Вирок № 26191481, 27.09.2012, Тячівський районний суд Закарпатської області

23519/12-Вих Справа № 711/92/2012

Провадження № 1/711/240/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого судді Розман М.М.

при секретарі Цех Г.М.

з участю прокурора Тимків Ю.Б.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, без освіти, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого за вироком Тячівського районного суду від 02.10.2009 року, за ст.ст. 186 ч.2, 185 ч. 3 КК України , вироком Тячівського райсуду від 05.03.2010 року за ст. 185 ч. 3 КК України з застосуванням ст.70 ч. 4 КК України , звільнений від відбуття покарання умовно -достроково за постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 24.10.2011 року, у вчиненні злочину, передбаченого

передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 04.11.2011 року, близько 19.20 год., в смт. Тересва по вул. Заводській, неподалік залізничного переїзду, маючи намір на заволодіння чужим майном , підбіг до ОСОБА_3 і з застосуванням фізичного насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, штовхнув останню з заді в область спини, внаслідок чого ОСОБА_3 впала на землю та отримала тілесні ушкодження у вигляді садна 5-го пальця правої кисті, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності, після чого відкрито викрав її мобільний телефон марки 1209»IMEI НОМЕР_1 , вартістю 96 гривень, який ОСОБА_3 тримала в правій руці, чим спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 96 гривень.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину не визнав і будь яку причетність до вчинення злочину заперечив посилаючись на те , що про викрадення телефону у потерпілої йому нічого не відомо. Телефон він знайшов і так як він не був йому потрібний , то видав працівникам міліції. Спиртні напої він в той день не вживав взагалі. Пред'явлене йому обвинувачення вважає намаганням з боку працівників міліції незаконно притягнути його до кримінальної відповідальності. Просить не позбавляти його волі.

Розглянувши матеріали кримінальної справи, суд вважає , що вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину в судовому засіданні повністю доведена. Це стверджується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні наступними доказами, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи.

Так, потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні ствердила, що 04.11.2011 року , близько 17.00 год. , вона разом з батьком ОСОБА_4, її братом ОСОБА_5 та його дружиною ОСОБА_6 зайшли в кафе «Деца», розташоване неподалік залізничного переїзду в смт. Тересва. У кафе вони просиділи близько 2 годин 30 хвилин. В той час до їх столика підходив невідомий громадянин та просив пригостити його горілкою. Вона його не пригостила і він пішов з даного кафе. А близько 19.20 год. вона з батьком вийшли з кафе і направилися в сторону залізничного переїзду. Ззаду до них підійшов незнайомий їй на той час ОСОБА_2 , повалив її на землю, наніс декілька ударів по голові та вирвав із її правої руки мобільний телефон марки KIA ». Вказує , що це був саме ОСОБА_2. На даний час претензій до нього немає і просить його покарати по закону.

Свої показання ОСОБА_3 підтвердила в ході досудового слідства під час очної ставки з ОСОБА_2 ( а.с. 119-121).

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 04.11.2011 року , близько 17.00 год., він разом із своєю донькою ОСОБА_3, сином ОСОБА_5 та співмешканкою сина ОСОБА_6 зайшли в кафе «Деца», яке розташоване неподалік залізничного переїзду в смт. Тересва. У кафе до них підійшов невідомий йому громадянин та попросив пригостити його горілкою, але вони йому відмовили і той пішов з кафе. В подальшому він разом із своєю донькою вийшов із кафе і пішли в сторону залізничного переїзду. Неподалік переїзду до них ззаду підійшов чоловік, який в кафе просив пригостити його горілкою, на даний час йому відомо , що це ОСОБА_2 , штовхнув його доньку в спину, від чого вона впала на землю, потім наніс їй декілька ударів рукою. Він просив його не чіпати доньку , але той пригрозив і йому. Коли його дочка підвелася з землі , то сказала, що від неї з правої руки забрав мобільний телефон.

Свої показання ОСОБА_4 підтвердив в ході досудового слідства під час очної ставки з ОСОБА_2 ( а.с. 122-124).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердила що 04.11.2011 року , близько 17.00 год. , вона разом з своїм співмешканцем ОСОБА_5, його сестрою ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_4 пішли в кафе «Деца», що розташоване неподалік залізничного переїзду в смт. Тересва, де пробули близько 2 годин 30 хвилин. До них підходив її сусід ОСОБА_2, який просив пригостити його горілкою. Вона з співмешканцем пішли додому раніше , а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилися в кафе. Близько 20.00 год. ОСОБА_3 повернулася додому та розповіла, що її пограбував чоловік , який підходив до них у кафе.

З протоколу огляду місця події від 04.11.2011 року встановлено місце вчинення злочину.

( а.с. 3 )

З протоколу огляду від 05.11.2011 року встановлено місце виявлення викраденого телефону.

( а.с. 4 )

З висновку товарознавчої експертизи № 2394 від 17.11.2011 року встановлена вартість викраденого мобільного телефону.

( а.с. 89-95 )

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №760 від 11.11.2011 року у потерпілої ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді садна 5-го пальця правої кисті, яке могло виникнути від дії тупого твердого предмету , цілком можливо при падінні на землю. Строку події 04.11.2011 року відповідає і відноситься до групи легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності.

( а.с.84)

Згідно до акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи за №239 ОСОБА_2 виявляє ознаки вродженого розумового недорозвитку у вигляді олігофренії в ступені помірно вираженої дебільності з помірно вираженими емоційно-вольовими розладами. Даний стан обмежував здатність ОСОБА_2 в період часу , який відноситься до інкримінованого йому діяння і обмежує можливості в даний час , в повній мірі усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

( а.с.105-108)

Аналогічний висновок постановлено і при проведенні стаціонарної судово-психіатричної експертизи , яка призначалася і проводилася в ході судового слідства.

( а.с. 172-174 )

Заперечення своєї вини підсудним спростовується зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні вищенаведеними доказами , в тому числі і даними під час досудового слідства показаннями самого ОСОБА_2 в присутності захисника , які він з метою уникнення відповідальності змінював і під час досудового слідства і в суді.

Так будучи допитаним в якості підозрюваного 05.11.2011 року ОСОБА_2 пояснив , що 04.11.2011 року він прийшов у кафе «Деца», що розташоване в смт. Тересва неподалік від залізничного переїзду. В кафе його запросила до столика невідома йому жінка , з якою також сиділи ще дві жінка та чоловік. Одну із цих жінок він знав, так як вони проживають у одному під'їзді, а іншу жінку і чоловіка він бачив вперше. Коли підійшов до столика , то його пригостили горілкою. Ця жінка запропонувала замовити ще , але він відмовився і тому почала ображати його . Потім він вийшов на подвір'я. Там постояв хвилин 10 , після чого на подвір'я вийшла ця жінка і одразу повернулася в кафе, а він зайшов за нею та підійшов до бармена, яка налила йому один бокал пива, він його випив і вийшов із кафе. Коли він знаходився в приміщенні кафе , то бачив у незнайомої жінки у руках мобільний телефон і в нього виник намір відібрати його від неї. Коли він знову вийшов на подвір'я , то став очікувати поки вийдуть вони. Десь через 5 хвилин чоловік та незнайома йому жінка вийшли із кафе і направилися в сторону залізничного переїзду. При цьому він бачив, що жінка тримає в правій руці мобільний телефон. Він одразу направився за ними і наздогнав їх біля залізничного переїзду , підійшов до жінки , схопив її ззаду двома руками за тулуб і повалив на землю. З її руки він вирвав мобільний телефон марки «NOKIA 2109», а чоловік в той час знаходився поруч і нічого не робив. Відібравши телефон він підвівся і поклав його у праву кишеню своєї куртки , після чого пішов на територію бувшого «ДОКу», де сховав телефон в приміщенні туалету під дошками підлоги, а потім пішов додому. Десь через півгодини до нього додому прийшли працівники міліції і стали питали чи це не він скоїв грабіж, на що він відповів, що це був він і відвів їх на «ДОК»та показав місце, де сховав мобільний телефон.

В подальшому ОСОБА_2 свої показання змінив і будучи допитаним 10.11.2011 року свою вину не визнав і пояснив , що 04.11.2011 року він прийшов у кафе «Деца», що розташоване в смт. Тересва неподалік від залізничного переїзду. В кафе його запросила до столика невідома йому жінка , з якою також сиділи ще дві жінка та чоловік. Одну із цих жінок він знав, так як вони проживають у одному під'їзді, а іншу жінку і чоловіка він бачив в перше. Коли підійшов до столика , то його пригостили горілкою, потім він пішов до бармена, яка також пригостила його пивом і вийшов на подвір'я. Потім вказана жінка виходила з кафе та почала виражатися в його адресу нецензурними словами, нанесла йому два удари правою рукою в обличчя. Через десять хвилин дана жінка з своїм батьком вийшли з кафе та пішли в напрямку залізничного переїзду. Він йшов слідом за ними та побачив, що неподалік залізничного переїзду жінка впала, так як була на підпитку. Її батько попросив його допомогти їй піднятися і він допоміг жінці присісти на узбіччя дороги. Потім побачив на землі мобільний телефон марки »який забрав з собою та заховав у приміщенні туалету колишнього «ДОКу». Через 30 хвилин до нього додому прийшли працівники міліції та питали чи не він викрав мобільний телефон ОСОБА_3 , на що він відвів їх на територію «ДОКу»та показав де заховав знайдений телефон.

Причину зміни показань пояснив тим , що згадав як це було.

А при допиті в якості обвинуваченого 27.12.2011 року свою вину не визнав і пояснив , що телефон від громадянки ОСОБА_3 не викрадав, а знайшов його на землі. Вважає, що його намагаються незаконно притягнути до кримінальної відповідальності.

Ці дані під час досудового слідства показання ОСОБА_2 , у зв'язку із зміною показань в судовому засіданні , оголошені і досліджені в судовому засіданні.

( а.с., 36 , 37 , 117,118 . 131)

Суд виключає з об'єму обвинувачення інкриміноване ОСОБА_2 вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння як обставину , що матеріалами кримінальної справи не стверджена.

Таким чином, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, які узгоджуються між собою щодо фактичних обставин справи , суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 186 ч. 2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу підсудного, по місцю проживання характеризується негативно.

Обставин справи , що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд не знайшов.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає рецидив злочину.

Враховуючи наведене та беручи до уваги конкретні обставини справи, дані про особу винного , який раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів і після умовно-дострокового звільнення з місця позбавлення волі через декілька днів вчинив новий умисний насильницький злочин , що свідчить про його стійку кримінальну поведінку , а тому , суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 і попередження вчинення з його боку нових злочинів можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому щодо нього необхідно і доцільно обрати покарання в виді позбавлення волі на певний строк та з урахуванням стану його здоров'я в межах мінімальної санкції ст. 186 ч.2 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрат покласти на підсудного.

Речовий докази по справі мобільний телефон марки 1209»IMEI НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 , залишити їй як власниці.

Керуючись ст.ст. 323-324 КПК України , суд ,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України , за сукупністю вироків , шляхом часткового складання не відбутого покарання за вироком Тячівського районного суду від 5 березня 2010 року -один місяць позбавлення волі, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити покарання в виді позбавлення волі строком на чотири роки і один місяць.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 5 листопада 2011 року , тобто з моменту його затримання.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набуття вироком законної сили залишити попередній -тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 банк УДК у Закарпатській області , МФО 812016 , р\р 31256272210434, 281 гривню 40 копійок судових витрат за проведення товарознавчої експертизи.

Речовий докази по справі мобільний телефон марки 1209»IMEI НОМЕР_1 , який знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_3 , залишити їй як власниці.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Закарпатської області через Тячівський районний суд протягом 15 діб з моменту його оголошення , а засудженим ОСОБА_2, який перебуває під вартою ,- в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий: М.М.Розман