Ухвала суду № 26186301, 11.09.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2054/12/0170/26

11.09.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Яковенко С.Ю.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін: сторони не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Петренко В.В. ) від 27.04.12 у справі № 2а-2054/12/0170/26

за позовом Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

до Відкритого акціонерного товариства "Керчинський завод залізобетонних виробів" (вул. Р. Люксембург, 23, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98306)

про стягнення,

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко 40, місто Керч, Автономна Республіка Крим,98300)

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 адміністративний позов Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Керченський завод залізобетонних виробів" задоволено: стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство "Керченський завод залізобетонних виробів" податковий борг в сумі 41307,15 грн., у тому числі 11658,44 грн. податку на додану вартість, 29647,70 грн. земельного податку, 1,00 грн. штрафних санкцій та 1,00 грн. пені.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Керченський завод залізобетонних виробів" суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Державна податкова інспекція у місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі-позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Керченський завод залізобетонних виробів"(далі-відповідач) про стягнення 41307,15 грн. суми податкового боргу, у тому числі: 11658,44 грн. податку на додану вартість, 29647,70 грн. земельного податку, 1,00 грн. штрафних санкцій та 1,00 грн. пені.

Задовольняючи позовні вимоги шляхом стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство "Керченський завод залізобетонних виробів" податковий борг в сумі 41307,15 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у позивача не виникло право стягнення сум податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права, що регулює спірні правовідносини.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що податковий період зі сплати податку на додану вартість для відповідача дорівнює місяцю, тому воно зобов'язано щомісячно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця, подавати до позивача декларацію з податку на додану вартість,зокрема, відповідачем податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень - грудень 2011 року погашено частково в розмірі 303,56 грн., отже, непогашеною залишилася заборгованість в розмірі 11658,44 грн.

Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Також судом першої інстанції безспірно встановлено, що відповідачем самостійно подано до Державної податкової інспекції у місті Керчі Автономної республіки Крим Державної податкової служби звітна податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік з урахуванням уточнень з 24.03.2011 з додатком та уточнююча податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік з урахуванням уточнень з 24.03.2011 з додатком, якими відповідачем самостійно нараховано земельного податку в розмірі 29667,58 грн.

Судом встановлено, що відповідачем податкове зобов'язання з плати за землю за 2011 рік погашено частково в розмірі 19,88 грн., отже, непогашеною залишилася заборгованість в розмірі 29647,70 грн.

Слід зазначити, що на підставі Акту перевірки від 25.07.2011 № 174/15-2/01267353 позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001871502 від 04.08.201, яким до відповідача застосований штраф у розмірі 1,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що позивачем нарахована пеня ВАТ "Керченський завод залізобетонних виробів" в розмірі 1,00 грн.

Слід зазначити, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Як свідчать матеріали справи 09.02.2012 позивачем було направлено відповідачу лист-вимогу №1521/10/19-1 про податковий борг у розмірі 41307,15 грн., з яких 11659,45 грн. заборгованість зі сплати податку на додану вартість з урахуванням штрафу та пені, 29667,58 грн. земельний податок, що нараховані по строку сплати станом 06.02.2012.

У зв'язку із наявністю податкового боргу на підставі сттаті 59 Податкового кодексу України відповідачу направлено податкову вимогу № 163 від 11.07.2011. Податковим органом прийняте рішення про опис майна підприємства в податкову заставу від 08.08.2011 № 16775/10/24-1.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що згідно пункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Органи державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі( пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Помилковими вважаються судовою колегією твердження в апеляційній скарзі щодо правомірності стягнення з відповідача суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, оскільки відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи податкової служби не наділені повноваженнями звертатися до суду з позовами про стягнення суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Слід зазначити, що органи податкової служби мають право звертатися до суду з позовами про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках. У разу недостатності таких коштів - звертатися до суду з позовами щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі та після отримання вказаного рішення суду про надання такого дозволу, органи податкової служби можуть здійснювати дії щодо стягнення готівкових коштів.

Згідно пунктів 95.1, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що податковий орган вправі звертатись до суду або ж з вимогами про стягнення коштів з рахунків платника у банку, або ж про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що в судовому порядку питання про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 41307,15 грн., у тому числі 11658,44 грн. податку на додану вартість, 29647,70 грн. земельного податку, 1,00 грн. штрафних санкцій та 1,00 грн. пені, не приймалося, у відповідача відкрити розрахункові рахунки відповідно довідки позивача, докази відсутності коштів на таких рахунках суду не надані, судом не приймалося рішення про надання позивачу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Отже, у позивача не виникло право стягнення сум податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, заявлені позовні вимоги про стягнення коштів за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, не відповідають обсягу прав податкового органу, визначеного Податковим кодексом України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем наведених правових норм.

Враховуючи те, що посилання позивача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2012 у справі № 2а-2054/12/0170/26 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 17 вересня 20012 року.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис С.Ю. Яковенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко