 760,07 грн., що складається з: сума основного боргу - 49 998 грн.; сума нарахованих та несплачених відсотків - 14 762,07 грн..

10 вересня 2008 року між КС «Добросвіт» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 00264 за яким останній отримав кредит в розмірі 20 000 грн. строком на 3 місяці під 48 відсотків річних на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитом та частини суми кредиту в розмірах і за графіком встановленим кредитним договором.

В якості забезпечення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором КС «Добросвіт» та громадянином ОСОБА_6 було укладено договір поруки № 00264/1 від 10 вересня 2008 року. За умовами вищезазначеного договору поруки поручитель поручився перед КС «Добросвіт» за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Станом на 19 березня 2009 року заборгованість щодо сплати тіла кредиту та відсотків за користування кредитом становить 28 083,19 грн., що складається з: сума основного боргу - 20 000 грн.; сума нарахованих та несплачених відсотків - 8 803,19 грн..

Але позичальник свої зобов'язання за кредитним договором виконує не належним чином, що полягає в несвоєчасній сплаті основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 листопада 2011 року провадження в частині позовних вимог КС «Добросвіт» до ОСОБА_7, ОСОБА_6 про стягнення боргу за кредитним договором № 00296 від 12 вересня 2007 року залишено без розгляду. Провадження в частині позовних вимог КС «Добросвіт» до ОСОБА_7 про стягнення боргу за кредитним договором № 00264 від 10 серпня 2008 року залишено без розгляду.

15 листопада 2011 року позивач скерував до суду заяву про зміну позовних вимог, в якій просив суд стягнути з ОСОБА_6 на користь КС «Добросвіт» суму боргу в розмірі 83 257,82 грн.. Відшкодувати за рахунок відповідача ОСОБА_6 вартість судових витрат, а саме судового збору у розмірі 832,57 грн.. Постановити ухвалу про повернення позивачу суми судового збору у розмірі 95,86 грн..

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2012 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь КС «Добросвіт» суму боргу в розмірі 83 257,82 грн., судові витрати в сумі 958,43 грн., а всього 84 216,25 грн..

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2012 року як незаконне та ухвалити нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ст. 213 ЦПК України вказує, що рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 10 вересня 2008 року між КС «Добросвіт» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 00264 (а.с. 6-7), за яким останній отримав кредит в розмірі 20 000 грн. строком на 3 місяці під 48 відсотків річних на умовах щомісячної сплати відсотків за користування кредитом та частини суми кредиту в розмірах і за графіком, встановленим договором. Факт отримання коштів та належного виконання зі сторони КС «Добросвіт» своїх зобов'язань згідно укладеного договору кредиту підтверджується видатковим касовим ордером № 1044 від 10 вересня 2008 року (а.с. 28).

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між КС «Добросвіт» та громадянином ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 00264/1 від 10 вересня 2008 року (а.с. 8). Аналогічний договір поруки № 00264/2 від 10 вересня 2008 року було укладено між позивачем та громадянином ОСОБА_8. За умовами цих договорів поруки поручителі поручилися перед кредитодавцем за своєчасне та повне виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання останнім своїх зобов'язань. При порушенні боржником зобов'язань, забезпечених порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не передбачена інша відповідальність поручителя.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_7 не виконав умови кредитного договору № 00264 від 10 вересня 2008 року та не погасив основну суму боргу та проценти за користування кредитом і станом на 15 листопада 2011 року борг відповідача ОСОБА_7 перед позивачем складав 83 257 грн. 82 коп., з яких: 20 000 грн. - сума основного боргу, 29 746 грн. 86 коп. - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом (за умовами п. 1 кредитного договору), 33 510 грн. 96 коп. - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом (за умовами п. 6.5 кредитного договору).

Представником КС «Добросвіт» надано суду детальний розрахунок заборгованості ОСОБА_7 по кредитному договору, який був досліджений в апеляційному суді під час розгляду справи, тому колегія суддів погоджується з наведеним позивачем розрахунком заборгованості, оскільки він проведений у відповідності до вимог норм чинного законодавства та затвердженого порядку погашення кредиту і відсотків за його користування.

Частиною 1 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремого.

За таких обставин, колегія суддів вважає законним пред'явлення вимоги про стягнення боргу лише до ОСОБА_6, оскільки це не суперечить вимогам чинного законодавства та умовам укладених договорів.

За умовами кредитного договору сторони домовилися про графік погашення основної суми та процентів за користування кредитом.

Згідно п. 1.3 кредитного договору визначено, що відсотки нараховуються від дня, наступного за днем отримання позичальником суми кредиту, та по день повернення кредиту або його частини включно.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що виходячи з даного пункту кредитного договору сторони узгодили, що права і обов'язки за кредитним договором вони можуть здійснювати протягом всього періоду користування позичальником кредитними коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банк України. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно ч. 4 ст. 631 ЦК України зазначено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, закінчення строку дії договору, виконання якого не проведено, не припиняє зобов'язальних правовідносин й не звільняє божника від виконання передбаченого договором зобов'язання щодо сплати процентів за користування коштами.

Відповідно до ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Ні в суді першої інстанції, ні під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем та представником відповідача не надано жодного підтверджуючого документу або доказу про те, що кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме п. 1.1 кредитного договору (а.с. 6), термін остаточного погашення заборгованості за договором минув 10 грудня 2008 року.

Договір поруки не встановлює обов'язку кредитора направити поручителю вимогу про виконання зобов'язань. Згідно п. 2.4 договору поруки (а.с. 8), в разі невиконання зобов'язання в строк, встановлений кредитним договором, кредитор має право вимагати від поручителя його виконання, що узгоджується зі ст. 555 ЦК України. За таких умов, позикодавець наділений правом пред'явити вимогу до поручителя як шляхом пред'явлення такої письмової вимоги безпосередньо поручителю, так і шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

П. 24 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» вказує, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя, кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Оскільки термін остаточного погашення заборгованості за договором минув 10 грудня 2008 року, а з позовом до суду КС «Добросвіт» звернулася 19 березня 2009 року (згідно штампу вхідної кореспонденції Соснівського районного суду м. Черкаси № 6050 на позовній заяві (а.с. 1)), тому колегія суддів вважає обгрунтованим висновок районного суду про те, що позов був пред'явлений позивачем без пропуску строку позовної давності.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_6 вказав на ту обставину, що КС «Добросвіт» мав ліцензію по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, строк дії зазначеної закінчився 04 листопада 2007 року та не продовжувався, а тому під час укладення кредитного договору, позивач на дану операцію не мав права, а тому не ґрунтуються на законі умови кредитного договору в частині нарахування відсотків за користування отриманими коштами.

Дане твердження апелянта спростовується слідуючими обставинами.

Обов'язковість отримання КС ліцензії встановлена законодавством у випадку здійснення кредитною спілкою діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки (ст. 8 ЗУ «Про кредитні спілки»); діяльності по наданню фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (кредитів від банків, інших установ та організацій ст. 34 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

В судовому засіданні було достовірно встановлено, що кредит ОСОБА_7 за кредитним договором № 00264 від 10 вересня 2008 року було видано за рахунок капіталу спілки та отримані позичальником кредитні кошти не є фінансовим кредитом, виданим за рахунок залучених коштів (кредитів банків, інших установ та організацій).

Видача кредитних коштів за рахунок капіталу спілки не підлягає ліцензуванню.

Згідно аудиторського висновку незалежного аудитора ОСОБА_9 (а.с. 230-235) вбачається, що залучення внесків на депозитні рахунки КС «Добросвіт» за час відсутності ліцензії не виявлено.

Відповідно до Акту ДПІ у м. Черкаси від 19 квітня 2011 року № 20/22-0/33018140 про результати планової виїзної перевірки КС «Добросвіт» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року (а.с. 245-253) вказано, що проведеною перевіркою дотримання вимог законодавства з питань ліцензування порушень не встановлено. Також зроблено висновок, що в період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року КС «Добросвіт» внески (вклади) на депозитні рахунки не залучались.

Даний факт підтверджений також довідкою про загальну інформацію щодо діяльності КС «Добросвіт» за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року (а.с. 254), що є додатком до вищевказаного акту, де вказано, що станом на 30 грудня 2010 року кошти на депозитні рахунки не залучались, кількість угод, укладених в цей період дорівнює нулю.

Згідно звітних даних про склад активів та пасивів КС «Добросвіт» (а.с. 276) вбачається, що КС на період 2008 року мала в своєму активі кошти, які дали можливість надати кредитні кошти ОСОБА_7 за рахунок капіталу спілки. Дана обставина підтверджена також наданими в суді апеляційної інстанції представником позивача податковим звітом КС «Добросвіт» про використання коштів неприбутковими установами й організаціями за 2008 рік (а.с. 268-269) та додатками до порядку складання податкового звіту за 2008 рік станом на І квартал 2008 року (а.с. 262-263), станом на ІІ квартал 2008 року (а.с. 264-265) та станом на ІІІ квартал 2008 року (а.с. 266-267).

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_6, приведені в апеляційній скарзі про незаконність рішення суду першої інстанції спростовуються наявними матеріалами справи та наданими представником позивача доказами в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

Крім того, судова колегія вважає також вірним висновок суду в частині стягнення судових витрат, оскільки він ґрунтується на вимогах чинного законодавства і відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог, а тому вважає, що судом першої інстанції вірно застосовано норми матеріального права та ухвалено рішення з додержанням положень чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права , які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 квітня 2012 року по справі за позовом Кредитної спілки «Добросвіт» до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення боргу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :