Постанова № 26188997, 27.09.2012, Печерський районний суд міста Києва

Справа № 4-3949/12

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2012 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючий - суддя Вовк С. В. ,

при секретарі - Греку А. Г.,

за участю прокурора Грищенко Ю.О.,

захисника ОСОБА_1,

особи, в провадженні якої перебуває справа - Оленського О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши подання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Оленського О. про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_3, -

В С Т А Н О В И В:

25.09.2012 року Генеральною прокуратуроюУкраїни порушено кримінальну справу щодо заступника начальника ЦБДР та АС МВС України ОСОБА_3, 1970 р.н., за ч.3 ст. 368 КК України.

26.09.2012 року ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 115 КПК України.

26.09.2012 року ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення за ч. 3 ст. 368 КК України.

27.09.2012 року слідчий в ОВС Генеральної прокуратури України молодший радник юстиції Оленський О. за підтрикою начальника Головного управління Генеральної прокуратури України державного радника юстиції 3 класу Кривуценко В. та погодженням заступника Генерального прокурора України державного радника юстиції 2-го класу Ударцова Ю. звернувся до суду із подання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу - взяття під ватру.

Необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту згідно подання обґрунтовується, тим що перебуваючи на свободі ОСОБА_3, являючись працівником правоохоронного органу, який завдяки перебування на посаді заступника начальника центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України має авторитет, а також враховуючи той факт, що при затриманні чинив фізичний опір, а в подальшому висловлював свої можливості впливу на заявника та вирішення питання щодо не обрання відносно нього запобіжного заходу - тримання під вартою, останній може впливати на свідків, ухилятись від слідства, перешкоджати встановленню істини у справі та за для забезпечення виконання процесуальних дій у справі.

Вивчивши матеріали кримінальної справи та подання слідчого, вислухавши обвинуваченого та його захисника, які просять в задоволенні подання відмовити та обрати інший запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, думку прокурора та особи в провадженні якої перебуває справа, які просять подання задовольнити, прийшов до наступних висновків.

Розгляд подань про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту регламентований главою 13 КПК України.

Відповідно до ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитись від дізнання або суду, перешкодити встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений, підсудний та засуджений буде намагатися ухилитись від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність.

Згідно із ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у статті 148 цього Кодексу, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Крім того, вирішуючи питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу суддя повинен враховувати не тільки положення, передбачені в КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Так орган досудового слідства посилаючись, як на одну із підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, вказує на те, що ОСОБА_3 є працівником правоохоронного органу, який завдяки перебуванню на посаді заступника начальника центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВС України має авторитет, а також враховуючи той факт, що при затриманні чинив фізичний опір, а в подальшому висловлював свої можливості впливу на заявника та вирішення питання щодо не обрання відносно нього запобіжного заходу.

До вказаних доводів слідчого та наявність в матеріалах кримінальної справи рапортів працівників міліції о/у ДВБ МВС України суд ставиться критично, так як слідчий має повноваження відсторонити від посади посадову особу обвинуваченого ОСОБА_3, що регламентовано ст. 147 КПК України.

Також слідчий у судовому засіданні пояснив, що до моменту розгляду подання будь-яких спроб обвинуваченого ОСОБА_3 впливати на свідків, посадових осіб не зафіксовано.

Слід зазначити, що ОСОБА_3 має на утриманні одну неповнолітню дитину, дружину, яка не працює, за місцем роботи позитивно характеризується, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

При цьому аналіз матеріалів кримінальної справи № 49-3587, матеріалів судового провадження № 4-3949/12 не дає підстав прийти до висновку про достатність даних для обрання такого запобіжного заходу як взяття під варту, а тому у задоволенні подання слід відмовити.

Відмовляючи у задоволенні подання суд також виходить із того, що сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого інкримінується ОСОБА_3 не є безумовною підставою для задоволення подання слідчого, а повинна враховуватись у сукупності з іншими обставинами справи та даними про особу обвинуваченого.

Разом із тим, ч. 7 ст. 165-2 КПК України передбачено, що суд відмовивши у задоволенні подання слідчого, вправі обрати обвинуваченому запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.

Відмовляючи у обранні запобіжного заходу, суд, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальне становище, враховує, що санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти

років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, з метою запобігти спробам ухилитися від слідства, суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для виконання процесуальних рішень, вважаю, що відносно ОСОБА_3 необхідно застосувати запобіжних захід у вигляді застави.

Відповідно до позиції Європейського Суду з прав людини, визначення суми застави, яку повинна надати особа, виходячи лише з можливих розмірів збитків, не відповідає статті 5 § 3 Європейської Конвенції. Застава, передбачена в цій статті, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, іншими словами, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися.

З врахуванням зазначеного, вирішуючи питання про розмір застави, керуючись вимогами п. 2 ч. 4 ст. 154-1 КПК України, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі 4500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, як такий, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави, вважаю за необхідне відповідно до ст. 149-1 КПК України покласти на нього такі обов'язки:

1) з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, а саме з АДРЕСА_1;

3) повідомляти слідчого або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до слідчого свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, роз'яснивши про їх негайне повернення слідчим після скасування запобіжного заходу у вигляді застави або покладеного обов'язку.

Таким чином, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 148-150, 154-1, 155, 165, 165-2 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні подання слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Оленського О. про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 - відмовити.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у виді застави.

Розмір застави визначити у межах 4500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 76500 (сімдесят шість тисяч п'ятсот ) грн., зобов'язавши ОСОБА_3 внести протягом п'яти днів з дня винесення постанови, а саме до 02 жовтня 2012 року включно, або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою визначеної суми коштів у національній грошовій одиниці на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07

МФО (код банку) 820019

Код ЄДРПОУ 02896745

ЄДРПОУ банку: 38004897

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві

Зобов'язати ОСОБА_3 надати посадовій особі органу, у провадженні якого перебуває кримінальна справа платіжний документ з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва коштів.

Невчинення зазначених дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про обрання у відношенні особи іншого запобіжного заходу в порядку, встановленому КПК України.

Покласти на ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, наступні обов'язки:

1) з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає, а саме з АДРЕСА_1, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

3) повідомляти слідчого або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання слідчому в ОВС Генеральної прокуратури України молодшого радника юстиції Оленського О. С. свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, роз'яснивши про їх негайне повернення слідчим після скасування запобіжного заходу у вигляді застави або покладеного обов'язку.

Роз'яснити ОСОБА_3, що у разі якщо він, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до органу дізнання, досудового слідства чи суду без поважних причин або не повідомив про причини своєї неявки, або порушив покладені на нього даною постановою обов'язки, застава звертається в доход держави.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва протягом трьох діб з дня її винесення. Подання апеляції на постанову суду не зупиняє її виконання.

Суддя Вовк С. В.