Постанова № 26185032, 27.09.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.09.2012 р. справа №5009/2805/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2012р. по справі №5009/2805/12 (суддя -Гандюкова Л.П.)

за позовом Приватного підприємства «Соколенко-Екскавація»м.Запоріжжя

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»м. Запоріжжя

про стягнення суми 56 962, 50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача -Сердюченко В.В. -за довіреністю №б/н від 18.04.2012 р.

від відповідача -не з»явився

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Соколенко-Екскавація»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»основного боргу за надані послуги по актам здачі-прийняття робіт №12 від 17.10.2011 р., №1 від 29.02.2012 р. в розмірі 56 962,50 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.2012р. по справі №5009/2805/12 позовні вимоги Приватного підприємства «Соколенко-Екскавація»задоволені в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Запорізької області від 16.08.2012р. у справі №5009/2805/12 відповідач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач вказує те, що: судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з»ясовані обставини, що мають значення для справи; обставини, які мають значення для справи і які місцевий суд визнав встановленими, не були доведені під час судового засідання; висновки викладені у рішенні місцевого суду не відповідають обставинам справи; господарським судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 26.09.12 р. заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просив суд рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.12р. по справі №5009/2805/12 залишити без змін.

Представник відповідача у судове засідання 26.09.12 р. не з'явився, причин нез'явлення не повідомив.

Неявка без поважних причин у судове засідання представника відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст. ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»у якості замовника та Приватним підприємством «Соколенко-Екскавація»у якості виконавця було укладено договори про надання послуг.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Враховуюче вищевикладене вбачається, що сторонами було укладено у спрощений спосіб договори про надання послуг, що підтверджується актом №12 здачі-прийняття робіт від 17.10.2011 р., актом №1 здачі-прийняття робіт від 29.02.2012 р.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки № 30 від 06.10.2011р. на суму 6000,00 грн. за послуги екскаватора Хюндай, № 31 від 10.10.2011р. на суму 6000,00 грн. за послуги екскаватора Хюндай, № 2 від 29.02.2012р. на суму 50962,50 грн. за послуги бульдозера ДТ-75, екскаватора ЕО-4111, катка ДУ-94.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.10.2011р. № 12 на суму 12000,00 грн., від 29.02.2012р. № 1 на суму 50962,50 грн. Приватним підприємством "Соколенко-Екскавація" були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Аквілон" послуги екскаватора Хюндай, бульдозера ДТ-75, екскаватора ЕО-4111, катка ДУ-94 на загальну суму 62962,50 грн. Акти підписані сторонами та скріплені печатками.

В акті № 12 від 17.10.2011р. мається посилання на договір № 11 від 05.10.2011р., в акті № 1 від 29.02.2012р. -на договір № 13 від 11.11.2011р.

Відповідно до виписки по рахунку позивача відповідачем 10.10.2011р. було оплачено суму 6000,00 грн. із призначенням платежу: "перерах. за посл. екскаватора зг. рах. 30 від 06.10.2011р. у т.ч. ПДВ 20% 1000 грн.".

Позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № 20 від 25.06.2012р. щодо невідкладного погашення заборгованості у сумі 56962,50 грн. на зазначений у претензії поточний рахунок позивача. Претензія отримана відповідачем 02.07.2012 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, але залишена без задоволення, а заборгованість сплачена не була.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, в тому числі, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Із частини 1 ст. 202 Цивільного кодексу України вбачається, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Виходячи з приписів ст. 205 Цивільного кодексу України сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В матеріалах справи містяться виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату №30 від 06.10.2011р., №31 від 10.10.2011р., №2 від 29.02.2012р., проти отримання яких останній не заперечував.

Крім того, факт отримання зазначених рахунків відповідачем підтверджується вищезазначеними актами надання послуг, що підтверджує факт отримання їх відповідачем.

Також, позивачем було направлено претензію за вих. №20 від 25.06.2012р. з вимогою про сплату 56962 грн. 50 коп. за виконані роботи., яка отримана відповідачем 02.07.2012р.

Відповідач зобов'язання виконав частково, а саме перерахував позивачу 6000 грн. 00 коп. із призначенням платежу: "перерах. за посл. екскаватора зг. рах. 30 від 06.10.2011р. у т.ч. ПДВ 20% 1000 грн."., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 56 962,50 грн., яка господарським судом обґрунтовано визнано доведеною.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 56 962,50 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, які покладені в основу рішення.

Крім того, судом, судом не допущено порушень норм процесуального права, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-будівельна компанія «Аквілон»на рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2012р. по справі №5009/2805/12- залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Запорізької області від 16.08.2012р. по справі №5009/2805/12- залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

Т.А.Шевкова

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду