Ухвала суду № 26196837, 21.09.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 0203/2442/2012 Провадження № 22-ц/0290/2744/2012Головуючий в суді першої інстанції:Васильєва Т.Ю.Категорія: 27 Доповідач: Чуприна В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2012 м. Вінниця Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі :

Головуючого : Чуприни В.О.

Суддів : Чорного В.І., Медвецького С.К.

При секретарі : Яблонській І.Л.

За участю : представника відповідача ОСОБА_1 по довіреності -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Альянс Україна»м. Вінниця до ОСОБА_1 про розірвання договору кредиту та стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 липня 2012 року, встановила :

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19.07.2012 р. вказаний позов задоволений частково: розірвано договір кредиту № 246-08к від 24.03.2008 р., укладений між Кредитною спілкою «Альянс Україна» та ОСОБА_1; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна»заборгованість по кредитному договору № 246-08к від 24.03.2008 р. в сумі 25 563,42 грн., з яких 5 500,00 грн. -сума неповернутого тіла кредиту, 11 542,28 грн. -несплачених відсотків за користування кредитом, 8 521,14 грн. -пені. У розподіл судових витрат стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Альянс Україна» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 255,63 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового, яким відмовити Кредитній спілці «Альянс Україна»у задоволенні позовних вимог.

У письмовому запереченні Кредитною спілкою «Альянс Україна»наведена аргументація щодо законності і правильності рішення, яке просять залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги за наступних підстав.

У квітні 2012 р. Кредитна спілка «Альянс Україна»звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 24.03.2008 р. з ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2465-08к, за яким їй була надана кредитна лінія з лімітом кредитування в сумі 5 500,00 грн., одержаних позичальником 24.03.2008 р. Своє зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за його користування ОСОБА_1 не виконує, у зв'язку з чим на 28.03.2012 р. виникла заборгованість у розмірі 37 227,28 грн., в тому числі пеня в розмірі 20 185,00 грн. З підстави затримання сплати відповідачем частини кредиту та/або процентів за користування кредитом на строк, що перевищує один календарний місяць, передбаченої п. 5.4.4 договору кредиту, позивач, крім стягнення з відповідача 37 227,28 грн. заборгованості, просив розірвати кредитний договір.

Заявою від 13.07.2012 р. Кредитна спілка «Альянс Україна»зменшила розмір позовних вимог тим, що просили стягнути з відповідача 5 500,00 грн. неповернутого тіла кредиту, 11 542,28 грн. процентів за користування кредитом, 19 201.60 грн. пені, а всього 36 243,88 грн. заборгованості.

Суд установив, що 24.03.2008 р. між Кредитною спілкою «Альянс Україна»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №245-08, за яким відповідачеві надано кредит в сумі 5 500,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,1918 % грн. за день від загальної суми щоденного залишку заборгованості позичальника по кредиту в рамках кредитної лінії плюс один відсоток від суми кредиту, який сплачується позичальником в день отримання кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору погашення заборгованості здійснюється щомісячно згідно графіка, який міститься в самому договорі.

Зобов'язання позичальника щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом забезпечується неустойкою №246-08к від 24.03.2008 р. (п.4.1 договору).

Кредитодавець має право достроково розірвати кредит та вимагати дострокового повернення кредиту та сплати процентів за весь термін, передбачений п. 2.1 ст. 2 договору, у випадку хоча б однієї із перерахованих шести обставин (п. 5.4.4 договору).

Пункт 6.1. договору визначає, що за порушення терміну повернення отриманого кредиту та прострочення сплати суми процентів за користування кредитом до 30 календарних днів на вимогу кредитодавця позичальник сплачує пеню в розмірі 1% від загальної суми неповернутого кредиту за кожен день прострочення.

З матеріалів справи убачається, що відповідач попереджалася про необхідність погашення заборгованості у добровільному порядку (а.с.11), однак борг залишився не сплаченим, розмір якого позивач доводить розрахунками (а.с.10, 70-71, 73).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 651 ч. 2 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 653 ч. 5 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією стороною, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконала свої зобов'язання щодо погашення суми кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладеного між сторонами, оскільки Кредитна спілка внаслідок такого порушення була позбавлена можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що позивач розраховував при укладенні договору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність розірвання кредитного договору та стягнення на користь позивача заборгованості в сумі 25 563,42 грн., з яких 5 500,00 грн. -сума неповернутого тіла кредиту, 11 542,28 грн. -несплачених відсотків за користування кредитом, 8 521,14 грн. -пені.

Положення ст. 550 ЦК України визначають, що неустойкою (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконання або неналежним виконанням зобов'язання (ч. 1 ст. 550 ЦК).

З огляду на зміст ст.ст. 549, 550 ЦК України та оговорених сторонами умов договору щодо відповідальності позичальника у разі порушення ним зобов'язання, апеляційний суд погоджується зі стягненням на користь позивача пені у вищезазначеному розмірі, який суд з підстав ч. 3 ст. 551 ЦК України зменшив.

Згідно п. 2 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки», кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою.

Посилання апелянта щодо не відображення у розрахунках позивачем 8 985,33 грн. часткової сплати боргу ОСОБА_1 у виконання виданого 29.01.2009 р. судового наказу про стягнення 34 156,16 грн. боргу (в наступному наказ було скасовано) не заслуговують уваги, оскільки спростовуються документально, а саме даними стосовно зарахування згаданої суми відповідно до ч. 6 п. 6.4 договору кредиту - 3900 грн. на погашення відсотків та 5 085,33 грн. на оплату пені (а.с. 68-69).

Не можна вважати обґрунтованими доводи про недоведеність кредитною спілкою заборгованості відповідача, оскільки зворотне стверджується наявними у справі довідками та розрахунками, скріплених печаткою та підписом відповідальної особи, правильність яких у доведеність заперечень не була спростована відповідачем.

Твердження щодо неподання позивачем відомостей за рахунок яких коштів надавався кредит відповідачу, первинних бухгалтерських документів про нарахування боргу по кредиту, відсотках та пені, даних про отриманих спілкою прибутках та сплачених обов'язкових платежів податку при нарахуванні боргових зобов'язань, взагалі не стосуються доказової бази вимог позову.

Оскільки матеріали справи містять витяг зі Статуту Кредитної спілки «Альянс Україна» (а.с.15-17), є незрозумілим покликання стосовно відсутності Статуту, не уточнено апелянтом які обставини діяльності спілки, що могли вплинути на правильність вирішення спору, залишились поза увагою суду.

Щодо ліцензійної діяльності Кредитної спілки «Альянс Україна»у наданні відповідачеві фінансового кредиту, то зачеплене питання полягає у наступному.

Ліцензування діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг здійснюється відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 02.12.2003 р. № 146, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.12.2003 р. за № 1225/8546 (із змінами та доповненнями) (далі -Ліцензійні умови).

Згідно з п. 1.2 зазначених Ліцензійних умов кредитні спілки:

- для залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, використання таких коштів для надання їм кредитів кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

- для надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів (кредитів банків, коштів інших установ та організацій) кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію на здійснення діяльності кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.

З наведених положень Розпорядження Держфінпослуг вбачається, що ліцензія на здійснення діяльності по залученню внесків членів кредитної спілки на депозитні рахунки надає кредитній спілці право: проводити діяльність по залученню внесків членів спілки на депозитні рахунки; проводити діяльність по фінансовому кредитуванню членів спілки за рахунок цих внесків.

Посилання апелянта на те, що відповідач не являється членом Кредитної спілки «Альянс Україна»спростовуються наявною у справі заявою від 15.02.2007 р. ОСОБА_1 (після реєстрації шлюбу -ОСОБА_1) про прийняття її в члени спілки, членський № 9290 (а.с. 48).

У невідповідність висновків суду обставинам справи апелянт посилається на те, що при розрахунку відсотків необхідно було враховувати зобов'язання позичальника по погашенню кредиту, а саме графік погашення (п.3.3 договору) і дату згідно графіка погашення кредиту та процентів, а не нараховувати проценти поза умовами договору на всю суму кредиту.

Проте, п. 3.1 і 3.2 договору кредиту передбачають чіткі умови щодо плати за користування кредитом (сплати процентів) і механізм розрахунків, невідповідності яких фактичному нарахуванню суми заборгованості не убачається та відповідачем не доведено.

В апеляційній скарзі в обґрунтування завищеного позивачем розміру пені представник відповідача звертається до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», якою встановлено граничні межі розміру пені, та яка не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня.

Однак даний Закон не поширюється на правовідносини Кредитної спілки «Альянс Україна»та фізичної особи ОСОБА_1, у зв'язку з чим суд правильно керувався положеннями кредитного договору та нормами ЦК України.

Не є прийнятними покликання апелянта на те, що при укладенні договору кредитною спілкою не враховані вимоги ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів»стосовно того, що виконавець, виробник не повинен включати в договори із споживачем умови, які є несправедливими, зокрема, на думку апелянта розміру пені є несправедливим, отже договір підлягає визнанню недійсним з моменту укладення договору.

В заяві-анкеті на отримання кредиту ОСОБА_1, власноручно нею підписаної, зазначено, що вона з умовами надання кредиту погоджується, правильність відомостей стверджує.

Відповідно до п. 9.4 договору кредиту, позичальник підтверджує, що зміст ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»їй відомий, а кредитодавець повідомив позичальнику у письмовій формі наведену у вказаній нормі Закону інформацію. Доказом того, що Кредитна спілка «Альянс Україна»ознайомила відповідача з даною статтею і умовами кредитування є підпис відповідача на кожній сторінці договору кредиту та підписана нею заява-анкета.

Не можна погодитись із доводами скарги щодо недійсності кредитного договору з підстав ст. 215 ЦК, тобто недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, оскільки позов з даного предмета не був заявлений, а суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог (ч. 1 ст. 11 ЦПК України).

Таким чином, перевірка законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції дає апеляційному суду підстави вважати рішення ухваленим з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги такими, що не спростовують правильних висновків суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів ухвалила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 по довіреності ОСОБА_2 відхилити, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 19 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : підпис В.О.Чуприна

Судді : підпис В.І.Чорний

підпис С.К.Медвецький