Рішення № 26184755, 27.09.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2012 р. Справа № 5024/962/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Горголь О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль",

м. Херсон

до акціонерного товариства закритого типу "Молодіжний житловий комплекс",

м. Херсон

про стягнення 20962,92 грн.

за участі представників:

позивача - Шпінь С. О., представник, дов. № 01- 4/16 від 16.02.2012 р.;

відповідача - Терех В. Р., начальник юридичного відділу, дов. № 1 від 03.01.2012 р.

Ухвалою суду від 01 серпня 2012 року строк вирішення спору продовжений до 17.09.2012 року. Справу розглянуто за межами строку встановленого ст. 69 ГПК України, у зв'язку з неподанням вчасно сторонами витребуваних судом документів та перебуванням судді у щорічній плановій відпустці.

Розгляд справи розпочато 18.09.2012 року з перервою до 27.09.2012 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс" (відповідач) 20051 грн. 98 коп. основного боргу, 150 грн. 89 коп. 3% річних, 760 грн. 05 коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем своїх обов'язків за договором про постачання теплової енергії від 03.11.2007 року №287/дгу.

Позивач в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що 26.11.2010 року виникла аварійна ситуація на внутрішніх мережах теплопостачання, у зв'язку з чим скликаною позивачем комісією здійснено відключення від мереж теплопостачання і з цього часу тепло на його об'єкти не подавалося.

Крім того, відповідач посилається на те, що він звертався до міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, проте відповіді на вказане звернення не отримав.

В додаткових поясненнях позивач стверджує, що що договір є припиненим у відповідності до п. 26, оскільки він письмово заявляв про його розірвання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між ВАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", правонаступником якої є ПАТ "Херсонська теплоелектроцентраль", (виконавець) та АТЗТ "Молодіжний житловий комплекс", правонаступником якого є ПрАТ "Молодіжний житловий комплекс", (споживач) 03.11.2007 р. укладено договір №287/дгу про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою м. Херсон, пр. 200 річчя Херсону, 38, корп. 4 (161,5 кв.м), 6 (409,35 кв.м.), а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пунктом 12 договору сторони встановили, що за несвоєчасне внесення плати зі споживача стягується пеня у розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочки терміну сплати.

Строк дії договору згідно з п. 26 сторони узгодили з дня його підписання до 30.09.2008 р. та зазначили, що договір є щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку сторонами не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність його перегляду.

Отже, між сторонами укладено договір про надання послуг.

Доказів розірвання або перегляду умов договору у встановленому законом порядку суду не надано.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України зазначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Строк дії договору згідно з пунктом 26 сторони узгодили з дня його підписання до 30.09.2008 року та зазначили, що договір є щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку сторонами не буде письмово заявлено про розірвання договору або необхідність його перегляду. Доказів розірвання або перегляду умов договору у встановленому законом порядку суду не надано.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При зверненні з позовом позивач просив стягнути заборгованість за надані послуги теплопостачання нежитлових приміщеннях цокольного поверху розташованого за адресою: м. Херсон, пр. 200 рокув Херсону, буд. 38, корп. 4, за період з 01.03.2011 року по 30.04.2012 року, вартість яких за розрахунком позивача становить 20051 грн. 98 коп., надавши докази надіслання відповідачу щомісячно рахунків на оплату. А саме: рахунки №№676 за березень 2011 року на суму 2725 грн. 70 коп., за листопад 2011 року на суму 2507 грн. 75 коп., за грудень 2011 року на суму 3035 грн. 70 коп., за січень 2012 року на суму 3515 грн. 65 коп., за лютий 2012 р. на суму 5015 грн. 50 коп., за березень 2012 р. на суму 2987 грн. 70 коп., за квітень 2012 рок на суму 263 грн. 98 коп.

Заборгованість відповідача за спожиті у період з березня 2011 р. по квітень 2012 р. послуги позивачем обчислена вірно, за тарифами встановленими постановою НКРРКП від 30.09.2011 р. №141.

Таким чином, вартість теплової енергії, що була спожита відповідачем в період з березня 2011 року по квітень 2012 року становить 20051 грн. 98 коп.

За умовами пункту 8 договору від 03.11.2007 року відповідач зобов'язаний оплачувати надані послуги в строк не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідачем вартість спожитої теплової енергії не оплачено, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в сумі 20051 грн. 98 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому вимоги позивача про стягнення 150 грн. 89 коп. річних також підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 Господарського Кодексу України.

Сторони в договорі від 03.11.2007 року пунктом 12 передбачили сплату пені в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочки.

Отже, позовні вимоги про стягнення 760,05 грн. пені також підлягають задоволенню.

З урахуванням вищезазначених норм права та встановлених судом обставин справи позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом відхиляються посилання відповідача на те, що позовні вимоги про сплату боргу безпідставні, так як теплова енергії ним не споживалась, оскільки її постачання було припинено 26.11.2010 року. В якості доказу на підтвердження викладених обставин відповідачем надано копію Акту-засвідчення від 26.11.2010 р. виконаних робіт по тимчасовому відключенню від внутрішніх мереж теплопостачання ВАТ "Херсонська ТЕЦ" в нежитлових приміщеннях цокольного поверху розташованого за адресою: м. Херсон, пр. 200 рокув Херсону, буд. 38, корп. 4.

Проте, Акт відповідача від 26.11.2010 року не свідчить про припинення постачання теплової енергії у встановленому законом порядку.

Так, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року встановлено порядок відключення споживачів від мереж централізованого опалення. Документального підтвердження дотримання цього порядку відключення відповідач суду не надав. Позивач, як постачальник тепла, не входив до складу комісії і не приймав участі у складанні акту, а за умовами додатку №3 до договору, саме позивач припиняє постачання теплової енергії у встановленому Правилами порядку.

Крім того, в акті від 26.11.2010 року зазначено, що виконано тимчасове відключення від мереж централізованого опалення устаткування тепловіддачі (батарей) для подальшої ревізії та профілактики. Стояки мереж централізованого опалення, які знаходяться в вищезазначених нежитлових приміщеннях заізольовані.

Посилання відповідача на той факт, що він звертався до міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання, проте відповіді на вказане звернення не отримав, також не підтверджують, що постачання теплової енергії до нежитлових приміщеннях цокольного поверху розташованого за адресою: м. Херсон, пр. 200 рокув Херсону, буд. 38, корп. 4 не здійснюється.

Твердження відповідача, що договір є припиненим у відповідності до п. 26, оскільки він письмово заявляв про його розірвання, також не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідач звертався до відповідача з пропозиціями розірвати договір та припинити постачання теплової енергії (листи №387 від 09.10.2009 р., №412 від 22.11.2010 р.).

Проте сторонами згоди щодо розірвання договору не досягнуто у зв'язку з чим відповідач звертався до суду з позовом до позивача з вимогами про розірвання договору.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.11.2012 року №5024/1935/2011 року в задоволенні позову ПрАТ "МЖК" до "Херсонська ТЕЦ" про розірвання договору відмовлено.

Таким чином спростовуються посилання відповідача на припинення дії договору за його заявами відповідно до п. 26 договору.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Молодіжний житловий комплекс" (м. Херсон пр. 200 років Херсона, 38 к. 6, р/р 2600943 в ХФ ВАТ "Кредобанк", МФО 352413, ідентифікаційний код 14137852) на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" (м. Херсон, Бериславське шосе, 1, р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, ідентифікаційний код 00131771) - 20051 грн. 98 коп. основного боргу, 150 грн. 89 коп. 3% річних, 760 грн. 05 коп. пені, 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.09.2012 р.

Суддя Л.І. Александрова