Рішення № 26184889, 24.09.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/9307-2012 24.09.12За позовом Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"в особі Кримської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна"

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 10 484, 56 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" в особі Кримської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" матеріальну шкоду в порядку регресу в сумі 10 484,56 грн., в тому числі 10096,56 грн. сума страхового відшкодування та 415,00 грн. витрати пов'язані зі встановленням вартості відновлювального ремонту.

Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі Договору добровільного страхування транспортних засобів № 2622106101954 від 06.10.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля марки ГАЗ д/н СН0673АВ, а тому позивачем відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу Хюндай д/н СН9715АЕ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду м. Севастополя від 30.05.2012 порушено провадження у справі № 5020-596/2012, призначено справу до розгляду.

Ухвалою суду від 04.07.2012 справу № 5020-596/2012 скеровано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.07.2012 справу № 5020-596/2012 прийнято до провадження суддею Грєховою О.А., справі присвоєно № 5011-53/9307-2012, розгляд справи призначено на 27.08.2012.

21.08.2012 через канцелярію суду від відповідача по справі надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначає, що здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 7905,57 грн. та просить припинити провадження у справі.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 5011-53/9307-2012 передано для розгляду судді Ярмак О.М.

Ухвалою суду від 27.08.2012 призначено розгляд справи на 24.09.2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 03.09.2012 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з відпустки, справу № 5011-53/9307-2012 передано для розгляду судді Грєховій О. А.

Представник позивача в судове засідання 24.09.2012 не з'явився, проте через канцелярію суду подав заяву про проведення судового засідання у відсутності представник позивача, а також надав пояснення, що відповідач провів часткову оплату заборгованості в розмірі 7905,57 грн., проте станом на 17.09.2012 заборгованість відповідача складає 2578,99 грн.

Відповідач в судове засідання 24.09.2012 не з'явився, про причини неявки суду невідомо.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.09.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.10.2008 між ВАТ НАСК «Оранта»та ВАТ «Царь-Хлеб»було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 2622106101954, яким було застраховано автомобіль ГАЗ д/н СН9715АЕ.

23.02.2009 о 13:00 годин, знаходячись на перехресті пр. Г. Сталінграду та вул. Михайлова в м. Севастополі, Альошин В. В., керуючи автомобілем Хюндай д/н СН9715АЕ, при повороті ліворуч, не пропустив автомобіль ГАЗ д/н СН0673АВ, який рухався у зустрічному напрямку.

Відповідно до Постанови Гагарінського районного суду м. Севастополя № 3-1088/2009 від 27.02.2009, дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Альошиним В. В. Правил дорожнього руху України.

В результаті цієї пригоди був пошкоджений автомобіль страхувальника.

Відповідно до Звіту № 10454 від 26.03.2009, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ГАЗ д/н СН0673АВ, в результаті його пошкодження, складає 7905,57 грн. Даний звіт був складений оцінювачем з урахуванням фізичного зносу автомобіля.

Відповідно до розрахунку позивача сума страхового відшкодування власникові автомобіля ГАЗ д/н СН0673АВ складає 10069,56 грн.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 24.02.2009 було складено Страховий акт № 68-175.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування за договором страхування в розмірі 10069,56 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1058 від 22.05.2009.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 10069,56 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Хюндай д/н СН9715АЕ, встановлена у судовому порядку.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка експлуатує автомобіль Хюндай д/н СН9715АЕ, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВВ/9514069 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № ВВ/9514069 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий -МТСБУ) відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із регресною вимогою № 377 від 30.06.2010.

Відповідачем було складено страховий акт № 09/321/24/637, яким відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7905,57 грн.

Відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 7905,57 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 12206 від 26.06.2012.

Позивач в поясненнях на позов також підтвердив часткову оплату страхового відшкодування відповідачем по справі.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі -це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Надані позивачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 7905,57 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Таким чином, з урахуванням оплати суми страхового відшкодування в розмірі 7905,57 грн. позивач просить стягнути з відповідача 2163,99 грн.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Як було зазначено раніше, відповідно до звіту № 10454 від 26.03.2009, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля ГАЗ д/н СН0673АВ, в результаті його пошкодження, складає 7905,57 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про безпідставність стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 2163,99 грн.

Витрати по відшкодуванню страховиком винної особи вартості автотоварознавчого дослідження в розмірі 415,00 грн. не передбачені наведеними положеннями закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з чим в цій частині заявлені позовні вимоги до відповідача є безпідставними.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.

Оскільки, відповідачем було прострочено оплату страхового відшкодування і сплачено після порушення провадження у справі, тому витрати по сплаті судового збору в сумі 1213,60 грн. покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення страхового відшкодування в розмірі 7905,57 грн. провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

2. В решті позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 48-А; ідентифікаційний код 20113829 з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) 1213,60 грн. (одну тисячу двісті тринадцять гривень 60 коп.) судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили - видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.09.2012

Суддя Грєхова О.А.