Рішення № 26184132, 03.07.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.07.12 р. Справа № 5006/8/14/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Бокової Ю.В., суддів: Сгари Е.В., Курило Г.Є.,

при секретарі судового засідання Д'яковій Ю.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом: Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка

до відповідача: Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реабілітаційний центр "Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 700070,72 грн., заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 7955,05 грн., 3% річних в сумі

7550,83 грн., інфляційних в сумі 5176,40 грн., пені в сумі 38389,48 грн.

за участю представників:

від позивача: Дем'яненко О.І. - за довір. від 03.04.2012 р. № 19-12 «Д»

від відповідача: Себіскверидзе І.К. - за довір. від 05.04.2012 р. № 10юк/550-1

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.05.2012 р. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено процесуальний розгляд спору до 29.05.2012 р.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Донець?кобленерго", м. Горлівка звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства "Сан?аторно-курортний реабілітац?ійний центр "Слов'янський кур?орт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 700070,72 грн., заборгов?аності за реактивну електрое?нергію в сумі 7955,05 грн., 3% річних в сумі 3123,01 грн., ін?фляційних в сумі 1481,26 грн., пені в сумі 16113,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії № 4144 від 09.10.2006 р. з додатками до нього, акти прийняття-передавання товарної продукції за листопад-грудень 2011 р., січень 2012 р.

30.05.2012 р. через канцелярію господарського суду Донецької області представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог. Суд приймає до уваги вказану заяву та розглядає збільшені позовні вимоги.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві від 30.05.2012р., оскільки згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Остаточні позовні вимоги визначені позивачем, як заборгованість за активну електроенергію в сумі 700070,72 грн., заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 7955,05 грн., 3% річних в сумі 7550,83 грн., інфляційні втрати в сумі 5176,40 грн., пеня в сумі 38389,48 грн.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач суду надав відзив та доповнення до нього, в якому зазначив про часткову сплату суми основного боргу. Через канцелярію суду надав клопотання від 08.08.2012 р. про зменшення розміру пені до 50%. Також надав суду контрозрахунок 3% річних, інфляційних, пені, відповідно до якого 3% річних складає 7 336,32 грн., інфляційні - 5176,40 грн., пеня - 38 187,23 грн.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від

28.05.2012 р. справу було передано розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Бокова Ю.В., судді: Сгара Е.В., Курило Г.Є.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

09.10.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Слов'янський курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (Споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 4144, відповідно до якого постачальник зобов'язався продати електричну енергію споживачу з приєднаною потужністю 3788 кВт, а споживач зобов'язався оплатити постачальнику її вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням, у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту, які пов'язані із набранням чинності Закону України «Про акціонерні товариства» № 514 - VI від 17.09.2008 р. та зміною найменування з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго». Публічне акціонерне товариство «Донецькобленерго» перейменовано у Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»

Строк дії Договору встановлено до 31.12.2006 р. та Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 9.5. Договору).

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Обов'язок постачальника з постачання електроенергії споживачу передбачений п. 2.2.2. Договору. Згідно п. 2.3.4 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії, згідно з умовами додатка № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та додатка № 5 «Порядок розрахунків» до цього договору.

Облік електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами розділом 7 Договору та Додатком № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію" до Договору.

Пунктом 5 Додатка 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» передбачено, що Споживач здійснює оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії на підставі наданого Постачальником рахунка по фактичним показам засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів Постачальнику.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двосторонніми актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за спірний період (за листопад-грудень 2011, січень 2012 року) та рахунками за спожиту активну та реактивну електроенергію за спірний період з підписом і печаткою відповідача на них, на загальну суму 763 025,77 грн.

Відповідно до п. 6.11. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28, остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами. У таких рахунках обов'язково зазначається кінцева дата їх оплати згідно з договором про постачання електричної енергії.

На виконання умов договору позивачем були виставлені рахунки за активну та реактивну електроенергію за листопад-грудень 2011 р., січень 2012 р., які були направлені відповідачу супровідними листами від 29.112011 р. № 7814, від 27.12.2011 р. № 8574, від 27.01.2012 р. № 360. Факт отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. В рахунках за листопад-грудень 2011 р., січень 2012 р. зазначений строк їх оплати, який складає 5 днів.

Відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії виконав частково, а саме на суму 55000,00 грн., про що свідчать додані позивачем до матеріалів справи копії банківських виписок про оплату заборгованості за спожиту електричну енергію, яка була сплачена до подачі позову до суду.

Посилаючись на ненал?ежне виконання відповідачем? своїх зобов'язань щодо сплат?и вартості активної електрое?нергії в листопаді-грудні 2011 р., січні 2012 р., позивач звернувся до суду та просить стягнути Дочірнього підприємства "Санато?рно-курортний реабілітаційн?ий центр "Слов'янський курорт?" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" заборгованість за активну електроенергію в сумі 700070,72 грн., за реактивну електроенергію в сумі 7955,05 грн., 3% р?ічних в сумі

7550,83 грн., інфляційних в сумі 5176,40 грн., пені в сумі 38389,48 грн.

В ході розгляду спору судом з'ясовано, що відповідач після подачі позову до суду сплатив суму основного боргу за активну електроенергію в сумі 700070,72 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 7 955,05 грн. на користь позивача що підтверджується матеріалами справи, а саме платіжними дорученнями № 1727 від 19.03.2012 р., № 1926 від 27.04.2012 р., № 2087 від 21.05.2012 р., №360 від 02.04.2012 р., № 1791 від 03.04.2012 р., № 1799 від 04.04.2012 р., № 1808 від 05.04.2012 р., № 1844 від 10.04.2012 р., № 2119 від 22.05.2012 р., № 1897 від 23.04.2012 р., № 1905 від 24.04.2012 р., № 2257 від 08.06.2012 р.

Таким чином, предмет спору в частині вимог про стягнення боргу за активну електроенергію в сумі 700070,72 грн. та за реактивну електроенергію в сумі 7 955,05 грн. відсутній, а провадження у справі в цій частині підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 7550,83 грн., інфляційні нарахування в сумі 5176,40 грн., пеню в сумі 38 389,48 грн. за період з 15.12.2011 р. по 24.05.2012 р.

Розрахунок 3% річних перевірено судом. Сума 3% річних нарахована позивачем у відповідності до приписів діючого законодавства, проте арифметично не вірно, тому в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в сумі 7530,80 грн.

Розрахунок інфляційних втрат перевірено судом. Сума інфляційних втрат нарахована позивачем арифметично вірно, у відповідності до приписів діючого законодавства, тому в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 5176,40 грн.

Відповідно до ст. ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, за внесення платежів, передбачених умовами цього Договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків за електроенергію", споживач сплачує постачальнику електричної енергії неустойку у вигляді пені у розмірі 1 % за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Однак, як вбачається з розрахунку, позивач розраховує пеню відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 38389,48 грн. за період з 15.12.2011 р. по 24.05.2012 р.

Відповідачем вимоги щодо стягнення пені в сумі 38389,48 грн. не визнані.

Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, проте арифметично невірний.

Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 38389,48 грн. підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 38367,77 грн.

11.06.2012 р. Відповідач надав через канцелярію суду клопотання про зменшення розміру пені, в якому з посиланням на важке фінансове становище підприємства просить суд зменшити розмір пені на 50 %.

Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони , що порушила зобов'язання.

У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідач не підтвердив належними доказами важкий фінансовий стан підприємства та винятковість випадку виникнення заборгованості. Тому клопотання відповідача щодо зменшення розміру пені на 50 % задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 526, 527, 530, 549, 610, 625, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. 67, 179, 193, 216-218, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго»,

м. Горлівка до Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реаб?ілітаційний центр "Слов'янсь?кий курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоров?ниця" про стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 700070,72 грн., заборгованості за реактивну електроенергію в сумі 7955,05 грн., 3% річних в сум?і 7550,83 грн., інфляційних в сумі 5176,40 грн?., пені в сумі 38389,48 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реаб?ілітаційний центр "Слов'янсь?кий курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоров?ниця" (84110, Донецька область,

м. Слов'янськ, вул. Пушкінська, 2, ЄДР?ПОУ 30708792, р/р 26009301565975 в ЦМВ ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334464) на к?ористь Публічного акціонерного товари?ства «ДТЕК? Донецькобленерго», м. Горлівка (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11) на поточний рахунок відокремленого підрозділу Краматорські ЕМ (п/р 26007302564739 в філії «ЦМВ» ПАТ Промінвестбанк в м. Горлівка, МФО 334464, ЄДРПОУ 00131127), 3% річних в сумі 7530,80 грн., інфляційні втрати в сумі 5176,40 грн., пеню в сумі 38367,77 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Санаторно-курортний реаб?ілітаційний центр "Слов'янсь?кий курорт" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоров?ниця" (84110, Донецька область,

м. Слов'янськ, вул. Пушкінська, 2, ЄДР?ПОУ 30708792, р/р 26009301565975 в ЦМВ ПАТ «Промінвестбанк», МФО 334464) на к?ористь Публічного акціонерного товари?ства «ДТЕК? Донецькобленерго», м. Горлівка (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, п/р 26004301745393 у філії ГУ АВТ «Промінвестбанк» в Донецькій обл., МФО 334635, ЄДРПОУ 00131469), судовий збір в розмірі 15182,02 грн.

Провадження щодо стягнення заборгованості за активну електроенергію в сумі 700070,72 грн. та заборгованості за? реактивну електроенергію в с?умі 7955,05 грн. п?рипинити.

У задоволені вимог в залишковій частині відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 09.07.2012 р.

Головуючий суддя Бокова Ю.В.

Суддя Сгара Е.В.

Суддя Курило Г.Є.